1.9.3. Ефективність діяльності управлінських органів і посадових осіб

1.9.3. Ефективність діяльності управлінських органів і посадових осіб

131
0

В оцінці ефективності державного управління важлива роль
належить критеріям конкретної соціальної ефективності діяльності кожного
управлінського органу (органу державної влади чи органу місцевого
самоврядування) і поса-

Ефективність державного управління_________________________157

дової особи, кожного одиничного управлінського рішення, дії,
впливу. Ці критерії необхідні тому, що загальна і соціальна ефективність
державного управління є наслідком конкретної соціальної ефективності окремих
управлінських зусиль.

Кожен орган державної влади чи орган місцевого
самоврядування володіє своєю компетенцією, яка характеризує цілі, зміст,
можливості та межі його діяльності, а в ньому кожна посада державного службовця
— своїми кваліфікаційними ознаками, що відображають її роль і участь у
реалізації компетенції відповідного органу. Це нормативна модель управлінської
діяльності, яку можна розглядати як засіб впорядкування, раціоналізації і
забезпечення ефективності управління. Тому ступінь відповідності напрямів,
змісту і результатів управлінської діяльності органів і посадових осіб тим її
параметрам, які відображені у правовому статусі органу й окремої посади, є
вихідним критерієм конкретної соціальної ефективності.

Другий критерій конкретної соціальної ефективності
виражається в законності рішень і дій органів державної влади та органів
місцевого самоврядування, а також їх посадових осіб. Дотримання законності
надає державному управлінню певної цілеспрямованості і впорядкованості.
Будь-які порушення принципів законності, чим би вони не пояснювались і не
виправдовувалися з погляду суспільства і самого державного управління, не
можуть визнаватись ефективними.

Третім критерієм конкретної соціальної ефективності
державного управління є реальність управлінських впливів. Вибір критерію
зумовлений тим, що діяльність управлінських органів і посадових осіб, знаходячи
зовнішній прояв у правових і організаційних формах, має забезпечувати
цілеорієн-тацію, організацію і нормативне регулювання керованими об’єктами.

Державне управління через діяльність своїх управлінських
компонентів зобов’язане представляти і забезпечувати в реалізації корінні й
комплексні потреби, інтереси і цілі життя людей. Тим самим зміст будь-яких
управлінських актів (рішень, вчинків, дій і т. д.) з погляду відображення в них
запитів і потреб людей, спрямованості на їх добробут

158______________________________________________ Розділ 1,9

і розвиток може виступати четвертим критерієм конкретної
соціальної ефективності державного управління.

З указаним критерієм безпосередньо пов’язаний наступний,
п’ятий, який полягає в характері й обсязі взаємозв’язків відповідних органів
державної влади чи органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з
громадянами, їх об’єднаннями і колективами. Цей критерій показує рівень
демократизму управлінської діяльності.

Шостим критерієм конкретної соціальної ефективності
державного управління є міра забезпечення в рішеннях і діях органу і його
посадових осіб престижу держави.

Правдивість і доцільність управлінської інформації, яка
видається органами та їх посадовими особами, — сьомий критерій конкретної
соціальної ефективності державного управління. Інтереси суспільства вимагають,
щоб за будь-яких умов, навіть найнесприятливіших для управлінського органу або
посадової особи, в систему державного управління надходила тільки достовірна,
об’єктивна інформація.

Восьмим критерієм конкретної соціальної ефективності
державного управління є моральний, який полягає в морально-ідеологічному впливі
управлінської діяльності на «зовнішнє» середовище, на людей, з якими управлінські
органи і посадові особи стикаються, взаємодіють, спільно вирішують різні
проблеми.

Системне використання названих критеріїв дає змогу
все-сторонньо оцінити управлінську діяльність державних органів і посадових
осіб.

У державному управлінні при оцінюванні його результативності
та ефективності мають, як мінімум, порівнюватись:

— цілі, які практично реалізуються в ньому, з цілями, які
об’єктивно детерміновані суспільними запитами;

—  цілі, які реалізовані в управлінських процесах, з
результатами, одержаними при об’єктивізації державного управління (рішень і дій
його управлінських компонентів);

—  об’єктивні результати управління із суспільними потребами
й інтересами;

— суспільні витрати, які пішли на державне управління, з
об’єктивними результатами, одержаними внаслідок управління;

Ефективність державного
управління_________________________159

— можливості, закладені в управлінському потенціалі, зі
ступенем їх реального використання.

Можна оцінювати й інші управлінські явища, але головне
полягає в тому, щоб пізнати ступінь реального задоволення суспільних запитів у
державно-правовому цілепокладенні, організації і регулюванні.

Оцінку державному управлінню дають різні суспільні
інститути: громадяни, сім’я, трудові колективи, громадські об’єднання, державні
структури. Є і певні процедури, відповідно до яких така аналітична діяльність
здійснюється і приводить до тих чи інших наслідків. Багато інформації містять
звіти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також їх
посадових осіб. Великі можливості аналізу й оцінки ефективності державного
управління містяться в масових обговореннях і голосуваннях (референдумах) з
різних питань життя країни, її регіонів, територіальних громад і трудових
колективів.

Також важливим засобом аналізу й оцінки ефективності
державного управління завжди виступає громадська думка, практично проходить
зіставлення, порівняння рівня і результатів управління з потребами й
інтересами, ідеалами й очікуваннями людей.

Багатогранну аналітичну й оцінну роботу стосовно державного
управління здатні здійснювати засоби масової інформації (телебачення, радіо,
преса). Важлива об’єктивність (незалежність) їх погляду, позиції, аналізу й
оцінки.

Важливе місце серед каналів аналізу й оцінки державного
управління належить зверненням громадян. Структура і зміст, предмет і
адресність звернень дуже точно відображають життя людей. Якщо кожне звернення
несе інформацію про конкретний інтерес, порушення прав, факт, подію, то система
звернень дає картину глибоких взаємозв’язків і процесів, виявляє механізми і їх
відтворення.

На шляху розв’язання цих проблем можна:

а) активніше використовувати самі звернення громадян і
роботу з ними для виявлення недоліків, упущень, слабких місць в управлінні і,
відповідно, їх усунення;

б) повніше аналізувати потоки однотипових, які збігаються за
предметом і змістом, звернень громадян з тим, щоб своє-

160_______________________________________________Розділ 1.9

часно вживати управлінські заходи з недопущення зростання
негативних проявів і процесів;

в) управлінським органам ширше вступати через звернення в
прямий діалог з громадянами.

Наукова думка пропонує чимало критеріїв соціальної
ефективності державного управління і процедур їх застосування. Важливо, щоб
суспільство, люди та їх інститути знали ці критерії і хотіли ними практично
користуватись.

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ