Функції юридичної науки — це основні напрямки її впливу на
соціальні явища, насамперед право й державу, на суспільні відносини, формування
і розвиток особи.
Серед таких функцій вирізняються:
констатуюча — виявлення, фіксація наявних державно-правових
явищ;
інтерпретаційна — пояснення сутності державно-правових явищ,
причин їх виникнення і зміни, їх структури, функцій та ін.;
евристична — відкриття, формулювання невідомих раніше
об’єктивних державно-правових закономірностей;
прогностична — формулювання гіпотез, прогнозів розвитку
державно-правових явищ;
методологічна — використання положень юридичної науки як
дослідницьких інструментів для «нарощення» нових знань як у юриспруденції, так
і в інших науках (особливо важливу роль у цьому контексті відіграють, як
відзначалось, висновки загальної теорії права і держави);
практико-прикладна — формулювання рекомендацій, пропозицій
щодо удосконалення тих чи інших державно-правових інститутів;
7) ідеологічно-виховна — вплив на формування й розвиток
правової, політичної і моральної свідомості, світогляду і загальної культури
суб’єктів, на зміцнення (чи послаблення) у суспільній свідомості престижу,
авторитету права, держави, законодавства.
Виконання юридичною наукою інтерпретацій-ної, евристичної та
прогностичної функцій пов’язане з дослідженням механізму дії державно-правових
закономірностей, а виконання ‘її практико-прикладної функції — з визначенням
механізму їх використання.
Механізм дії державно-правових закономірностей — це система
соціальних явищ, які зумовлюють та опосередковують юридично значущу діяльність
суб’єктів.
Механізм використання державно-правової закономірності — це
система активних, цілеспрямованих дій зі створення умов і засобів для
реалізації такої закономірності, а також її безпосереднього використання на
практиці. Це поняття, таким чином, призначене відобразити діяльність щодо
конструювання, виготовлення й «експлуатації» механізму дії державно-правової
закономірності — діяльність, яка «організовує» здійснення останньої.
У кожному із зазначених блоків діяльності можна дещо умовно
виділити «підмехнізми»: а) загаль-носоціальний та б) спеціально-соціальний
(юридичний).
Юридичний механізм використання державно-правової
закономірності — це система юридично значущих дій зі створення
державно-правових умов і засобів для реалізації такої закономірності, а також
її безпосереднього використання у практиці.
166
167
