Контент-аналіз як метод вивчення документів

Контент-аналіз як метод вивчення документів

18
0

Контент-аналіз — це переклад у кількісні показники масової
текстової (або записаної на плівку) інформації з наступною статистичною її
обробкою.

Правомірність використання контент-аналізу в
соціально-психологічних і інших соціальних дослідженнях визначається тим, що
текст документа, який є для контент-анализу реальністю першого порядку, є
завжди продуктом людської діяльності, соціального середовища в широкому
значенні. Тому він несе в собі сліди впливу різноманітних соціальних і
психологічних чинників. Звідси виникає можливість виявлення і виміру цих
чинників шляхом реєстрації в тексті відповідних індикаторів або референтів цих
чинників. Таким чином, метою контент-аналізу є розуміння позатекстової
реальності, тобто на основі тексту документа, його аналізу ми робимо висновки
про реальних людей або явища.

Основна мета контент-аналізу полягає в тому, щоб знайти такі
процедури, за допомогою яких можна було б виявити в тексті відповідні
індикатори досліджуваних явищ і характеристик, заміряти їх і потім адекватно
інтерпретувати. Для вирішення цього завдання контент-аналіз застосовує
процедури, зміст яких полягає в тому, щоб, виходячи з конкретного тексту
документів і завдань дослідження, зробити таке:

а) сформулювати ключові, концептуальні поняття дослідження,
які прийнято називати категоріями контент-аналізу;         

б) надійно і систематично зафіксувати частоту (і обсяг)
згадування цих категорій в окремих елементах тексту документів і в усій
сукупності текстів документів, що аналізуються. Отримані в такий спосіб
кількісні дані піддаються статистичній обробці і результати інтерпретуються
відповідно до цілей дослідження.

В ОВС контент-аналіз може використовуватися в роботі центрів
громадських зв’язків, управлінь і відділів по роботі з особовим складом, а саме
служб соціальної, виховної роботи і психологічного забезпечення
оперативно-службової діяльності, штабу й ін. відділів.

Основними джерелами контент-аналізу в роботі цих підрозділів
можуть бути:

заяви й звернення громадян, у тому числі анонімні; службова
документація (накази, зведення, особові справи, інструкції тощо);

засоби масової інформації (газети, телепрограми,
повідомлення по радіо, кінофільми, аудіо записи й ін.);

чутки;

особисті документи громадян (листи, щоденники);

відкриті питання анкет;

спеціально підготовлені в дослідницьких цілях документи
(наприклад, твори кандидатів на службу в ОВС на тему: «Мій фаховий вибір»)

За допомогою контен-аналізу можна одержати інформацію про:

автора повідомлення (його норми, цінності, особисті
особливості, групу, на яку він орієнтується, світогляд, установки,
соціально-демографічні характеристики);

адресата повідомлення  (кому воно адресоване);

мету створення повідомлення (пропаганда, погроза, скарга,
маніпулятивний вплив складного характеру тощо);

причини створення повідомлення;

відношення автора повідомлення до адресата;

структуру повідомлення (чи містить підтекст), засіб
викладання інформації, стилі повідомлення.

Контент-аналіз в ОВС може застосовувати з різноманітними
цілями:

для виявлення відношення населення до міліції (оцінки
міліції, готовності співпрацювати);

для виявлення стратегії подачі інформації в ЗМІ про міліцію;

для виявлення мотивів, цінностей, інтересів, установок
працівників ОВС;

для виявлення мотивів, цінностей, інтересів, установок
злочинців;

для виявлення стилю керівництва;

 для виявлення особливостей стимулювання працівників ОВС;

встановлення авторства анонімних листів;

для аналізу злочинних стратегій.

Специфіка застосування контент-аналізу в кожному конкретному
випадку значною мірою визначається метою і теоретичною основою дослідження.
Жодний  інший метод у соціології і психології не пов’язаний так безпосередньо з
метою і теоретичними концепціями дослідження як контент-аналіз.

Достоїнствами контент-аналізу є:

При наявності документів його проведення не потребує
спеціальних умов;

Його проведення не потребує великих матеріальних витрат;

З його допомогою можна вивчити минулі події;

З його допомогою можна вивчити особистість або групу навіть
при відсутності можливості безпосередніх контактів із ними;

Контект-аналіз дає надійні дані.

Головні хиби описаного методу полягають в:

Трудомісткості методу;

Можливості виникнення етичних проблем (коли аналізу
піддається конфіденційна або засекречена інформація);

Можливому відбитку результатів діяльності без відбитку
процесу;

Певних складностях кодування інформації, а потім
інтерпретації отриманих даних.

Головна складність контент-аналізу полягає в знаходженні
таких процедур, за допомогою яких можна виявити ознаки досліджуваних явищ,
заміряти їх і потім адекватно пояснити.

Основні
етапи проведення контент-аналізу

У процесі контент-аналітичного дослідження можна виділити
декілька етапів (див. схему процедури контент-аналітичного дослідження):

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ