1.6.3. Технологія процедури прийняття рішень у державному управлінні

1.6.3. Технологія процедури прийняття рішень у державному управлінні

331
0

Процедура прийняття рішень передбачає висунення на перший
план раніше обговорених властивостей управлінського рішення. На стадії
прийняття рішення дається оцінка альтернативних варіантів і відбирається
альтернатива з найбільш сприятливими загальними наслідками.

Організаційна процедура прийняття і виконання найважливіших
повторюваних рішень вимагає вирішення таких питань:

1) на якому рівні й хто приймає рішення (одноосібно чи
колегіально);

2) хто готує наукове обґрунтування проекту рішення,
економічне та соціальне обґрунтування, проект рішення;

3)  з ким погоджується рішення;

4)  які періодичність і форма контролю за ходом виконання
рішення;

5) хто контролює і відповідає за правильність виконання
рішення;

6)  хто наділяється правом вносити зміни у зміст рішення та
терміни його виконання;

7) яка форма звітності про виконання рішень;

8)  хто дає висновок про виконання рішень і ступінь
досягнення поставленої цілі.

Технологія прийняття управлінських рішень базується на
використанні системи методів, які можна класифікувати у три групи: евристичні,
колективні, кількісні.

Треба особливо підкреслити, що будь-яке управлінське рішення
стратегічного або тактичного характеру повинне мати обов’язкове наукове
обґрунтування.

Евристичні методи прийняття рішень базуються на аналітичних
здібностях осіб, які приймають управлінські рішення. Ці методи спираються на
інтуїцію, порівняння альтернатив з урахуванням набутого досвіду, вони
оперативні, але не гарантують вибору безпомилкових рішень.

Колективні методи прийняття рішень передбачають визначення
учасників певної процедури і відбір форм групової роботи: засідання, наради
тощо. Ефективними є такі методи

Підготовка та прийняття рішень у державному
управлінні                 121

колективної підготовки управлінських рішень: мозкового
штурму (спільне генерування ідей і наступне прийняття рішень) та Дельфі
(багатоетапна процедура анкетування).

В основі кількісних методів прийняття рішень лежить вибір
оптимального, шляхом комп’ютеризованої обробки великих масивів інформації.

Процедура прийняття управлінських рішень у державному
управлінні часто пов’язується з таким явищем як лобізм. Лобізм — це діяльність
соціальних груп, які відстоюють свої інтереси, тиск груп на органи законодавчої
і виконавчої влади. Спектр форм і методів цивілізованої лобістської діяльності
включає: збір інформації, її подання законодавцям; виступи на слуханнях у
комітетах, фінансування виборчих кампаній тощо.

Процедура прийняття управлінського рішення завершується
діями з його реалізації, до яких належать: доведення управлінських рішень до
виконавців, визначення календарних термінів (кінцевих і проміжних) виконання,
призначення відповідальних виконавців, конкретизація завдань і
відповідальності, забезпечення ресурсами, координація дій виконавців,
коригування раніше прийнятого рішення, мотивація діяльності, облік і контроль
виконання.

У досягненні ефективності рішень особливу роль відіграють
методи доведення прийнятих рішень до виконавців. Вважається, що вміння передати
завдання виконавцям є основним джерелом ефективності прийнятого рішення.

У зв’язку з цим розрізняють чотири основні причини
невиконання рішень:

1) рішення було не досить чітко сформульоване;

2) рішення було зрозуміле і чітко сформульоване, але
виконавець його погано усвідомив;

3)  рішення було чітко сформульоване і виконавець його добре
зрозумів, але у нього не було необхідних умов і засобів для його виконання;

4) рішення було грамотно сформульоване, виконавець його
усвідомив і мав усі необхідні засоби для його виконання, але у нього не було
внутрішньої погодженості з варіантом запропонованого рішення. Виконавець у
цьому випадку може

122_______________________________________________Розділ 1.6

мати свій, більш ефективний, на його думку, варіант
вирішення даної проблеми.

Головний зміст усієї роботи з доведення завдань до
виконавців полягає в тому, щоб побудувати у свідомості певний образ
(технологію) майбутньої роботи з його виконання. Важливою вимогою на цій стадії
є оперативність передачі інформації у точній відповідності до адресності та
змісту.

Передумовами успішної організації виконання є узгодженість
розподілу завдань відповідно до реального потенціалу виконавців і дотримання
балансу між зрозумілими обов’язками і наданими правами (ресурсами).

Організація виконання управлінських рішень передбачає
активне використання механізму стимулювання і відповідальності, який
реалізується в рамках можливостей переконувати, спонукати і примушувати.

Контроль виконання рішення є завершальною стадією
управлінського циклу. Він набуває форми зворотного зв’язку, за допомогою якого
можна отримати інформацію про виконання рішення, досягнення поставлених цілей.
Головне призначення контролю полягає у своєчасному виявленні можливих відхилень
від заданої програми реалізації рішення та вчасному вжитті заходів з їх
ліквідації. У процесі контролю початкові цілі можуть модифікуватися,
уточнюватися і змінюватися з урахуванням отриманої додаткової інформації про
виконання прийнятих рішень, тобто основне завдання контролю полягає в тому, щоб
вчасно виявити і спрогнозувати очікувані відхилення від заданої програми
реалізації управлінських рішень.

Дотримання вимог щодо технології прийняття і реалізації
управлінського рішення є важливим фактором його результативності та
ефективності.

__________________________________________________123

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ