3. Функції юридичної науки

3. Функції юридичної науки

51
0

Функції юридичної науки — це основні напрям­ки її впливу на
соціальні явища, насамперед право й державу, на суспільні відносини, формування
і розвиток особи.

Серед таких функцій вирізняються:

констатуюча — виявлення, фіксація наяв­них державно-правових
явищ;

інтерпретаційна — пояснення сутності державно-правових явищ,
причин їх виникнення і зміни, їх структури, функцій та ін.;

евристична — відкриття, формулювання невідомих раніше
об’єктивних державно-правових закономірностей;

прогностична — формулювання гіпотез, прогнозів розвитку
державно-правових явищ;

методологічна — використання положень юридичної науки як
дослідницьких інструментів для «нарощення» нових знань як у юриспруденції, так
і в інших науках (особливо важливу роль у цьо­му контексті відіграють, як
відзначалось, висновки загальної теорії права і держави);

практико-прикладна — формулювання ре­комендацій, пропозицій
щодо удосконалення тих чи інших державно-правових інститутів;

7) ідеологічно-виховна — вплив на формування й розвиток
правової, політичної і моральної свідомості, світогляду і загальної культури
суб’єктів, на зміцнен­ня (чи послаблення) у суспільній свідомості престижу,
авторитету права, держави, законодавства.

Виконання юридичною наукою інтерпретацій-ної, евристичної та
прогностичної функцій пов’я­зане з дослідженням механізму дії державно-пра­вових
закономірностей, а виконання ‘її практико-прикладної функції — з визначенням
механізму їх використання.

Механізм дії державно-правових закономірно­стей — це система
соціальних явищ, які зумовлю­ють та опосередковують юридично значущу дія­льність
суб’єктів.

Механізм використання державно-правової за­кономірності — це
система активних, цілеспрямо­ваних дій зі створення умов і засобів для
реалізації такої закономірності, а також її безпосереднього використання на
практиці. Це поняття, таким чи­ном, призначене відобразити діяльність щодо
конст­руювання, виготовлення й «експлуатації» механізму дії державно-правової
закономірності — діяльність, яка «організовує» здійснення останньої.

У кожному із зазначених блоків діяльності мож­на дещо умовно
виділити «підмехнізми»: а) загаль-носоціальний та б) спеціально-соціальний
(юридич­ний).

Юридичний механізм використання державно-правової
закономірності — це система юридично значущих дій зі створення
державно-правових умов і засобів для реалізації такої закономірності, а та­кож
її безпосереднього використання у практиці.

166

167

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ