Главная

Разделы


Теория государства и права
Аграрное право
Государственное право зарубежных стран
Семейное право
Судебные и правоохранительные органы
Криминальное право
История государства и права России
Административное право
Гражданское право
Конституционное право России
История государства и права зарубежных стран
История государства и права Украины
Банковское право
Правовое регулирование деятельности органов ГНС
Юридическая психология
Финансовое право
Юридическая деонтология
Трудовое право
Предпринимательское право
Конституционное право Украины
Разное
История учений о государстве и праве
Уголовное право
Транспортное право
Авторское право
Жилищное право
Международное право
Международное право
Наследственное право
Налоговое право
Экологическое право
Медицинское право
Информационное право
Судебное право
Страховое право
Торговое право
Хозяйственное право
Муниципальное право
Договорное право
Частное право

  • Вопросы
  • Советы
  • Заметки
  • Статьи

  • «все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 19      Главы: <   3.  4.  5.  6.  7.  8.  9.  10.  11.  12.  13. > 

    Глава VI ПЕНСіПїА СТАРІСТЮ1

    § 1. Поняття і соціальне призначення пенсії

    Пенсія є однією з гарантій забезпечення непраце­здатних громадян у встановлених законодавством ви­падках. Для непрацюючих пенсіонерів пенсія фактично служить основним джерелом засобів існування, замі­нивши колишню заробітну плату.

    Проблематичним у цьому зв'язку є насамперед пи­тання про рівень матеріального забезпечення, який по­винна підтримувати пенсія. У відповідності зі ст.46 Конституції України, «пенсії, інші види соціальних ви-плат і допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від про­житкового мінімуму, встановленого законом». Це один з найважливіших принципів соціальної політики дер­жави. Соціальний добробут людини складає передумо­ву й основу справжньої свободи особи. Забезпечення йо­го, а разом з тим і реальних прав і свобод людини і гро­мадянина залежить від соціально-економічної політи­ки суспільства, держави і відповідно від якості норма­тивних актів, що регулюють соціальну захищеність осо­бистості в правовій державі.

    Пенсія, на нашу думку, — не благодійна акція, не да­рунок держави. Пенсія — це зароблена працею приват-на вгтпяірт^ громадяттинат-др.чпо тнь :nTfyt згідно гт   41 . Конституції України, охороняється законом. Тому тут

    1 Конституційна назва пенсії.

    138

    не прийняті принципи адресної соціальної допомоги, про яку так багато говориться в засобах масової інфор­мації. Пенсія повинна відповідати принципу: як пра­цювала людина протягом трудової діяльності, стільки й одержала за старістю.

    Пенсія є одним з основних і капіталомістких видів соціального забезпечення. Сформована, а точніше зали­шена Україні в спадщину від колишнього Союзу РСР, пенсійна система сьогодні діє і розвивається. Чисель­ність громадян у країні, що одержують пенсії, постійно збільшується. За роки незалежності України кількість пенсіонерів, що одержують пенсії відповідно до Зако­ну України «Про пенсійне забезпечення», збільшила­ся на 1,5 млн чол.1 Збільшуються і витрати коштів на цілі пенсійного забезпечення. На 2001 рік, як уже відзначалося, вони складуть за бюджетом Пенсійного фонду України 16,4 млрд грн.2

    Ведуче місце в системі пенсійного забезпечення займають пенсії за віком (старістю). З загального чис­ла пенсіонерів у країні приблизно 80 відсотків скла­дають пенсіонери за віком.3 Переважна кількість пен­сіонерів — це люди літнього віку, багато років раніше працювали на підприємствах і в організаціях на по­стійній основі за трудовим договором (контрактом). Усі вони підлягали обов'язковому державному соціально­му страхуванню, що здійснювалося фактично за раху­нок державного бюджету. Страхові внески сплачували підприємства за тарифом (диференційовано) у залеж­ності від галузі народного господарства.

    Діючий Закон України «Пре пенсійне забезпечен­ня* 1991 р. передбачає широке коло осіб, які мають пр_а-во на трудову пенсію. щ

    До таких осіб належать, зокрема: fe/працюючі на підприємствах, в у_становах, орг_ані-заціях, кооперативах, незалежно від використовуваних «5орм власності чи господарювання, або були членами

    1 О. Гаряча // Праця і зарплата, 13.03.99 р. 3 Урядовий кур'єр, 2000.— Кз іде. 3 Урядовий кур єр, 1996.— 1 жовтня.

    139

    КСП, інших об'єднань, — за умови сплати страхових внесків у Пенсійний фонд України;

    /^)особи, які займаються підприємницькою діяльні-стю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, — за умови сплати страхових внесків у Пенсійний фонд України;

    /jj^ члени творчих спілок, а також інші творчі праців­ники, які не є членами таких спілок, — за умови спла-їй~ страхових внесків у Пенсійний фонд_ України;

    ^гУ^ншТ^особи/що підлягають ному

     воєнізованим формувань, які н£_дідля;  і

    ггїкгть державному соціальному страхуванню, особи на­чал бницькоїч^Н^ДОвого складу фельд'єгерської служби Міністерства зв'язку України;

    /^е))вихованці, учні, студенти курсанти, слухачі, стажи-сти, клінічні ординатори, ягттурзнттт,  ппктпрячтщ

    £жрэсоби, які стали інвалідами в зв'язку з виконан­ням державних чи громадських обов'язків або в зв'яз­ку з виконанням дій по рятуванню людського життя, по охороні державної, колективної й індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку;

    з) особи, які здійснюють догляд за інвалідом І гру-пи або дитиною-інвалідом у віці до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду; <^ІТ)члени сімей вказаних вище осіб і пенсіонерів з числа~~цйх осіб — у міпадку втрати годувальника.1

    Закон встановлює дві г^упи^ддр_ж^вн^І^|ш;ій: т,ру-лові і соціальна. ^c^pj^o^pLJ^Hci^Hajie^^b пенсії: г._за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника.^за вислугу років.

    Соціальні пенсії призначаються і виплачуються всім непрацездатнимПШграцюючим громадянам, шо не ма-ють права на трудову пенсію. У нашій країні вони вве-*д%нт~вперше в 1У91 році.

    Але повертаючись до визначення поняття пенсії, слід зазначити, що в юридичній літературі досить доклад-

    1 Див.: Ст. З Закону України «Про пенсійне забезпечення».

    но розглянуті поняття й істотні ознаки пенсії. Проте на деяких розходженнях і позиціях вчених ми зупи­нимося, тому що це торкається істотних рис пенсії. До їхнього числа належать: поняття соціально-правової природи пенсій; періодичність виплати пенсій та ін. П            за вікомуприйнято .називати таку пенсію,

     '          Р^осягненням певного"

    (П                      у

    що встановлюється у зв'язку ^ віку і наявністю в той же ча(&іеобхідного стажу робо-jth. Вік, що дає право на пенсікгза віком, іменується пен-сійним.1 Він також, як і тривалість стажу, встановлюєте ся законом.

    Право на пенсію за віком нерозривно пов'язано з трудовою діяльністю людини в суспільному вироб­ництві. Досягнення пенсійного віку служить підставою для припинення трудових відносин працівників з ро­ботодавцями, у зв'язку з чим у держави виникає необ­хідність пенсійного забезпечення громадян.

    Термін «пенсія» походить від лат, репзіо, що озна­чає платіж1— регулярна грошова виплата як матеріальне забезпечення ря р.тярігттп, ітттаяттідніг.тт, ая вислугу років, пр^и втраті годувальника.2

    У~тлумачному словнику російської мови СІ. Оже­гова слово «пенсія» визначається як «грошове забезпе­чення за вислугу років, по інвалідності, непрацездат­ності і т.п.».3

    В юридичній літературі з соціального забезпечення пенсія визначається по-різному. Так, Е.І. Астрахан вперше в 1946 р. запропонував таке розгорнуте визна­чення поняття пенсії з соціального страхування: пен-^сія -- це «періодичні виплати, що проводяться за ра-

    140

    1  У законодавстві термін «пенсійний вік» не вживається. Замість нього в кожному випадку визначається вік, з досягнення якого призначається пенсія за віком. Введення цього терміну обіймає декілька віків, диференційованих з різних підстав (за стат­тю, умовами праці та Ін.), це надто зручно.

    2 Словарь иностранных слов.— 7-е изд. перераб. — М,: Рус­ский язык, 1979.— С. 380.

    3  Ожегов СИ. Словарь русского языка / Под ред. проф. Н.Ю. Шведовой, 12-е изд., стереотип.— М.: Русский язык, 1978.— С. 455.

    141

    \ хунок коштів соціального страхування з метою мате-Іріального забезпечення працівника чи його сім'ї у зв'яз­ку з остаточним чи тривалим вибуттям йогр з числа повноцінних працівників»-1

    В.А. Ач аркан визначає пенсію як «грошове забезпе­чення, одержуване із суспільних фондів споживання VYimxwr^ua^vi^njrpr^Jim^aTJtfrjn^wT^jj^MvfTini чи отткої_ непрацездатності; або^презюмованої (за віковою ознакою, ^'              ТГ

     ,

     з вислуТонГроків), або^ встановлюваної шля-хом медичного обстеження (для визначення інвалід­ності); пенсія призначається громадянам за_їхню пра­цю в минулому чи іншу суспільнс^ор^сну_^діял^ьність і призначена с1ту^ити~дляІлшс_^[остійним і основним джерелом коштів до існування».2

    Думку В.А. Ачаркана про те, що пенсійне забезпечен­ня засноване на втраті громадянином працездатності, розділяє Я.М. Фогель, який стверджує, що загальною пе­редумовою виникнення пенсійних правовідносин є по­стійна чи тривала непрацездатність, тобто визначений соціально-біологічний стан організму людини.3

    В.Н. Т^олдунова вважає, що «пенсія — це матеріаль­не забезпечення громадян за старістю, по інвалідно'сті 'и~У~випадку1втрати годувальника, а також за вислугу років у вигляді систематичних грошових виплат».4

    Аналогічне визначення пенсії й в Енцйклопёаично-му словнику «Трудове право»: «Пенсія — грошова ви­плата (у розрахунку на місяць), призначувана відпові­дно до встановлених державою правил літнім і непра­цездатним громадянам у силу визнаної суспільством 'об'єктивно існуючої необхідності надавати таким

    1  Советское трудовое право / Под ред. Н.Г. Александрова и Д.М. Генкина.— М.: 1946.— С. 364.

    2 Ачаркан В.А. Государственные пенсии в СССР. Автореф. докт. дне— М.: 1969.— С. 364.

    J Фогель Я.М. Право на пенсию и его гарантии.— М.: Юрид. лит., 1982.— Сс. 45, 50 и др.

    4 Советское трудовое право./ Под ред. Н.Г. Александрова и Д.М. Генкина.— М.: 1949,— С. 339,

    142

    громадянам допомогу чи утримання їх за рахунок коштів, що асигнуються з цією метою державою... ».' Р.ї. Іванова пенсію як родовий об'єкт пенсійних правовідносин визначає таким чином: «пенсія — це щомісячна грошова соціально-аліментарна виплата, призначувана особам пенсійного віку, інвалідам, особам, що мають вислугу років чи особливі заслуги перед дер­жавою, особам, що втратили годувальника, у зв'язку з минулою суспільно корисною діяльністю, у розмірі, як правило, відповідно до праці, і такою, що є основним джерелом засобів існування для непрацюючих пенсі­онерів».2 Але така ознака пенсії, як валіментарність», оспорюється в правовій і економічній літературі.

    Тому B.C. Андреев, наприклад, у своїх останніх робо­тах уже не вживає термін «аліментарність» як ознаку пенсії. Він запропонував таке визначення поняття пенсії як правової категорії: «Пенсія за старДртю — це шомі-сячні виплати з фондів для непрацездатних, призначені

    ІО BJX

    особам", що займалися встановлений термін суспільно ко рисн^ю~^Шль^с^юХ'яр^тгтїй"ттптйюго віку».3

    В усіх приведених визначеннях підкреслюються гулярність, дидтем.ат^ічність, пешодичність і інші харак* { k терні риси пенсії, що визначаютьиправЪву природу, і уточнюється перелік випадків, при настанні яких во­на виплачується. Отже, ці визначення можуть розгля­датися як загальне визначення поняття пенсії, оскіль­ки вони охоплюють основні ознаки пенсії і виражають

    її сутність.

    Однак приведені визначення пенсії не безсуперечні. Кожне з них потребує, на наш погляд, певних уточнень. Так, наводячи вірне за сутністю визначення пенсії,

    1 Трудовое право. Энцикл. справ, словарь/2-я ред. С.А. Ива­нов.— М.: Сов. энцикл., 1979.— С. 294.

    2  Иванова Р.И. Правоотношения по социальному обеспече­нию.— Изд-во Моск. ун-та, 1986.— С. 143.

    3 Андреев B.C. Право социального обеспечения в СССР: Учеб­ник — М.: Юрид. лит.; 1987.— С. 170.

    143

    В.А. Ачаркан вказує на зв'язок виплати пенсії з настан­ням постійної чи стійкої непрацездатності, презюмо-ваної за віковою ознакою чи в зв'язку з вислугою років.1 Пенсійне законодавство не ставить у пряму за­лежність призначення пенсії за віком і за вислугу років від утрати громадянами працездатності як загаль­ної, так і професійної. Більш того, на відміну від пенсії за інвалідністю2, пенсія за віком призначається при досягненні встановленого віку і наявності певного тру­дового стажу незалежно від стану індивідуальної пра­цездатності громадянина, що звертається за пенсією за віком, а іноді і без урахування віку (пенсії за вислугу років) виникає право на пенсію.

    ^-Сдшним у дискусії є шданн^п^о^лр^і^р^г^ішїял^я^ /^іенсіік Вважається, що пенсія Винагородою (компен-сащєю) за минулу працю. Але однозначної відповІДҐТГа це питання в літературі поки немає. Та й не може бу­ти. Тому що сам по собі невеликий, навіть незначний розмір пенсії сьогодні явно не тягне на компенсацію за минулу працю. Але і^Лаліментарність» в умовах вин-ку соціальних послуг відживає свій вік. Мабуть, озна-пенсії будуть такі риси, як: накопичення,

     солідарність і субсидування, паритетність і обов'яз -ковість участі громадян у фінансуванні витрат на влас-

    не" соціальне забезпечення.

    Пенсія в даний час призначається громадянам, що припинили чи мають право припинити трудову діяль­ність через досягнення встановленого пенсійного віку чи в зв'язку з інвалідністю, тобто одержання пенсії обу­мовлене певними вимогами. Це значить, що іщирода пенсій походить від природи працездатності людини і її трудових відносин \і конкретним рибіггид5вцемГ~Але пенсію не можна розглядати як абсолютно безеквіва-лентну виплату.

    Що стосується ^соціально-економічного призначення пенсії, то, звичайно, потрібно бачити, що пенсія є основ-

    1 Ачаркан В.А. Государственные пенсии.— М.: Юрид. лит., 1967.— С. 68.

    3 Див.: розділ підручника +Пенсїї по інвалідності».

    144

    ним джерелом засобів існування для більщпгті онерів. Та обставина, що частина пенсіонерів за старі­стю у перші роки після досягнення пенсійного віку зберігає частково працездатність і продовжує працюва­ти, зовсім не змінює соціального призначення пенсії: вона призначається їм на весь наступний період жит­тя, у тому числі і на той тривалий період, коли вони зовсім не можуть працювати внаслідок повної втрати працездатності.

    На закінчення можна зробити висновок, що поняття пенсії за віком повинно містити в собі лише ті ознаки, що найбільш характерні для неї. Воно повинно разом з тим улаштовуватися правовими критеріями, а також роз­кривати природу і соціальне призначення пенсії.

    Разом з тим слід зазначити, що природу пенсії виз­начає остаточно визначений державою обов'язок суспіль­ства^ утримувати своїх непрацездатних громадян. Для їх матеріального забезпечення держава створює необхідні соціальні фонди, виділяє з державного бюджету кошти, що складають частину національного доходу країни, ство­рюваного працездатними громадянами. Сьогодні мож­на цілком обгрунтовано говорити, що працюючі утриму­ють непрацездатних, котрі працювали у минулому, і в свою чергу також утримували непрацездатних громадян (принцип солідарності покоління).

    Пенсійне забезпечення за віком стало здійснювати­ся в СРСР із кінця двадцятих років (1928). Досягнення певного віку стає самостійною підставою пенсійного за­безпечення спочатку працівників підприємств окремих галузей промисловості, а потім робітників та службовців всіх інших галузей народного господарства.

    Пояснюючи причину введення пенсійного забезпе­чення за віком, деякі вчені пов'язують це з визнанням законодавством всіх осіб, що досягли віку (чоловіки — 60 років, жінки — 55 років), непрацездатними чи пре-зюмовано непрацездатними і наділенням їх правом на пенсію за досягненням цього віку.1 Однак збережен-

    г Див.; Зайкин А.Д. Правоотношения по пенсионному обеспе­чению.— Сс. 116-117.

    145

    ня пенсійного віку на колишньому рівні в даний час є проблематичним. Розробляється новий законопроект про зміну пенсійного віку. Пропонується поступово підвищити пенсійний вік до 60 років для жінок і 65 років для чоловіків, що неоднозначно сприймається у суспільстві.1 Але поки що діє Закон України «Про пен­сійне забезпечення», прийнятий 5 листопада 1991 року. Пенсія за віком відрізняється від інших ^идівпен-^сійного забезпечення, наприклад від пенсії за інвалід­ністю і за вислугу років. Вона відрізняється від пенсії за інвалідністю тим, тттдУп призн^рття и^ яятежить від фактичного стану працездатності. Розходження полягає в тому, що для одержання пенсії за вікомЯнеобхідний певний вік, а право на пенсію за вислугою років, як пра­вило, не обумовлено досягненням будь-якого віку.

    Денсіїзавіком диференцюються на окремі види (підвидиІУ залежності від румов праці, тривалості тру­дового стажу, спещальних (додаткових) юридичних підстав для встановлення розміру цих пенсій. Усі ці обставини залежать від того, про забезпечення яких категорій громадян мова йде. У зв'язку з цим у зако­нодавстві підрозділяється призначення пенсії за віком наДЇріи видиАш загальних умовах/іільговиоціЛпеціаль-них юридичних підставах (умовах^-2 Загальними підста­вами (умовами) пенсійного забезпечення за віком є ►пенсійний вік і трудовий стаж установленої тривалості. Саме цими двома умовами (віком і стажем) обумовле­не право на забезпечення пенсією за віком. ~    Під пільговим пенсіонуванням потрібно розуміти

    ^_TTHnif'rt- рт*йти на пенсію за віком, абояв більш_р_ан-ньомх_віцД при загальній незмінній тривалості трудо­вого стажу, абстпри одночасному зниженні вимог до віку ' "тривалості трудового стажу.3

    dttll,o стосується спеціальних юридичних підстав при­значення пенсії за віком, то вони мають значення для rvty кятргорій грпмяпян наприклад потерпілихвід

    1 Див.: Проект Закону України «Про загальнообов'язкове дер­жавне пенсійне страхування», липень 2000 року.

    2 Див.: Стст. 12, 13 і інші Закону України «Про пенсійне за­безпечення» від 5 листопада 1991 р.

    3 Пільгове пенсійне забезпечення в окремих випадках включає ■=8е і можливість отримувати пенсію у підвищеному розмірі.

    146

    .громадян, наприклад, потерт л их_від Чорнобильської катастрофи; інвалідів, учасників війни і сїмей„загиблих воїнів; багатодітних матерів І матерів інвалідів з дитинства; жінок_;_іцо працювали в текстиль-ному виробництві, механізаторами, а також на деяких видах робіт у сільському господарстві; при неповному стажі роботи.

    Умови й особливості пенсійного забезпечення за віком розглянемо в наступних параграфах підручника.

    § 2. Основні умови й особливості

    пенсійного забезпечення окремих категорій

    працівників за віком (старістю)

    &4

    Основними умовами пенсійного забезпечення за віком, як уже відзначалося, є: досягнення пенсійного віку і наявність певного трудового стажу, тобто дві умо­ви. Пєвщоюумовою є вік. За загальним правилом право на пенсію за віком чоловіки здобувають по досягненні .60 років, а жінки — 55 років. Такі вікові границі вста­новлені для одержання пенсій тим, хто працював на по­садах і мав професії зі звичайними умовами праці.

    При визначенні цього віку враховувалося багато фак­тів, зокрема, середня тривалість працездатного періоду в житті людини, стан її працездатності на час досягнен­ня пенсійного віку, необхідність установлення для жінок додаткових пільг та ін. Слід зазначити, що в сфері пенсійного забезпечення за віком і у випадку втрати годувальника жінка має рівні права з чоловіком у відно­шенні видів і рівня соціального забезпечення.

    У той же час, якщо говорити про умови надання пенсій, то для жінок у нашій країні передбачені певні переваги. Це знаходить конкретне вираження у вста­новленні для них більш низького пенсійного віку і зни­женого стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком і за інвалідністю внаслідок загального захворювання. Право соціального забезпечення перед­бачає розходження в пенсійному віці для чоловіків І

    147

    жінок, як правило, у п'ять років. Таке розходження ха­рактерне для всіх випадків диференціації віку за оз­накою статі, у тому числі і для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

    Іншою загальною умовою призначення пенсії за віком є ^ЗЦ^робопш- Для призначення повної трудо­вої пенсії за віком нобхідний стаж 20-25 років. Мен­ше — для жінок, більше — для чоловіків.         *

    Багато категорій працівників мають право на пен­сію на ді^му^віу^довах. Пільгові умови встановлені для призначення пенсії за віком працівникам. тим на роботах з особливо пткідтгтптми й ог.ой.пътдп кими умовами праці, — за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників і за результатами атестації робочих місць. їм пенсія призначається, як уже відзначалося, на пільгових умовах при зниженому пенсійному віці на десять років і |скороченому~стажі ро-~ боти на п^ять років, тобто пенсія призначається чолові­кам — по досягненні віку 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, жінкам відповідно — 45 і 15 років.

    Особам, зайнятим на роботах зі шкідливими і тяж-кимиумовами праці за Списком №2 виробництв, робі>г, професій, посад і показників, пенсія за віком призна­чається чоловікам по досягненні 55 років і стажі ро­боти не менше 25 років, а жінкам — по досягненні 50 років і стажі роботи не менше 20 років.

    Для одержання пенсії за віком на пільгових умовах за Списками робіт №1 й №2 не обов'язково, щоб весь трудовий стаж, необхідний для призначення такої пен­сії, припадав на роботи, перераховані в цих списках. До­сить половини спеціального стажу для призначення

    Для вирішення питання про пільгове пенсійне забез­печення не має значення ні остання виконувана робота , перед звертанням за пенсією, ні місцевість, де прожи­ває особа, що звертається за пенсією. Пенсію за віком на пільгових умовах може одержати, наприклад, киянин чи одесит, який у минулому працював шахтарем у шахтах Донбасу десять років, а згодом виконував звичайну ро­боту, що не дає права на пільгове пенсійне забезпечення.

    "Т)    На пільгових умовах призначаються пенсії за віком /працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гір­ських роботах і и мртялургії. Ці працівники мають пра­во на пенсію — за окремим. Ппигк.пм ппбіт.і

    затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих ро-

    зесій

    ботах не менше 25_років, а працівники (гірники очисного забою, прохідники, вибійники на ви­бійних молотках та ін.) — не менше 20 років.

    Звертання за призначенням пенсії може здійснюва­тися в будь-який час після виникнення права на пен­сію. Пенсії на загальних і пільгових умовах признача­ються у певних розмірах. Порядок призначення і вира­хування розглядається в окремій главі підручника.

    бливоєті пільгового_^і_енсшіЮ2іі-~З^^ЛЛ^Щ!^^^'

    Пенсійне забезпечення

    на пільгових умовах відзначається деякими особливо-1 стями в порівнянні зі звичайними умовами призначен- ~ц$~* ня пенсії за віком. Ці особливості виражаються в підста-вах,Лцо визначають право на пенсію на пільгових умо-вахТВ одних випадках вони виступають у якостїтспеці-альних юридичних підстав надання права на пенсію за нгком. яУінтттйзГ^— уіТиглядЖодаткових вимог до спе­ціального стажу роботи. І ті й іншг випливають з кон­кретних обставин, передбачених у законі, і обумовлені необхідністю.

    Спеціальною юридичною підставою для пільгового пенсійного забезпечення є Чорнобильська катастрофа, від якої постраждали громадяни, які були ліквідатора­ми аварії чи потерпіли від неї.

    Аварія на Чорнобильській АЕС, що відбулася 26 квітня 1986 p., викликала найбільшу за масштабами радіоактивного забруднення біосфери екологічну ка­тастрофу. Вона стала загальнонародним нещастям, що торкнулося долі мільйонів людей, що проживали на ве­ликій території України, Білорусії і Російської Феде­рації. Радіоактивному забрудненню підпало 150 тис. кв. км території колишнього Союзу РСР з населенням 6 млн 945 тис. осіб. Із 834 тис. ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС — 55 тис. вмерли, близько 150 тис. ста-

    148

    149

    ли інвалідами. Від наслідків опромінення до теперіш­нього часу померло понад 300 тис. осіб. В Україні ра­діоактивна хмара накрила 12 із 25 областей — близь­ко 44 тис. кв. км, постраждало понад 3 млн чоловік, у тому числі понад мільйон дітей. Чорнобильська ката­строфа принесла і продовжує приносити величезні ма­теріальні збитки. Хоча ця станція «смерті» уже закрита 15 грудня 2000 року.1

    Верховною Радого і Кабінетом Міністрів України після Чорнобильської катастрофи був прийнятий ряд яормативно-правових актів, спрямованих на соціальний захист прав і інтересів громадян, що брали участь у ліквідації наслідків аварії, і потерпілих від неї людей, що проживали в зоні аварії, зокрема, на захист прав гро­мадян, що стали непрацездатними внаслідок цієї най­більш тяжкої трагедії.

    З 1 квітня 1991 p., замість законодавства Союзу РСР,

    І що раніше діяло, був введений Закон України < Про ста­тус і соціальний_зазщст.. громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», прийнятий 28 лютого 1991 р. Він неодноразово змінювався і допов­нювався. Значні зміни були внесені в Закон постано­вою Верховної Ради України від 6 червня 1996 р. (влас­не кажучи, була прийнята нова редакція Закону).2

    Законодавством установлено еолоосіб^які постраж­дали від Чорнобильської катастрофи, визначений їх ста-тус, категорії потерпілих і засоби соціального захисту. '"Важливим" питанням є встановлення пільгових умов пенсійного забезпечення громадян, які постраждали в цій катастрофі. Відповідно до Закону пенсії за віком тим, хто працював чи проживав на території радіоак­тивного забруднення, призначаються зі зменшенням встановлено годіенсійноговіку. При цьЬму величина зниження пенсійного віку залежить від статусу і ка­тегорії громадян, що попали під вплив радіації, часу ро-

    1 Известия, 2000.— № 235; Урядовий кур'єр, 2000.— № 244-245.

    2 Див.: Відомості Верховної Ради України, 1996.— №35.— Ст. 162.

    150

    боти чи проживання потерпілих на території радіо­активного забруднення.

    Наприклад, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що працювали в зоні відчужен­ня з моменту аварії до 1 липня 1986 p., незалежно від кількості робочих днів, азі липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. — не менш 5 календарних днів, пенсія за віком може бути призначена після досягнення 50 років, тобто зі зменшенням віку на 10 років і при наявності загаль­ного трудового стажу не менше 20 років. Таке ж змен­шення пенсійного віку передбачено і для потерпілих громадян, евакуйованих із зони відчуження в 1986 р.

    Для тих, хто працював у 1987 р. у зоні відчуження не менше 14 календарних днів чи проживав і був ева­куйований із зони відчуження в 1986 p., пенсійний вік, установлено для одержання пенсії за віком, зменшуєть­ся на 8 років і т.д. Отже, законодавством установлений диференційований підхід до зниження пенсійного віку чорнобильцям у залежності від часу і тривалості робо­ти чи проживання в радіоактивно забрудненій зоні. Од­нак зниження пенсійного віку на визначену величи­ну може мати місце тільки в тому випадку, якщо гро­мадянин проживав чи працював у зоні відчуження після аварії на Чорнобильській АЕС.

    Час роботи (служби, у тому числі державної) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за­раховується у трудовий стаж і вислугу років: до 1 січня 1988 р. — у потрійному розмірі, азі січня 1988 р. до 1 січня 1993 р. — у полуторному розмірі (у тому числі за Списком № 1). З 1 січня 1993 р. і в наступні роки пільги щодо зарахування стажу роботи в зоні відчужен­ня визначаються Кабінетом Міністрів України.

    Право на пенсію у повному розмірі мають громадя­ни, що працювали чи проживали в зоні відчуження і віднесені до категорій 1, 2, 3, 4і, за умови стажу роботи:

    1 Визначення категорій осіб, які постраждали в Чорнобильській катастрофі, дається у Законі. EffflHOTV7*1*""? т'^ї чт-т іщро'і категорії

    залежить від характеру захворювання, пов'язаного з наслідками аварії, часу роботи чи проживання у зоні відчуження.

    151

    У-^оловіків — 20 років, у жінок — 15 років, зі^збільшен-ням пенсії на<35дин^ідсо^я. заробітку ^а_кожний рік .понад установлений стаж, але не більше 75 відсотків' заробітку, а громадянам, що працювали в несприятли­вих умовах за Списком № 1: чоловіки — 10 років і більше, жінки — 7 років і 6 місяців і більше, але не більше 85 відсотків заробітку. Обчислення середньомі­сячного заробітку для визначеня розміру пенсії прово­диться відповідно до Закону України «Про пенсійне за­безпечення».

    Чорнобильський Закон передбачає припинення ви­плати компенсації і надання пільг тим громадянам, що відмовляються від переселення із зон обов'язкового відселення в побудоване для них житло. На зазначених громадян у період їх подальшого проживання в радіо­активно-забрудненій зоні не поширюються пільги, що стосуються зменшення пенсійного віку.

    Пенсійне забезпечення за віком учасників і інва-лідів війни і сімей загиблих воїнів. Цраво на пенсію цієї категорії громадян «виникає при наявності таких умов: ^ос^сн^ння^віку^— у чоловіків — 55 років, у жінок — 50 років, і ст^ажх^о5ехи_відповідно 25 і 20 років, а та­кож наявності cп^цjдльдoїюpJ^д^ЧJїшпiдcтaви — участі в бойових діях, а для інвалідів війни — поранення, контузії чи каліцтва, отриманих при захисті Батьків­щини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з пе­ребуванням на фронті чи виконанням іншого військо­вого обов'язку.

    Участь у бойових діях, наявність інвалідності, пов'я­заної з військовою службою, первинні бути підтверджені ^відповідними документами. Нащтклад; інвалідність, щонаступила внаслідоїГзазначених причин, підтверд­жується відповідним висновком медико-соціальної екс­пертної комісії (МСЕК). Пенсія інвалідам війни при­значається, якщо їхня інвалідність наступила до часу звертання за пенсією.

    -Пенсії учасникам і інвалідам війни призначають­ся в підвищених розмірах, диференційованих у залеж-

    152

    ності від групи інвалідності й участі в бойових діях. По­рядок і норми пенсійного забезпечення інвалідів війни розглядаються у відповідній главі підручника «Пенсії за інвалідністю».

    Право на пенсію на пільгових умовах мають також батьки і дружини військовослужбовців, що загинули на фронті при виконанні іншого воєнного обов'язку, або по­мерлих у період військової служби, що не вступили в повторний шлюб: чоловіки — після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки — по до­сягненні 50 років і при стажі роботи не менше 20 років. Для призначення пільгової пенсії значення не має, що батьки не знаходяться на утриманні загиблого (помер­лого) військовослужбовця і були працездатними на мо­мент його загибелі (смерті). Пенсія за віком на пільго­вих умовах призначається, якщо на період досягнення відповідного віку існують документи, що підтверджу­ють загибель (смерть) військовослужбовця в період військової служби.

    Пенсії багатодітним матерям і матерям інвалідів^ з дитинства. Законодавством встановлене пільгове пенсійне забезпечення жінок, що народили п'ять і більше дітей і виховали їх до 8-літнього віку, а також матерів інвалідів з дитинства, що виховали їх до цього віку. Вони мають право на пенсію за віком пірпя дп. сягнення 50 років і при гугажі, т)рбпти нр мрнтттр 1 5 ппків

    із зарахуванням у стаж часу догляду за дітьми. При' цьому до числа інвалідів з дитинства належать також інваліди у віці до 16 років, що мають право на одержан­ня соціальної пенсії.

    У випадку, якщо жінка має право на пенсію за віком у більш ранньому віці, то вона може її одержувати до досягнення 50 років. Наприклад, право на пенсію на більш пільгових умовах може виникнути для такої жінки, якщо дотримані усі вимоги, передбачені у зв'яз­ку з призначенням пенсії за умовами праці за Спи­ском № 1, тобто після досягнення 45 років. Крім того, якщо жінка належить до категорії потерпілих від Чор­нобильської катастрофи, то вона також може вийти на пенсію в більш ранньому віці.

    153

    Право на пенсію за віком на більш пільгових умо­вах надається багатодітним матерям незалежно від того, проживали діти разом з матір'ю чи окремо від неї (наприклад, у школі-інтернаті). Важливо, щоб кожний з п'яти дітей досяг восьмирічного віку. Смерть дити­ни після досягнення восьми років не позбавляє права матері на зазначену пенсію. Однак при цьому врахо­вуються тільки рідні діти, а пасинки і падчірки не прирівнюються до рідних дітей. До ріпних діткй при­рівнюються усиновлені діти, якщо усиновлення відбу­лося до досягнення дитиною віку 8 років.

    Доказом народження дитини жінкою служить сві­доцтво про народження, у якому вона зазначена матір'ю. А усиновителі можуть бути записані у книгах запису народжень як батьки усиновлених. Закон передбачає за­безпечення таємниці усиновлення. Без згоди усинови­телів заборонено повідомляти які-небудь свідчення про усиновлення, видавати виписки з книг реєстрації актів цивільного стану, з яких було б видно, що усиновителі не є кровними батьками усиновленого. Особа, що розго­лошує таємницю усиновлення, може бути притягнута до відповідальності у встановленому порядку.

    У зв'язку з щйм, якщо у свідоцтвах про народження дітей, що враховуються при призначенні пенсії, жінка, що звернулася за пенсією, значиться матір'ю, органи соціального захисту населення не вправі проводити які-небудь дії, що можуть спричинити розголошення таєм­ниці усиновлення (вимагати додаткові документи з ме­тою виявлення усиновлення дітей, часу їх усиновлен­ня і т.п.). Крім того, якщо у свідоцтві про народжен­ня дітей жінка, що звернулася за пенсією, не значить­ся матір'ю, але нею представлені документи про уси­новлення, то при призначенні пенсії ці діти врахову­ються за умови, що усиновлення відбулося до досягнен­ня кожним з них восьмирічного віку.

    Пільговий порядок пенсійного забезпечення поши­рюється і на матерів інвалідів з дитинства. їм також надається право на пенсію за віком у більш ранньому віці, і вони можуть одержувати її по досягненні 50-літнього віку при загальному стажі роботи не менше

    154

    Х5- років. Це право має мати інваліда з дитинства, виз­наного таким у встановленому порядку, що виховала йо­го до восьмирічного віку. Визнання дитини інвалідом з дитинства проводиться на підставі медичних показань органами медико-соціальної експертизи. До числа ін­валідів з дитинства також належать діти-інваліди у віці до 16 років, що мають право на одержання соціальної пенсії.

    У ВИПаДКУ ВІДСУТНОСТІ Матері,  тфтггт таттупдЯННЯ ДИТИ-

    ни-інваліда здійснюється батьком, йому призначається пенсія за віком по досягненні 55 років і при стажі ро-боти 20 років.

    Ще один випадок, коли багатодітність сім'ї є юри­дичною підставою для призначення пенсії на пільго-вих умовах. Це стосується жінок, зайнятих у сільсько­му господарстві. Закон України «Про пенсійне забез­печення» встановлює, що жінки, які працюють у сіль­ськогосподарському виробництві і виховали п'ятеро і більше_^ітей, мають право вийти на пенсію незалежно від віку і трудового стажу. Уперше ця норма-пільга була встановлена Законом Української РСР «Про пріори­тетність соціального розвитку села й агропромислово­му комплексу в народному господарстві України» від 17 жовтня 1990 р.1

    Право на пенсію на пільгових умовах у залежності від умов виробництва має певна категорія жінок-робіт-ниць, зайнятих у текстильному виробництві, тих, хто працює механізаторами, а також на окремих видах робіт у сільському господарстві.

    Наприклад, жінки, що працюють у текстильному виробництві, мають право на пільгову пенсію, якщо во­ни працювали в цьому виробництві на верстатах і ма­шинах — за списком виробництв і професій, затверд­женим постановою Кабінету Міністрів України:2 по досягненні 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років. До підприємств текстильної промис-

    1 Див.: Відомості Верховної Ради України, 1992.— № 45.— Ст. 602.

    2 ЗП України, 1992.— № ц._ Ст. 271.

    155

    ловості належать бавовняні, вовняні, лляні, шовкові, пень-ко-джутові, трикотажні й інші фабрики і комбінати.

    Пільгове пенсійне забезпечення мають також жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїн­ня), свинарками — операторами в підприємствах сіль­ського господарства, — по досягненні 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років. При звер­танні робітниці за пенсією роботодавець (правління гос­подарства), власник підприємства чи уповноважений ним орган представляє в орган соціального захисту до­відку про стаж роботи доярки (оператором машинного доїння), свинарки-оператора і про виконання норм об­слуговування за установленою формою.

    Право на пільгову пенсію мають також жінки, зай­няті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні і післязбиральній обробці тютюну, — по досягненні 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років. При цьому під вирощуванням, збиранням і післязби­ральною обробкою тютюну мається на увазі вирощуван­ня розсади, підготовка грунту, догляд за рослинами, су­шіння, навантаження, розвантаження і первинна оброб­ка тютюнової сировини. Жінкам, зайнятим протягом повного сезону на перерахованих роботах, весь рік за­раховується в стаж, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

    Важливою нормоюпільгового пенсійного забезпечен­ня ^призначення пенсії за віком при неповному стажі роботи, тобто при меншому стажі, ніж 25 і 20 років (відповідно для чоловіків і жінок). Ця норма застосо­вується нечасто, тому що більшість громадян ідуть на пенсію при наявності пенсійного віку і повного стажу роботи. Однак буває, що стажу для призначення пенсії недрстатньо^_яаириклад у жінок, що тривалий час зай­малися вихованням дітей чи веденням домашнього гос­подарства. У таких випадках пенсії за віком можуть бути призначені при меншому стажі роботи.

    Раніше для призначення пенсії при неповному стажі роботи існували різні обмеження. Тепер їх немає. Вони скасовані Законом України «Про пенсійне забез-

    156

    печення». Пенсія при

     ггачп йізч будь-якщг

    додаткових умпи пртдпттячяр.тьпя и розмірі г прпттпгятгйип-

    му стджу^ Нарахування пенсії проводиться таким спо­собом: спочатку визначається відповідна повна пенсія. Ця пенсія поділяється на число місяців необхідного пов­ного стажу роботи, отримана сума збільшуегься^на число місяців наявного фактичного стажу роботи (у цьому стажі період~понад 15 днів округляється до повного місяця, а період до 15 днів включно не враховується). Наприклад, трудовий стаж жінки складає 15 років. Розмір повної пенсії за віком — 42 грн, (55 відсотків до середньомісячного заробітку). Пенсія при неповно­му стажі роботи буде встановлена в розмірі 31,5 грн. на місяць (42 : 240 х 180 = 31,5 грн.).

    42 грн. (пр.тїня ттрттріст)- 2^0 (число місяців необхідного ровного стажу роботи) х 180 (число місяців наявного ста-жу_роботи), а з урахуванням нової цільової доплати з 1 грудня 2000 року пенсія складе 55 грн. (31,5 + 23,5). Пенсіонер, якому призначена пенсія за віком при неповному стажі роботи, має право на перерахунок пенсії через кожні 2 роки роботи, виходячи зі стажу, що мається до дня такого перерахунку. У тих випад­ках, коли пенсіонер, продовжуючи працювати, здобуває повний стаж, пенсія перераховується за його заявою не­залежно від того, скільки часу він працював після при­значення пенсії. Перерахунок проводиться або з заро­бітку, що був взятий при первісному призначенні пенсії, або з останнього заробітку — на вибір пенсіонера.

    Пенсія яя віком прщщповному стажі на пільгових умовах не призначається. Наприклад, мати, що вихова­ла п'ять чи більше дітей до восьмирічного віку, має право на пільгову пенсію по досягненні 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 15 років. її трудовий стаж складає 13 років (з урахуванням часу догляду за мало­літніми дітьми). Оскільки в багатодітної матері відсут­ній необхідний стаж — 15 років, права на пенсію за віком по досягненні 50 років вона не має. їй може бу­ти призначена пенсія за віком при неповному стажі роботи за досягненням 55-літнього віку.

    157

    При призначенні пенсії при неповному стажі не З СТОСОВуЮТЬСЯ  іГІят.гппГуіцгппн~яя   -рік^М  І   ГТЯЖРМ

    зниження віку і стажу). Так, не можна призначити не-ііовну пенсію за Списком № 1.

    Пенсії шособливі заслуги перефУкраїною. Законо­давець знову повернувся до проблемипенсій за особ­ливі заслуги перед державою. 1 червня 2000 року Пре­зидент України підписав новий Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» у сфері державної, суспільної і господарської діяльності, досяг­нень у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту.

    Встановлено, що такі пенсії призначаються громадя­нам України, відзначеним почесними званнями «на­родний» , «заслужений», державними нагородами Украї-ни та колишнього' Cokkul-P-CP. лауреатам деджавної премії України та колишнього Союзу РСР. Право на' пенсію за особливі заслуги знову придбали народні де­путати України, депутати колишніх союзних республік Союзу РСР, обласних, Київської і Севастопольської міських рад трьох скликань та депутати районних рад у Києві і Севастополі, а також міських рад чотирьох скликань, якщо вони не були державними службовця­ми і не займали виборні і керівні посади у цих радах. Пенсії за особливі заслуги будуть одержувати Герої України, Герої Соціалістичної Праці, особи, які нагород­жені орденом Слави 3-х ступенів, орденом Трудової Сла­ви трьох ступенів, орденом «За службу Родине в Воо­руженных Силах СССР» трьох ступенів, чотирма і більше медалями «За відвагу», ветерани Великої Вітчизняної війни, що нагороджені у період бойових дій медалями «За відвагу».

    Пенсії за видатні заслуги також встановлені заслу­женим спортсменам-переможцям Олімпійських ігор, чемпіонам і рекордсменам світу і Європи; космонав­там і членам льотно-випробувальних екіпажів літаків. До числа осіб, яким призначається пенсія за особливі заслуги, належать багатодітні матері, які народили се­меро чи більше дітей та виховали їх до восьмирічного віку, у тому числі усиновлених.

    158

    Пенсія за особливі заслуги встановлюється громадя­нам, які мають право на пенсію за віком, по інвалідністі, у разі втрати годувальника, відповідно до Закону Ук­раїни «Про пенсійне забезпечення*.

    Пенсія за особливі заслуги встановлюється, виходя­чи з розміру пенсій за віком, по інвалідності, у разі втра­ти годувальника, на яку має право особа згідно за зако­ном. До цієї пенсії встановлена надбавка в розмірі від 50 до 80 відсотків пенсії за віком, по інвалідності, у разі втрати'годувальника. Встановлена надбавка виплачуєть­ся у разі, коли пенсіонер не працює.

    'ІЦля призначення пенсій за особливі заслуги ство-рена~~Комісія при кабінеті Міністрів України. Клопо-т^нняҐпро встановлення пенсій за особливі заслуги по­їдаються центральними і місцевими органами виконав­чої влади, головами обласних, Київської і Севастопольсь-кої міських рад у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.1

    Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою затвердив Положення про Комісію зі встановлення пен­сій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті Міністрів України від 20 жовтня 2000 року. Встанов­лений також перелік документів, які повинні бути по­дані разом з клопотанням про встановлення пенсії за особливі заслуги особі. Це такі документи:

    ії документів, що підтверджують заслуги особи;  документів, що підтверджують трудовий стаж; 3)^особливий листок з обліку кадрів; <^Гркопія довідки медико-соціальної експертної ко­місії про інвалідність для осіб, визнаних інвалідами; сГГбТ^цовідка про сімейний стан;

    <3»Рдовідка про заробітну плату, а якщо дана особа одержує пенсію, також довідка про її вид та розмір;

    СЦ-довідка про розмір пенсії, на яку особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпе­чення».

    1 Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Украї­ною» від 1 червня 2000 року № 1767-ПІ // Відомості Верховної Ради України, 2000.— № 35.— Ст. 289.

    159

    Кдрпотання про встановлення пенсії за особливі за­слуги сім'і-ломерлої особи, яка мала особливі заслуги,

    додаються:

    CTj* копії документів, що підтверджують особливі за­слуги померлої особи;

    CIJlL копії документів, що підтверджують трудовий стаж померлої особи; ■^З^кошя свідоцтва про смерть;

    сЩ^окументи, що підтверджують родинні стосунки ^померлим (копія свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей, рішення суду про встановлен­ня родинних стосунків);

    овідка про перебування на утриманні померлого; овідка медико-соціальної експертної комісії про інвалідність особи, щодо якої порушено клопотання, або документ, що підтверджує досягнення нею пенсійного віку;

    ^ТУ"довідка навчального закладу про навчання дітей, братів, сестер і внуків, які досягли 18-річного віку;

    іЗфдовідка про вид та розмір пенсії особи, щодо якої порушено клопотання;

    <^9Рдовідка про розмір пенсії, на яку особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпе­чення*.

    Копії документів, що додаються до клопотання про встановлення пенсії за особливі заслуги, засвідчують­ся в установленому порядку.1

    Новий закон торкнеться більш як 15 тис. громадян України.2   ■

    1 Див.: Урядовий кур'єр.— 2000.— № 210.

    2 Див.: Урядовий кур'єр.— 1999.— № 241.

    160

    «все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 19      Главы: <   3.  4.  5.  6.  7.  8.  9.  10.  11.  12.  13. > 





    polkaknig@narod.ru ICQ 474-849-132 © 2005-2018 Материалы этого сайта могут быть использованы только со ссылкой на данный сайт.