Главная

Разделы


Теория государства и права
Аграрное право
Государственное право зарубежных стран
Семейное право
Судебные и правоохранительные органы
Криминальное право
История государства и права России
Административное право
Гражданское право
Конституционное право России
История государства и права зарубежных стран
История государства и права Украины
Банковское право
Правовое регулирование деятельности органов ГНС
Юридическая психология
Финансовое право
Юридическая деонтология
Трудовое право
Предпринимательское право
Конституционное право Украины
Разное
История учений о государстве и праве
Уголовное право
Транспортное право
Авторское право
Жилищное право
Международное право
Международное право
Наследственное право
Налоговое право
Экологическое право
Медицинское право
Информационное право
Судебное право
Страховое право
Торговое право
Хозяйственное право
Муниципальное право
Договорное право
Частное право

  • Вопросы
  • Советы
  • Заметки
  • Статьи

  • «все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 19      Главы: <   12.  13.  14.  15.  16.  17.  18.  19.

    ДОДАТОК^ 1

    СЛОВНИК-ДОВІДНЙК ТЕРМІНІВ, ЗАСТОСОВУВАНИХ У ПІДРУЧНИКУ

    Акт про нещасний випадок — офіційний документ, що засвідчує факт нещасного випадку, що відбувся з лю­диною чи групою людей. Порядок розслідування й об­ліку нещасних випадків регламентується спеціальним Положенням, затвердженим постановою KM України від 10.08.93 р. № 623 // ЗП України, 1994. — № 1.— Ст. 1. Залежить від того, чи зв'язаний даний нещасний випадок з роботою чи ні. Від цієї обставини залежать умови і розміри надання допомоги по тимчасовій не­працездатності, а також призначення пенсії по інвалід­ності.

    Акт юридичний — офіційний письмовий документ, що породжує певні правові наслідки, що створює юри­дичний стан і спрямований на регулювання суспіль­них відносин. Наприклад, рішення МСЕК про встанов­лення групи інвалідності; рішення управління соц­іального захисту населення про призначення пенсії та ін. акти.

    Архівні установи — під архівними установами зви­чайно розуміють установи чи структурні підрозділи підприємства, де зберігаються документи. Документи про трудову діяльність громадян зберігаються в архівах міністерств, відомств, установ і підприємств визначений

    343

    законодавством час, потім вони передаються на збере­ження в державні архіви країни. Відомчі і державні архіви зобов'язані видавати по заявах громадян запитах підприємств, установ, профспілкових організацій, довід­ки на підставі документальних даних, що зберігаються в архіві. Довідки архівних установ, що містять зведен­ня про трудову діяльність, заробіток, є доказом стажу ро­боти, з обліком якого призначаються пенсії.

    Аспіранти (аспірантура) — основна форма підготов­ки наукових кадрів при вузах і науково-дослідних ус­тановах. Час навчання в очній аспірантурі входить у стаж роботи і враховується при призначенні пенсії. На аспірантів, як і на студентів, цілком поширюється за­конодавство про пенсійне забезпечення.

    Багатодітні матері — жінки, що народили п'ять і більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, ма­ють право на пенсію за віком на пільгових умовах по досягненні 50 років і при стажі роботи не менше 15 років. Матері, які народили семеро і більше дітей та ви­ховали їх не менше як до восьмирічного віку, можуть бути представлені до пенсії за особливі заслуги перед "Україною. (Див.: Закон України «Про пенсії за особ­ливі заслуги перед Україною» від 1 червня 2000 року N° 1767-Ш). Про підтримку багатодітних і неповних сімей є спеціальний Указ Президента України від ЗО грудня 2000 року.

    Безвісна відсутність — встановлений у судовому по­рядку факт тривалої відсутності громадянина в місці його постійного проживання. Визнання громадянина безвісно відсутнім провадиться за заявою зацікавленої особи, якщо протягом року в місці постійного прожи­вання громадянина немає відомостей про місце його пе­ребування (ст.18 Цивільного кодексу України). Має значення при призначенні пенсії в разі втрати году­вальника.

    344

    Будинки-інтернати для літніх та інвалідів — уста­нови, що здійснюють матеріально-побутове обслугову­вання літніх і інвалідів, що потребують догляду і не ма­ють працездатних дітей і родичів, що за законом зобо­в'язані їх утримувати. У ці установи приймаються особи пенсійного віку (55 і 60 років), а також інваліди І і II груп. Утримання пенсіонерів у зазначених будинках здійснюється за рахунок бюджетних коштів і частко­во пенсій, що їм належать.

    Бюджет Пенсійного фонду України — основне дже­рело фінансування пенсійного забезпечення громадян України. Передбачений Законом України «Про пен­сійне забезпечення* від 5 листопада 1991 р. і Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 р. Складається зі стра­хових внесків суб'єктів підприємницької діяльності — юридичних і фізичних осіб. Розмір (тариф) страхових внесків для платників встановлений окремо для під­приємців, що використовують працю найманих робітни­ків, — 32 відсотки від об'єкта оподатковування, і для платників, що працюють на умовах трудового договору (контракту), — диференційовано в залежності від роз­міру заробітної плати.

    Пенсійний фонд України не включається в Держав­ний бюджет України. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду не за цільовим призначен­ням. Під опікою Пенсійного фонду сьогодні знаходить­ся 14 мільйонів пенсіонерів, ветеранів війни та праці і 2,5 млн інвалідів; майже 8 млн одержувачів допомо­ги — сім'ї з дітьми; 3,5 млн сімей — одержувачів жит­лових субсидій; понад 2 млн. безробітних (Соціальний захист, 2000.' № 11.— С 15).

    Ветерани війни — особи, що приймали участь у за­хисті Батьківщини чи у бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту визна-

    345

    чені Законом України від 22 жовтня 1993 р. (зі змінами і доповненнями від 22 грудня 1995 р.) // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, — № 45. — Ст. 425; 1996. — № 1. — Ст. 1.

    Ветерани праці — громадяни, що сумлінно працювали в господарському комплексі України, державних уста­новах, організаціях і об'єднаннях, мають трудовий стаж (35 років — жінки і 40 років — чоловіки) і вийшли на пенсію. До ветеранів праці прирівнюються працівни­ки, яким призначені пенсії на пільгових умовах по Списках № 1 і № 2 з особливо шкідливими і тяжкими умовами праці, а також громадяни похилого віку. Ста­тус ветеранів праці визначений Законом України від 16 грудня 1993 р. // ВВР, 1994. — № 4. — Ст. 18.

    Винагорода за працю — Конституційне визначен­ня заробітної плати (оплати праці). Кожен працюю­чий по найманню має право на заробітну плату не ниж­че тієї, котра визначена Законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43 Конституції України).

    Виплата допомоги — провадиться органами соціаль­ного захисту населення за місцем проживання. За місцем роботи виплачується допомога по соціальному страхуванню, призначувана працюючим громадянам (допомога по тимчасовій непрацездатності, з вагітності й пологах, при народженні дитини, по догляду за ди­тиною та ін.). Більшість видів допомоги виплачують­ся органами соціального захисту за місцем проживан­ня громадян. Порядок призначення, види і розміри до­помоги визначені Законом України «Про державні до­помоги сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 р. // ВВР.— 1993.— № 5.— Ст. 21; «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 1 червня 2000 року // ВВР, 2000.— № 35.— Ст. 290.

    Виплата пенсії — провадиться щомісяця без обліку одержуваного заробітку (прибутку) за місцем фак-

    346

    тичного проживання пенсіонера, незалежно від пропис­ки. За бажанням пенсіонера пенсія може переказува­тися управлінням соціального захисту населення на ра­хунок пенсіонера в Ощадний банк. Пенсія може вип­лачуватися за дорученням, засвідченим нотаріально чи за місцем роботи (служби, навчання, перебування в ста­ціонарі лікувальної установи).

    Виплата пенсії за минулий час — дозволяється в залежності від того, з чиєї вини вона вчасно не була от­римана. Пенсії, вчасно не затребувані пенсіонером (не­залежно від причини), виплачуються не більше ніж за З роки (відлік ведеться з того дня, коли пенсіонер звер­нувся за її одержанням). Якщо ж пенсія вчасно не бу­ла отримана з вини органа, що призначає чи виплачує її, вона виплачується за весь минулий час без обмежен­ня яким-небудь терміном.

    Виплата пенсії, нед о отриманої пенсіонером у зв'яз­ку зі смертю. Суми пенсій, що належать пенсіонеру, але недоотримані ним у зв'язку зі смертю, не включають­ся до складу спадщини і виплачуються тільки тим чле­нам його сім'ї, що знаходилися на утриманні помер­лого і відносяться до кола забезпечуваних пенсією в разі втрати годувальника. Ці правила не поширюються на батьків і одружених осіб, а також членів сім'ї, що проживали разом з пенсіонером на день його смерті.

    Вислуга років — тривалий, вимірюваний рядом ро­ків період трудової чи державної діяльності, що ство­рює за певних умов право на відповідні пільги і пере­ваги (пенсії, додаткові відпустки, грошові виплати і т.п.). Законодавством установлені деяким категоріям працівників і військовослужбовцям пенсії за вислугу років, призначувані, як правило, незалежно від віку і працездатності.

    Відповідальність за порушення пенсійного законо­давства — установлена Законом України «Про пен­сійне забезпечення» (стст. 101-103). Відповідальність

    347

    може бути: матеріальна чи кримінальна за зловживан­ня як з боку пенсіонера, так і посадової особи, за неза­конне призначення та виплату пенсії. Той чи інший вид відповідальності настає в залежності від характеру порушення законодавства і наслідків, що наступили.

    Грошове забезпечення — щомісячна винагорода, на­дана військовослужбовцям, працівникам міліції, СБУ й іншим осібам конституційних військових формувань. Грошове забезпечення — альтернатива заробітній платі.

    Група інвалідності — ступінь постійної чи трива­лої втрати працездатності. Визначається група інвалід­ності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) відповідно до Інструкції «Про встановлення груп інва­лідності», затвердженої Міністерством охорони здоро­в'я України за узгодженням з Федерацією профспілок України від 28 грудня 1991 р.

    Установлено три групи інвалідності — І, II, III. Під­ставою для встановлення групи інвалідності є медичні показання стану здоров'я людини.

    Державне пенсійне страхування — найважливіша організаційна форма соціального захисту населення. Для неї характерні: а) «страховий метод» утворення соціаль­них фондів — нарахування на всіх суб'єктів підприєм­ницької діяльності і громадян, що працюють на умовах трудового договору (контракту), страхових внесків і вне­сення їх у Пенсійний фонд; б) певний контингент за­безпечуваних працівників і деяких інших громадян і членів їх сімей; в) специфічні види матеріального забез­печення (пенсії, допомоги, компенсації, санаторно-курорт­не лікування, пільги й інші соціальні послуги); г) уп­равління страхуванням державними органами (див. За­кон України № 400/97 ВР від 26 червня 1997 р. «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» // ВВР, 1997.— № 37.— С. 237)

    Державне регулювання пенсійного забезпечення —

    одна з функцій діяльності держави по регулюванню

    348

    пенсійного забезпечення, установленню розмірів (норм) пенсій і умов її призначення при настанні певних стра­хових випадків. У країні діє єдина державна система пенсійного забезпечення. Єдина система припускає централізоване правове регулювання, що гарантує по­всюдно, на всій території країни, рівні умови і норми пенсійного забезпечення.

    Джерела права соціального забезпечення — нор­мативні акти, що містять норми права соціального за­безпечення. Основним джерелом українського права, у т.ч. права соціального забезпечення, є Конституція України. Конституція України містить найважливіші вихідні положення правового регулювання соціально­го забезпечення, є юридичною базою для всієї системи джерел права соціального забезпечення.

    Джерелами права соціального забезпечення є також закони, видання яких передбачене Конституцією Ук­раїни (ст. 92).

    Джерелами права соціального забезпечення є і підза-конні акти — Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства праці та соціальної політики України, постанови Правління Пенсійного фонду і фондів соціального страхування, Національного банку України й інших міністерств і відомств.

    Дитячі будинки-інтернати — медико-соціальні ус­танови, призначені для тривалого проживання в них дітей, що мають дефекти розвитку. У такі будинки приймаються діти до 18 років, що мають відхилення від норми у фізичному чи розумовому розвитку, що по­требують догляду і медичного обслуговування, а також соціальної адаптації. Перелік медичних показань і протипоказань по прийому до дитячих будинків-інтер-натів затверджується Міністерством охорони здоров'я України.

    Диференціація пенсійного забезпечення — розход­ження в розмірах пенсій, обумовлених розміром заро-

    349

    бітної плати, трудовим стажем, специфікою і характе­ром умов праці, страховими внесками.

    Докази про вік — в Україні основним документом, що засвідчує особистість громадянина, що досяг 16 років, є паспорт. При звертанні за пенсією в управління соці­ального захисту населення робиться виписка з нього. Буває, що в паспорті записаний тільки рік народжен­ня, а точна дата — число і місяць — не названі. У та­кому випадку за дату народження умовно приймаєть­ся середина зазначеного в паспорті року, тобто 1 лип­ня. Якщо в паспорті названі рік і місяць народження, але не зазначене число, за дату народження приймається 15 число відповідного місяця.

    Однак паспорт не єдиний документ, що засвідчує вік. Вік можна встановити і за свідоцтвом про народжен­ня. Визначення віку за свідоцтвом про народження, а не по паспорту, допускається на практиці лише для уточнення дати народження в рамках зазначеного в пас­порті року (або року і місяця).

    Докази сімейних відносин. Відповідні сімейні відно­сини при призначенні пенсії необхідно засвідчувати. Вони потрібні при виході жінки, багатодітної матері, на пенсію на пільгових умовах, при призначенні пенсії в разі втрати годувальника, надбавки до пенсії на утри­манців, при одержанні пенсії, недоотриманої в зв'язку зі смертю пенсіонера і т.д. Доказом сімейних відно­син може служити довідка ЖЕКа, сільської ради, у якій указуються сімейні відносини. Якщо ці організації не мають потрібних відомостей, то вони доводяться доку­ментами органів РАГСу. Якщо одержати належні до­кументи або встановити втрачені неможливо, факт сімейних відносин може бути установлений у судово­му порядку.

    Докази трудового стажу — надання відповідних документів (трудової книжки, архівних довідок і інших установлених пенсійним законодавством документів).

    350

    Однак іноді частина загального і спеціального трудово­го стажу може підтверджуватися показаннями свідків.

    Докази факту смерті — основними документами, що підтверджують факт смерті, є: свідчення, видане орга­ном РАГСу, а також документ, отриманий від військо­вої частини чи рай-, міськвійськкомату чи іншої вій­ськової установи, судове рішення про оголошення по­мерлим громадянина.

    Докази шлюбних відносин — для призначення пен­сії в разі втрати годувальника, одержання надбавки до пенсії на непрацездатних членів сім'ї й у деяких інших випадках необхідний доказ шлюбних відносин. Таким доказом звичайно є свідчення про шлюб, а у пев­них випадках — рішення суду.

    Документи, необхідні для призначення пенсії. Пе­релік документів встановлюється відомчими наказа­ми органів соціального захисту населення. Кожен, хто звертається за пенсією, повинен написати заяву і по­дати всі необхідні документи. Зразки документів ма­ються в кожному районному (міському) управлінні со­ціального захисту населення. Документи про призна­чення пенсії розглядаються органом соціального за­хисту населення не пізніше 10 днів із дня їх надход­ження.

    Допомога — допомога громадянам у встановлених законодавством випадках. Провадиться в зв'язку з на­станням певних обставин. У залежності від терміну ви­плати розрізняються допомоги: одноразові і щомісячні. Допомоги виплачуються за рахунок коштів Пенсійно­го фонду, фондів соціального страхування чи Держбюд­жету. Допомоги поряд з пенсіями вважаються одним з основних видів соціального забезпечення.

    Допомога на поховання — видається у випадку смерті пенсіонера сім'ї чи особі, що здійснила похоро-

    351

    ни. Допомога виплачується за рахунок коштів Пенсій­ного фонду в розмірах, установлених законодавством.

    Доручення — письмове уповноваження, що видаєть­ся однією особою (довірителем) іншій (довіреній) для представництва перед третьою особою (див. ст. 64 ГК України). Пенсійним законодавством встановлені особ­ливі правила виплати пенсії за дорученням. Вона мо­же виплачуватися не більше 3 місяців підряд. Хоча відповідно до цивільного законодавства термін дії до­ручення -не може перевищувати 3 років. Якщо термін у дорученні не визначений, воно зберігає силу протя­гом року з дня його здійснення. Що потрібно зробити пенсіонеру, якщо за його дорученням, виданним на 1 чи на 3 роки, пенсія виплачувалася 3 місяці підряд? Видати нове доручення або одержати в наступному місяці пенсію особисто, після чого вона знову може виплачуватися 3 місяці підряд за старим дорученням. Доручення повинно бути засвідчене в нотаріальному по­рядку чи ЖЕКом за місцем проживання, або керівни­ком стаціонарної лікувальної установи, у якій пенсіо­нер знаходиться на лікуванні.

    Дублікат трудової книжки — документ, що вида­ється роботодавцем (власником чи уповноваженим ним органом) замість утраченої чи зіпсованої трудо­вої книжки. По суті дублікат трудової книжки — це нова трудова книжка з написом у верхньому право­му куті «Дублікат».

    Загальне захворювання — встановлюється у всіх ви­падках, коли тимчасова непрацездатність не є наслідком трудового каліцтва, професійного захворювання чи по­бутової травми, а інвалідність — результатом перших двох причин.

    Загальний трудовий стаж — сумарна (загальна) тривалість будь-якої роботи, виконуваної працівником на підставі трудового договору (контракту) чи членсь­ких відносин у кооперативах, незалежно від форм влас-

    352

    ності, а також характеру, тривалості роботи і тривалості перерв. Нарівні з такою роботою в стаж зараховується й інша суспільно-корисна діяльність, якщо працівник (військовослужбовець, студент) підлягав у цей час обо­в'язковому державному соціальному страхуванню чи самостійно сплачував страхові внески в Пенсійний фонд України. Має значення при визначенні права на пен­сію (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальни­ка), при збільшенні розміру пенсії за віком.

    Законодавство про пенсійне забезпечення — скла­дається з численних нормативних актів, що регулюють пенсійні відносини. Основою законодавства про пен­сійне забезпечення є Конституція України (ст. 46), що закріпила право громадян на всі види пенсій.

    У галузі пенсійного забезпечення найважливішим актом є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. // ВВР, 1992.— № 3.— Стст. 10, 11. Відповідно до цього Закону здійснюється пенсійне за­безпечення практично всіх громадян, зайнятих у гос­подарському комплексі країни. В окремі статті цього Закону неодноразово вносилися доповнення і зміни, що, однак, не торкаються його принципових положень.

    Крім цього Закону діє більше 20 законів, чимало по­станов Кабінету Міністрів України і відомчих норма­тивних актів.

    Заробіток — основа для обчислення трудових пенсій. Але порядок його підрахунку для призначення пенсії різний. Законодавством установлено два способи обчис­лення середньомісячного заробітку для визначення роз­міру пенсії. На вибір того, хто звернувся за пенсією, за­робіток може підраховуватися виходячи з короткого або більш тривалого періоду роботи, а саме: за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед звертанням за пенсією чи за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності перед звер­танням за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі. Надалі ці способи будуть переглянуті і збільшені періоди роботи і сплати страхових внесків.

    353

    Заява про призначення пенсії — див.: Звертання за пенсією.

    Звертання за пенсією і представлення до її призна­чення — перша стадія реалізації права на пенсію. Про­цедура оформлення пенсії починається з подачі заяви. Працюючі подають заяву про призначення пенсії влас­нику підприємства чи уповноваженому ним органу, інші громадяни звертаються безпосередньо в районне (міське) управління соціального захисту населення. Заява повинна реєструватися в спеціальному журналі. Якщо до заяви додаються документи (про стаж роботи, зарплати й ін.), працівнику видається розписка про їх одержання. Адміністрація підприємства зобов'язана в десятиденний термін підготувати всі необхідні доку­менти і представити їх у районне (міське) управління соціального захисту за місцем перебування підприєм­ства для призначення пенсії.

    Інваліди війни — колишні військовослужбовці, пар­тизани і підпільники Великої Вітчизняної війни, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, калі­цтва, захворювання, отриманих під час захисту Батьків­щини, виконання обов'язку військової служби (служ­бового обов'язку) чи зв'язаних з перебуванням на фрон­ті, у партизанських загонах і об'єднаннях, підпільних організаціях і групах і інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, у районі воєнних дій, на прифронтових ділянках залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз і аеродромів у період Великої Вітчизняної війни чи за участю в бой­ових діях у мирний час. Не має значення, коли насту­пила інвалідність. Важливо, щоб вона була безпосеред­ньо обумовлена цими причинами.

    Перелік осіб, що відносяться до інвалідів війни, ви­значений у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту* від 22 жовтня 1993 р. (зі змінами і доповненнями від 22 грудня 1995 р. // ВВР, 1993.— № 45.— Ст. 425; 1996.— № 1.— Ст. 1).

    354

    Інваліди з дитинства — особи, у яких інвалідність наступила до досягнення 16 років і до початку трудо­вої діяльності. Інваліди з дитинства мають право на со­ціальну пенсію. Перелік медичних показань, що дають право на одержання соціальної пенсії на дітей-інвалідів у віці до 16 років, визначається в порядку, установле­ному Кабінетом Міністрів України.16 листопада 2000 року прийнятий спеціальний Закон України «Про дер­жавну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам».

    Інваліди праці — громадяни, інвалідність яких на­ступила внаслідок трудового каліцтва, професійного чи загального захворювання. Причини і групи інвалідності визначаються медико-соціальною експертною комісією (МСЕК). Інвалідність встановлюється на певний строк або довічно. Інваліди праці забезпечуються пенсіями в розмірах, визначених законодавством.

    Інвалідність — тривала або постійна втрата праце­здатності чи значне обмеження її. У залежності від важкості розрізняють три групи інвалідності: І, II, III. При настанні інвалідності призначаються пенсії, вста­новлюються інші види соціального захисту, пільги і пе­реваги.

    Законодавство розрізняє причини інвалідності, що спричиняють різні правові наслідки: 1) загальне захво­рювання; 2) каліцтво, трудове чи професійне захворю­вання; 3) поранення (контузії), каліцтво, отримане при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'яз­ків військової служби, або захворювання, зв'язане з пе­ребуванням на фронті; 4) каліцтво, отримане внаслідок нещасного випадку, не зв'язаного з виконанням обо­в'язків військової служби, або захворювання, не зв'яза­не з перебуванням на фронті.

    Лікарняний листок — установленої форми доку­мент, що засвідчує тимчасову непрацездатність праці­вника. Лікарняний листок є підставою для виплати до­помоги по тимчасовій непрацездатності і допомоги по

    355

    вагітності і пологам. Звичайно лікарняний листок ви­дається тією лікувальною установою, де лікується хво­рий, тобто за місцем проживання чи роботи. Робітники, які довгостроково хворіють направляються на огляд у ме-дико-соціальну експертну комісію (МСЕК), що у залеж­ності від характеру захворювання може установити гру­пу і причину інвалідності.

    Ліліпути — особи, хворі гіпофізарним нанізмом (за­хворювання, що є в основному природженою потворністю, що спричиняє зупинку фізичного розвитку і зазвичай веде до зниження працездатності). Працюючі за найман­ням ліліпути мають право на пенсію: чоловіки — з до­сягненням 45 років і зі стажем роботи не менше 20 років; жінки — з досягненням 40 років і зі стажем ро­боти не менше 15 років. У такому ж порядку пенсії призначаються карликам.

    Медалі колишнього Союзу РСР — одна з форм на­городження громадян за заслуги перед Батьківщиною, у т.ч. за особливі заслуги в праці. Вони і сьогодні є до­казом при визначенні статусу учасника війни і визна­ченні розміру пенсії. (Див.: Типове положення про ко­місії для розгляду питань, зв'язаних із установленням статусу учасників війни відповідно до Закону Украї­ни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затверджене Міністерством соціального за­хисту населення України від ЗО травня 1996 p.).

    Медичні працівники — для медичних працівників установлена пенсія за вислугу років при наявності 25-літнього стажу роботи зі спеціальності і незалежно від віку. Перелік медичних працівників, які мають право на пенсію за вислугу років, установлений постановою Кабінету Міністрів України.

    Міжнародні пакти про права людини — схвалені 16 грудня 1966 р. Генеральною Асамблеєю ООН міжна­родні пакти: «Про економічні, соціальні і культурні права», «Про цивільні і політичні права людини». Від-

    356

    повідно до «Пакту про економічні, соціальні і культурні права» держави визнають право на працю, у т.ч. надання кожній людині можливості заробляти собі на життя працею, яку вона вільно вибирає чи на яку вона вільно погоджується. Відповідно до цього пакту держави виз­нають також право кожної людини на соціальне забез­печення, включаючи соціальне страхування.

    Мінімальний розмір пенсії — гарантований держа­вою найменший рівень пенсії на місяць. Передбачений законодавством місячний розмір пенсії не може бути нижче ні при яких обставинах. Мінімум пенсії постій­но коригується в залежності від зміни рівня інфляції. З 1 лютого 2001 року встановлений новий мінімальний розмір пенсії (58 грн. на місяць).

    Міністерство праці та соціальної політики Украї­ни — центральний орган державної виконавчої влади. Міністерство покликане здійснювати активну соціальну політику в сфері трудових відносин зайнятості, соціаль­ного захисту і пенсійного забезпечення населення. Міністерство здійснює різноманітні функції, покладені на нього законодавством. (Див.: Положення про Міні­стерство, затверджене Указом Президента України від ЗО серпня 2000 року).

    Надбавки до пенсії — один із способів підвищен­ня розміру пенсії за Законом «Про пенсійне забезпе­чення». У ряді випадків нараховуються надбавки у твердих розмірах чи у відсотках до основної суми пенсії: непрацюючим пенсіонерам на утримання ут­риманців, на догляд за інвалідом І групи і самотнім пенсіонерам, що потребує за висновком медичної уста­нови постійного стороннього догляду. У зазначених ви­падках надбавки встановлені у твердих розмірах соці­альної пенсії.

    Ветеранам війни, у залежності від їхнього статусу, встановлені надбавки (підвищення пенсії) диферен­ційовано у відсотках до основної суми пенсії.

    357

    Неповна пенсія — див.: Пенсія при неповному ста-жі роботи.

    Непрацездатність — див.: Тимчасова непрацездат­ність; Інвалідність.

    Нещасний випадок на виробництві — випадок, що

    призвів до ушкодження здоров'я працівника і що відбувся на території підприємства або поза ним, але при виконанні роботи з наказу роботодавця, а також при доставці працівників на роботу чи з роботи. Кожен не­щасний випадок розслідується роботодавцем у поряд­ку, встановленому законодавством (див.: Акт про не­щасний випадок).

    Обчислення пенсій — пенсії обчислюються в відсот­ках до заробітку. При наявності необхідного загально­го стажу роботи пенсія встановлюється в розмірі 55 відсотків середньомісячного заробітку.

    Оплата пращ — див.: Заробіток. Винагорода за працю.

    Органи соціального захисту населення — державні установи, районні (міські) і обласні управління соціаль­ного захисту населення, що здійснюють на місцях ро­боту з пенсійного забезпечення і соціального захисту населення. Окремі функції по пенсійному забезпечен­ню кадрових військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ, виконують військкомати і пенсійні відділи УМВД.

    Основні принципи правового регулювання соціаль­ного забезпечення — закріплені в чинному законо­давстві основні початки, вихідні положення (ідеї), що виражають сутність права (див.: Підручник з права соціального забезпечення, гл. III «Основні принципи права соціального забезпечення»).

    Пенсійний вік. Встановлений законодавством вік. Служить однією з умов для призначення пенсії за віком.

    358

    Розрізняють загальний пенсійний вік і пільговий чи знижений пенсійний вік (див.: Пенсія за віком).

    Пенсія — грошова виплата (у розрахунку на місяць), призначувана непрацездатним громадянам у зв'язку з настанням певних обставин — досягненням відпо­відного віку, настанням інвалідності, втратою годуваль­ника. У залежності від підстав призначення пенсії, розрізняються два види пенсій; трудові і соціальні.

    Пенсія в разі втрати годувальника — такою пен­сією забезпечуються непрацездатні члени сім'ї помер­лого, котрі знаходилися раніше на його утриманні. Од­нак умови і норми пенсійного забезпечення сімей різних категорій не завжди збігаються. Так, діти ма­ють право на пенсію незалежно від того, чи перебува­ли вони на утриманні померлого годувальника. Бать­ки, чоловік (дружина) мають право на пенсію, якщо во­ни є непрацездатними.

    Пенсія за вислугу років — встановлюється при на­явності відповідного спеціального стажу незалежно від віку і фактичного стану працездатності. Спеціальний стаж для таких пенсій іменується в законодавстві ви­слугою років (звідси і назва пенсії). Пенсія за вислугу років встановлена для окремих категорій працівників і пояснюється специфікою їх професії.

    Пенсія за віком (старістю) — призначається грома­дянам по досягненні ними певного віку і при наявності відповідного загального стажу роботи. У Конституції України ця пенсія названа пенсією за старістю, з пог­ляду на те, що пенсійний вік є юридичною межею ста­рості. Розрізняють два підвиди цієї пенсії: пенсія за віком на загальних умовах і пенсія за віком на пільго­вих умовах.

    Пенсія за неповного стажу роботи — установлена для осіб, що не мають трудового стажу, необхідного для одержання повної пенсії. Призначається за віком, з

    359

    інвалідності і членам сім ї в разі втрати годувальни­ка. Пенсія за неповного стажу призначається в розмірі, пропорційному наявному стажу.

    Пенсія по інвалідності — призначається в зв'язку з тривалою чи постійною фактичною втратою працез­датності (інвалідністю). Умови і норми пенсійного за­безпечення залежать від ряду обставин — характеру трудових відносин чи служби, іншої діяльності, групи, причини настання інвалідності і т.д.

    Перерахунок пенсії — зміна розміру раніше при­значеної пенсії. Провадиться пенсіонерам (за їх зая­вами), що проробили після призначення пенсій за віком чи інвалідністю не менш 2 років з більш висо­ким заробітком, чим той, з якого була обчислена пен­сія. Перерахунок пенсії здійснюється також у зв'яз­ку зі зміною числа членів сім'ї, що одержують пенсію в разі втрати годувальника, при зміні групи інвалід­ності пенсіонера, представленні додаткових документів, що підтверджують право на збільшення пенсії, і т.д.

    Пільги інвалідам війни, учасникам бойових дій, учасникам війни, сім'ям загиблих воїнів і ветеранам праці — законодавство встановлює різні види пільг для зазначених категорій громадян. Обсяг пільг залежить від статусу ветерана. (Див.: Закони України: «Про ста­тус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про Державний бюджет України на 2001 рік)».

    Пільгове обчислення вислуги років військово­службовцям — встановлюється, як правило, з ураху­ванням умов проходження військової служби, участі в бойових діях, ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і в деяких інших випадках, встановлених зако­нодавством. Наприклад, військова служба в складі дію­чої армії в період бойових дій, участь у миротворчих операціях зараховуються на пільгових умовах (один

    360

    місяць за три місяці) при призначенні пенсій за вис­лугу років (див.: ст.57 Закону України «Про пенсійне забезпечення »).

    Пільгове обчислення трудового стажу — включен­ня в загальний стаж роботи, а у відповідних випадках і в спеціальний трудовий стаж, з обліком яких здій­снюється пенсійне забезпечення, більшого періоду, чим фактично пророблений час. У такому порядку допус­кається обчислення стажу працівникам за наступні ви­ди і час робіт: сезонні роботи, робота на водному транс­порті, у лепрозоріях і протичумних установах (відділен­нях) по лікуванню хворих СНІДом, у реанімаційному і деяких інших відділеннях лікувальних установ. На пільгових умовах обчислюється стаж роботи за період Великої Вітчизняної війни; реабілітованим громадя­нам; за час перебування у фашистських концтаборах, у період блокади м. Ленінграда в роки Великої Вітчиз­няної війни й інші періоди.

    Порядок і розміри пільгового обчислення регламен­туються законодавством (Див.: стст. 57-61 Закону Ук­раїни «Про пенсійне забезпечення»).

    Пільгові умови призначення пенсій — встановлені законодавством для працівників, зайнятих на роботах з особливо шкідливими й особливо тяжкими умовами праці (по Списках № 1 і № 2) виробництв, затвердже­них Кабінетом Міністрів України. На пільгових умо­вах мають право на пенсію за віком й інші категорії громадян (працівники, зайняті на підземних і відкри­тих гірських роботах і в металургії, особи, що постраж­дали від Чорнобильської катастрофи, інваліди, учасни­ки війни і сім'ї загиблих воїнів, а також багатодітні ма­тері і матері інвалідів з дитинства).

    Показання свідків (доказ стажу роботи) — спосіб доказу не менше як двома свідками загального чи спе­ціального стажу роботи під час призначенні пенсії, ко­ли відсутні документи про наявний стаж роботи і не-

    361

    має можливості їх отримати у зв'язку з надзвичайни­ми обставинами (воєнними діями, стихійним лихом, ава­ріями, катастрофами та ін. ситуаціями) або через від­сутність архівних даних.

    Предмет права соціального забезпечення — сус­пільні відносини, що регулюються цією галуззю пра­ва. Змістом цих відносин є соціальний захист непра­цездатних громадян.

    Призначення пенсій — див.: Звертання за пенсією.

    Професійне захворювання — захворювання, що вла­стиве винятково праці, пов'язаній з певними профе­сійними шкодами, а також таке, що має місце при ро­боті з даними шкодами в багато разів частіше, ніж при інших умовах. Професійними захворюваннями вважа­ються захворювання, які зазначені в Переліку профе­сійних захворювань, затвердженому постановою Кабіне­ту Міністрів України від 8 листопада 2000 року N° 1662. Працівники, що одержали професійне захворювання, ма­ють ряд пільг у забезпеченні пенсіями по інвалідності, а їхні сім'ї — в забезпеченні пенсіями в разі втрати годувальника. Крім того, ті, що постраждали внаслідок такого захворювання, мають право на додаткове відшко­дування заподіяної їм шкоди.

    Роз'яснення по застосуванню законодавства про пенсійне забезпечення — один зі способів тлумачення застосування нормативно-правових актів, використовува­них уповноваженими на те державними органами в ме­жах їхньої компетенції. Таким органом є Міністерство праці та соціальної політики України. Йому надано пра­во видавати інструкції, правила і роз'яснення по засто­сування законодавства про пенсійне забезпечення. Ро­з'яснення по застосуванню окремих норм пенсійного за­конодавства можуть надавати й інші центральні органи державної виконавчої влади (Міністерство охорони здо­ров'я. Правління Пенсійного фонду, фонди соціального страхування, Національний банк України).

    362

    Правом тлумачення, роз'яснення нормативних актів користується Верховний Суд України (див. постанову Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 p.).

    Сезонні роботи — роботи, що в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а впро­довж певного періоду (сезону). До сезонних робіт на­лежать, наприклад, окремі види робіт на лісозаготівлях, робота на підприємствах рибної, цукрової, консервної га­лузей промисловості. Повний сезон роботи зараховуєть­ся в стаж за рік роботи для призначення пенсії.

    Середній заробіток — обчислений за спеціальними правилами розмір заробітної плати працівника, що відображає регулярні виплати, обумовлені системами оп­лати праці, і є типовим, нормальним для даного робіт­ника. Обчислюється з фактичної заробітної плати за ми­нулий час. У залежності від того, з якою метою розра­ховується середній заробіток, законодавством установ­лені різні способи його обчислення (див.: Заробіток).

    Скарги з пенсійних питань — розглядаються управ­ліннями соціального захисту обласних держадмініст­рацій, Міністерством праці та соціальної політики України або відповідними органами місцевого самовря­дування, яким підлеглі управління соціального захис­ту населення. Скарга може бути подана в районний (міський) суд за місцем проживання (див.: ст. 104 За­кону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 лис­топада 1991 p.). Порядок розгляду скарг громадян ре­гулюється Законом України «Про звертання грома­дян» від 12 жовтня 1996 р.

    Соціальне забезпечення — передбачена законодав­ством система матеріального забезпечення й обслуго­вування громадян у випадку повної або часткової втрати працездатності, старості, а також членів сім'ї, що втра­тили годувальника. Найважливішими видами соціаль­ного забезпечення є: пенсії, допомоги, пільги, утриман-

    363

    ня непрацездатних громадян у будинках для престарі­лих і інвалідів. Соціальне забезпечення здійснюєть­ся за рахунок соціальних фондів чи державного бюд­жету. У нашій країні йде реформування соціального забезпечення і створення нової системи соціального за­хисту населення ринкового типу.

    Соціальне страхування — одна з основних форм соціального забезпечення, заснована на застосуванні страхового методу, тобто внесенні в соціальні фонди обов'язкових зборів суб'єктами підприємницької діяль­ності (фізичними і юридичними особами, а також осо­бами найманої праці, які працюють на умовах трудо­вого договору) незалежно від форм власності і видів господарської діяльності, і використання державою цих коштів для матеріального забезпечення громадян, що втратили працездатність, а також охорони їх здоров'я. Соціальне страхування нерозривно пов'язане з трудо­вою діяльністю людини в різних формах суспільної організації праці.

    Діюча в нашій державі система соціального страху­вання, як і вся система соціального забезпечення зна­ходиться в стадії реформування.

    Соціальний захист непрацездатних громадян —

    система засобів, установлених державою для реалізації конституційного права на відповідний вид пенсії, до­помоги, соціальних пільг. Фактичному здійсненню цьо­го права сприяють різні гарантії, що додають праву стійкий характер, тобто громадянин може розраховувати на підтримку держави в реалізації свого суб'єктивно­го права. Особливості соціального захисту окремих категорій непрацездатних громадян регламентуються законодавством.

    Спеціальний трудовий стаж — тривалість роботи у визначених умовах (чи на відповідних роботах) або у певних районах. З урахуванням такого стажу надається право на пенсію на пільгових умовах (див.: Пенсії за віком на пільгових умовах).

    364

    Списки підприємств, робіт, професій, посад і показ­ників з особливо шкідливими й особливо тяжкими умовами праці, що дають право на пенсію на пільго­вих умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України 11 березня 1994 р. // Інформаційний бюле­тень Міністерства праці України «Людина і праця», 1994.— № 6.

    Страховий стаж — це період (термін), протягом яко­го особа підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачувала внески на стра­хування, якщо інше не передбачено законодавством.

    Страхові внески (збори) — внески, що їх сплачують підприємства, установи, організації і громадяни в Пен­сійний фонд і фонди соціального страхування за пра­цівників, які підлягають обов'язковому державному соціальному страхуванню. Розмір страхових внесків визначається у відсотках до загального фонду заробіт­ної плати працівників підприємства (див. Закон Ук­раїни «Про збір на обов'язкове державне пенсійне стра­хування» від 26 червня 1997 p.).

    Термін, від якого призначається пенсія. За загаль­ним правилом пенсія призначається з дня звертання за нею. Ним вважається день прийому управлінням (відділом) соціального захисту населення подання до пенсії чи заяви про призначення пенсії з усіма необ­хідними документами. У тих випадках, коли подання чи заява пересилається поштою, днем звертання за пенсією вважається день, зазначений в поштовому штемпелі місця відправлення. Якщо до подання чи заяви прикла­дена лише частина необхідних документів, управління (відділ) соціального захисту зобов'язаний прийняти їх і роз'яснити (у відповідних випадках поштою), які до­кументи треба подати додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3 місяців із дня одержання роз'яс­нення, днем звертання за пенсією вважається день прий­няття подання чи заяви з частиною документів.

    365

    Терміни виплати пенсій — пенсії призначаються, як правило, із дня звертання за їх призначенням, вип­лачуються в залежності від виду пенсії, категорії забез­печуваних довічно, на весь час інвалідності або по до­сягненні неповнолітнім визначеного віку.

    Довічно виплачуються пенсії за віком, за вислугу років, з інвалідності чоловікам старше 60 років, жінкам старше 55 років, а також тим особам, у яких інвалідність установлена безстроково.

    Терміни звертання за пенсією — громадяни, що ма­ють право на пенсію, можуть звертатися за її призна­ченням будь-коли після виникнення права на неї. При цьому пенсії за віком і з інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу до часу звернен­ня за пенсією чи вона триває. Пенсія за вислугу років призначається при залишенні роботи, що дає право на цю пенсію (див.: Звертання за пенсією).

    Тимчасова непрацездатність — неможливість за ста­ном здоров'я виконувати роботу протягом відносно не­великого проміжку часу. При стійких порушеннях працездатності, що приводять хворого до необхідності припинити трудову діяльність взагалі чи на тривалий період або значно змінити умови праці, встановлюєть­ся інвалідність. Тимчасова непрацездатність засвід­чується лікарняним листком, а в деяких випадках до­відкою про тимчасову непрацездатність.

    Трудове каліцтво — ушкодження здоров'я праців­ника внаслідок нещасного випадку, зв'язаного з робо­тою. Факт трудового каліцтва враховується при призна­ченні пенсій з інвалідності та в разі втрати годуваль­ника (див.: ст. 26 Закону України «Про пенсійне забез­печення», а також Закон України від 23 вересня 1999 р. «Про загальнообов'язкове державне соціальне страху­вання від нещасного випадку на виробництві і профе­сійному захворюванні, що спричинили втрату працез­датності» // Відомості Верховної Ради України, 1999.— № 46-47.- Ст.403).

    366

    Трудовий стаж — тривалість праці та інших видів діяльності, з якою пов'язуються права людини, голов­ним чином у сфері пенсійного забезпечення. Розріз­няються три види стажу: загальний трудовий стаж; стаж спеціальний, неперервний. Трудовий стаж обчис­люється в роках, місяцях і днях (див.: Загальний стаж роботи).

    Угоди про соціальний захист і пенсійне забезпечен­ня громадян між Україною й іншими державами. Ук­раїна є учасницею багатьох колективних угод між дер­жавами — учасниками Співдружності Незалежних Держав (СНД) у сфері пенсійного забезпечення, визнан­ня пільг і гарантій для учасників і інвалідів війни; ук­лала двосторонні угоди з Республікою Вірменія, Азер­байджанською Республікою, Молдовою, Білорусю й іншими державами // ВВР, 1996.— № 26.— Ст. 113.

    Утримання — повне утримання людини чи надан­ня їй допомоги, що є постійним і основним джерелом засобів для існування. Утримання має значення в пен­сійному забезпеченні в разі втрати годувальника, при рішенні питань про відшкодування шкоди, заподіяної смертю постраждалого, виплаті допомоги на поховання і різні компенсації. Факт перебування на утриманні підтверджується відповідними документами.

    Утримання з пенсії — допускаються лише у встанов­лених законодавством випадках — не більше 50% її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти); на від­шкодування шкоди від розкрадань майна підприємств і організацій; на відшкодування шкоди, заподіяної ка­ліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, а також смер­тю годувальника; на повернення зайво отриманих сум заробітної плати (пенсії); за всіма іншими видами ут­римань — не більше 20% пенсії.

    Шлюбні відносини — це юридичні відносини, «со­юз між чоловіком і жінкою», укладений у державних

    367

    органах реєстрації актів громадського стану РАГСу із метою створення сім'ї, охорони особистих і майнових прав і інтересів. Порядок і умови вступу в шлюбні відносини регулюються Кодексом про шлюб і сім'ю України (гл.4). Шлюб породжує певні правові наслідки при призначенні пенсії в разі втрати годувальника й в інших випадках, установлених законодавством.

    Юридичні гарантії пенсійних прав громадян —

    правові засоби і способи забезпечення реалізації пра­ва на соціальний захист. Установлені законодавством.

    Юридичні факти у сфері соціального забезпечен­ня — передбачені законодавством обставини, що є підставою для виникнення (зміни, припинення) кон­кретних видів правовідносин. Поділяються на дві гру­пи: події і дії. Події — юридично значимі факти, що виникають незалежно від волі людей (досягнення пен­сійного віку, смерть людини, закінчення терміну випла­ти пенсії і т.д.). Дії — життєві факти, що є волевияв­ленням (тобто результатом свідомої діяльності) людей (наприклад, наявність загального трудового стажу, рішення компетентного органу про встановлення гру­пи інвалідності, призначення пенсії і т.д.)- Для виник­нення пенсійних правовідносин звичайно необхідне на­стання декількох факторів (комплексу їх). Юридичні факти встановлюються документами, виданими у вста­новленому порядку уповноваженими на це органами. У ряді випадків вони можуть встановлюватися й у су­довому порядку.

    368

    «все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 19      Главы: <   12.  13.  14.  15.  16.  17.  18.  19.





    polkaknig@narod.ru ICQ 474-849-132 © 2005-2018 Материалы этого сайта могут быть использованы только со ссылкой на данный сайт.