Главная

Разделы


Теория государства и права
Аграрное право
Государственное право зарубежных стран
Семейное право
Судебные и правоохранительные органы
Криминальное право
История государства и права России
Административное право
Гражданское право
Конституционное право России
История государства и права зарубежных стран
История государства и права Украины
Банковское право
Правовое регулирование деятельности органов ГНС
Юридическая психология
Финансовое право
Юридическая деонтология
Трудовое право
Предпринимательское право
Конституционное право Украины
Разное
История учений о государстве и праве
Уголовное право
Транспортное право
Авторское право
Жилищное право
Международное право
Международное право
Наследственное право
Налоговое право
Экологическое право
Медицинское право
Информационное право
Судебное право
Страховое право
Торговое право
Хозяйственное право
Муниципальное право
Договорное право
Частное право

  • Вопросы
  • Советы
  • Заметки
  • Статьи

  • «все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 19      Главы: <   11.  12.  13.  14.  15.  16.  17.  18.  19.

    ГлаваХГУ ОСНОВНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ СУБ'ЄКТИВНИХ ПРАВ ГРОМАДЯН У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

    У ході формування демократичної і соціально-орієн­тованої правової держави істотно зростає роль правоза-хисного механізму стосовно прав і свобод людини як найвищої соціальної цінності. Охорона прав і законних Інтересів людини і громадянина стає найважливішим обов'язком усіх державних органів.

    Стверджуючи і забезпечуючи права і свободи люди­ни (ст. З Конституції України), держава в законодав­чому порядку встановлює гарантії здійснення і захис­ту цих прав, що має важливе значення для їх реалізації. Кожен громадянин може розраховувати на захист із бо­ку держави своїх суб'єктивних прав.

    У юридичній літературі під захистом прав звичай­но розуміється розв'язання спорів між зацікавленими фізичними, юридичними особами, коли одна зі сторін, що сперечається, вважає, що порушено її права. Форми і засоби захисту прав, відповідальність осіб за їх пору­шення закріплені в нормативно-правових актах.

    Основою реального здійснення права громадян на соціальне забезпечення є функціонування системи за­собів, спрямованих на охорону цього права від можли­вих чи дійсних порушень. Усі засоби, за допомогою яких забезпечується реальне здійснення громадянами своїх прав, підрозділяються на засоби охорони і засоби захисту суб'єктивних прав.

    333

    Захист прав громадян на соціальне забезпечення здійснюється в судовому й адміністративному поряд­ку, заснованому на законах. Серед них ведуче місце на­лежить Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. і прийнятих на його основі підзаконних актах (постановах Кабінету Міпістрів України, інструкціях, наказах і роз'ясненнях Міністер­ства праці та соціальної політики України).

    Згідно зі ст. 104 названого Закону рішення органа, що призначає пенсію, може бути оскаржене в районну державну адміністрацію, органи місцевого самовряду­вання чи в суд.

    Судовий порядок захисту будь-яких прав, включаю­чи пенсійні, набагато ефективніше, ніж адміністратив­ний. У сучасних умовах звертання до суду з позовом, скаргою чи заявою — один з основних засобів правоза-хисту. Правда, громадянам літнього віку часом важко перебороти психологічний бар'єр звертання в суд, од­нак звертання до суду є історично кращою формою культурного, цивілізованого розв'язання суперечок, у більшій мірі гарантуючій об'єктивність і незалежність розв'язання скарг. У цілому ряді випадків законодав­ство рекомендує громадянам звертатися з позовом у суд за захистом своїх прав.

    Які дії і чиї рішення у сфері соціального забезпечен­ня можна оскаржити в суді? Об'єктом оскарження є дії тих органів соціального захисту і посадових осіб, у чию компетенцію входить рішення відповідних питань. Так, призначення пенсій за чинним законодавством відне­сено до компетенції районних (міських) управлінь со­ціального захисту населення. Тому на рішення цих ор­ганів і подається скарга в суд при відмовленні в призна­ченні пенсії. У тих випадках, коли питання призначення пенсій розв'язуються одноосібно начальником районного (міського) управління соціального захисту, то тоді його рішення є об'єктом оскарження.

    У суді можна оскаржити такі рішення органів соці­ального захисту:

    про відмовлення в призначенні пенсії чи будь-яко­го виду допомоги;

    334

    про призначення пенсії не на тих умовах, на які пре­тендував заявник (наприклад, пенсія призначена на за­гальних умовах, а не в пільгових розмірах);

    про призначення пенсії в конкретній сумі, коли заявник не згодний з її розміром, порядком обчис­лення його стажу, заробітку і, відповідно, пенсії. Од­нак, в суд не може бути оскаржене рішення власни­ка підприємства чи уповноваженого ним органа про відмовлення в поданні документів працівника до при­значення пенсії, тому що в цьому випадку зацікав­лена особа має право безпосередньо звернутися з ус­іма документами в районне (міське) управління соц­іального захисту;

    про утримання зайво виплачених пенсій і допомог, заперечуючи як сам факт переплат, так і розмір утри­мань, або докази про свою невинність у виникненні пе­реплати;

    дії працівників органів Пенсійного фонду, пов'я­зані з затримкою виплати пенсій, із припиненням ви­плати пенсій, включаючи і стягнення неваплачених сум пенсій з вини органів Пенсійного фонду за ми­нулий час;

    про перерахунок пенсії, а саме про відмовлення в пе­рерахунку пенсії, про розмір пенсії при перерахунку, про призначення надбавки до пенсії;

    про переведення з одного виду пенсії на інший, вклю­чаючи відмовлення в переведенні, про новий розмір

    пенсії і т.д.;

    про відмовлення в установлені стажу роботи за по­казаннями свідків, про тривалість установленого стажу

    і т.д.

    У суд можна звертатися і з приводу установлення юридичних фактів, необхідних для призначення пен­сії, коли їх неможливо підтвердити в позасудовому по­рядку. Зокрема, суд установлює факти сімейних відно­син, перебування на утриманні, реєстрації народжен­ня, усиновлення, шлюбу, розлучення і смерті, стану у фактичних шлюбних відносинах, батьківства, визнан­ня батьківства, нещасного випадку на виробництві, як-

    335

    що це необхідно для призначення пенсії чи одержан­ня допомоги по соціальному страхуванню, належності правовстановлюючих документів особі.1 Наприклад, якщо в довідці про трудовий стаж заявника, що звер­нувся за призначенням пенсії, прізвище зазначене з перекрученням, то орган соціального захисту вправі відмовити в заліку в стаж часу роботи з цієї довідки. Але суд на підставі показань свідків, інших письмо­вих доказів може установити належність довідки за­явнику. Дане положення має важливе значення для визначення розміру пенсії. Розмір пенсії, як відомо, залежить від тривалості загального стажу роботи.

    Зазначений вище перелік обставин, які може розгля­дати суд у сфері соціального захисту, не є вичерпним. Так, суд вправі встановити факт перебування громадя­нина в неповнолітньому віці як в'язня у фашистських концтаборах для наступного одержання пільг, передба­чених для даної категорії осіб. В іншому випадку суд установить факт перебування на окупованій території в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 pp. ко­лишньої громадянки СРСР, нині — Ізраїлю, що не має особливого юридичного значення по законодавству Ук­раїни, але необхідний для заявниці в Ізраїлі для одер­жання компенсації від уряду ФРН як постраждалої в роки нацизму.

    Судом захищається право особи на відшкодування шкоди, заподіяної громадянину неправильним оформ­ленням пенсійних документів з вини власника під­приємства чи уповноваженого ним органа. Так, акціо­нерне товариство «Метал» подало в управління соціаль­ного захисту неправильні відомості про фактичний розмір заробітку свого працівника для обчислення пен­сії. Це спричинило заниження розміру пенсії, ви­плачуваної протягом року. Після подання в управлін­ня соціального захисту довідки про фактичний розмір заробітку був зроблений перерахунок. Органи Пенсій­ного фонду в подібних випадках не доплачують пенсію

    Див.: Ст. 273 ЦПК України.

    336

    за минулий час, оскільки заниження розміру пенсії відбулося не з їхньої вини, а з вини підприємства, що подавало документи.

    Тому працівник звернувся в суд з позовом на влас­ника підприємства з приводу стягнення недоотрима-них сум пенсії з моменту її призначення і до перера­хунку. Суд цей позов задовольнив на тій підставі, що працівнику був нанесений матеріальний збиток. Пра­вовою підставою відшкодування шкоди у даному ви­падку є статті 440 і 441 ЦК України.

    Інший приклад. Інвалід вправі стягнути з причини-теля шкоди, як правило, підприємства, додаткові витрати, необхідні для оплати додаткового харчування, придбан­ня лік, протезування, стороннього догляду, санаторно-ку­рортного лікування, включаючи вартість проїзду до місця лікування і назад самого потерпілого, а в необ­хідних випадках і супровідного, придбання спеціальних транспортних засобів і т.п.1

    Згідно зі ст. 6 Закону України «Про основи соціаль­ної захищеності інвалідів в Україні*2 громадянин впра­ві в судовому порядку оскаржити рішення органа ме-дико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про визнан­ня або невизнання його інвалідом. Думаємо, що й інші порушені соціальні права, установлені Законом, можуть бути також оскаржені в суд.

    У суд може бути оскаржене відмовлення в наданні різних пільг і переваг, передбачених законами про ста­тус ветеранів війни, праці і військової служби, що носять загальний, а не індивідуальний характер. Наприклад, не можна оскаржити в суд відмовлення в наданні пенсіо­неру одноразової матеріальної допомоги, коли вона на­дається на розсуд різних державних органів, включаю­чи органи соціального захисту. Якщо ж пільга носить загальний характер і в законі конкретизовані умови її надання (тобто коло осіб, що мають право на неї, харак-

    1 Див.: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

    2 Відомості Верховної Ради України, 1991.— № 21. — Ст. 252.

    337

    тер пільги, умови одержання, зобов'язаний державний ор­ган), то тоді відмовлення в її наданні можна оскаржити в суд. Наприклад, інваліду війни відмовлено у виплаті компенсації витрат на бензин, ремонт, запасні частини. Таке відмовлення можна оскаржити в суд, оскільки право інваліда війни на одержання компенсації носить цілком конкретний характер.

    Законодавством встановлений певний порядок подачі І розгляду скарги судом. Скарга подається в суд у пи­семній формі. Вона повинна відповідати вимогам ст. 137 ЦПК України і містити в собі:

    прізвище, ім'я та по батькові заявника і його адре­су; найменування органа соціального захисту (посадо­вої особи), чиї дії, рішення оскаржуються, а також місце його перебування; який акт оскаржується і дату його винесення;

    чи звертався заявник у вищий орган соціального за­хисту, яке рішення ним було прийнято по скарзі; об­ставини, якими заявник обґрунтовує свою незгоду з рішенням органа соціального захисту, докази, що під­тверджують його доводи і позицію; формулюється про­хання заявника (наприклад, зобов'язати районне управ­ління соціального захисту призначити пенсію за віком у конкретному розмірі з заліком у стаж усього часу ро­боти з представлених документів).

    До скарги додаються її копія, марка держмита, до­кази, що підтверджують обґрунтованість вимог заяв­ника. Скарга подається в суд або самим громадяни­ном, або його уповноваженим представником за дору­ченням. Скарга подається в суд за місцем перебуван­ня управління соціального захисту чи за місцем пе­ребування посадової особи, чиї дії оскаржуються, на­приклад на рішення управління соціального захисту Малиновської районної адміністрації в Малиновський суд м. Одеси.

    Порядок розгляду скарг судом спрощений з метою їх більш швидкого розв'язання. Так, скарга повинна бути розглянута в 10-денний термін із дня підготов­ки справи до розгляду (на підготовку відводиться

    338

    судді термін до 7 днів, але він може бути продовже­ний по складних справах до 20 днів із дня прийняття скарги суддею).1

    У судове засідання запрошується керівник органу соціального захисту, рішення якого оскаржується.

    Рішення суду по скарзі виноситься в залежності від результатів перевірки. Якщо суд визнає оскаржувані дії неправомірними, то він виносить рішення про за­доволення скарги. Суд зобов'язує орган соціального за­хисту здійснити конкретні дії для усунення допуще­них порушень. Наприклад, при встановленні незакон­ності відмовлення в призначенні пенсії суд зобов'я­зує орган соціального захисту призначити пенсію. При невиконанні рішення потрібно звертатися в суд за вживанням заходів по статті 417 ЦПК України. На винну посадову особу може бути накладений штраф у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян і призначений новий термін для ви­конання рішення. Штраф стягується в доход держа­ви. При невиконанні рішення після накладення штра­фу на посадову особу розмір штрафу може бути збільшений у три рази. Сплата штрафу не звільняє по­садову особу від обов'язку виконати передбачені рішен­ням суду дії.

    Особі, що не має спеціальної юридичної підготовки, іноді складно провести справу в суді, захищаючи свої інтереси. Тому необхідно звертатися за допомогою в юридичну консультацію. Але при цьому треба знати, що в ряді випадків юридична допомога ветеранам війни може надаватися безкоштовно. Так, у відповід­ності зі ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,2 ветерани війни звільняються від сплати за оформлення доку­ментів, юридичні консультації, а також від судових вит­рат, пов'язаних з розглядом питань по їхньому соц­іальному захисту.

    1  Див.: Ст. 146 ЦПК України.

    2 Відомості Верховної Ради України, 1993.— № 45.— Ст. 425.

    339

    Однак, незважаючи на те, що судовий порядок захис­ту прав громадян є універсальним і досить ефективним, він не виключає і таку форму захисту права на соціальне забезпечення, як адміністративний (спеціальний) поря­док. Справа в тому, що звертання до суду все-таки є ос­танньою, крайньою мірою розв'язання конфлікту. Кра­ще розв'язати суперечку до суду, на що, власне кажу­чи, і спрямований адміністративний порядок розв'язан­ня соціальних питань, що установив розгляд скарг у ви­щому органі соціального захисту, а саме: в обласному управлінні соціального захисту, Міністерстві праці та соціальної політики України, Пенсійному фонді Украї­ни, інших органах.

    Слід зазначити, що основна маса соціальних питань розглядається в адміністративному порядку органами соціального захисту. Причому добре, коли зацікавлена особа, чиї інтереси зачеплені, розрізняє, які дії вона хоче оскаржити. Наприклад, якщо мова йде про відмовлен­ня в призначенні пенсії чи неправильному визначенні її розміру, то скарга може бути подана в обласне управ­ління соціального захисту, Міністерство праці та со­ціальної політики України.

    Якщо рішення конкретних питань віднесено до ком­петенції органів Пенсійного фонду, наприклад пов'я­зане з затримкою виплати пенсії, то стосовно відділів і управлінь у районах, містах і областях як вищестоящий орган є Правління Пенсійного фонду як центральний орган державної виконавчої влади, що разом з район­ними, міськими й обласними відділами і відділеннями Фонду утворюють систему органів, що здійснюють фі­нансування пенсійного забезпечення.

    Отже, скарга може бути подана в суд чи у вищий ор­ган соціального захисту у порядку підпорядкованості. Вищий орган зобов'язаний розглянути її в порядку і термін, установлені Законом України «Про звертання громадян* від 2 жовтня 1996 р.1 Про результати повідо-

    1 Див.: Відомості Верховної Ради України, 1996.— № 47.-Ст. 256.

    мити зацікавленій особі в місячний термін. У випад­ку одержання незадовільної відповіді громадянин впра­ві звернутися зі скаргою в суд, тобто право подачі скарги в суд за ним зберігається.

    А як бути в тому випадку, якщо взагалі ніякої від­повіді не було отримано з обласного управління соці­ального захисту? Тоді після закінчення місячного тер­міну з моменту подачі скарги, як у нашому прикладі, в облсоцзахисті громадянин вправі звернутися в суд не­залежно від того, дана йому відповідь чи ні.

    Крім цього спеціального порядку оскарження рі­шень органів соціального захисту, можливі звертання громадян зі скаргою й в органи, яким підпорядковане управління соціального захисту, тобто в районну дер­жавну адміністрацію чи у відповідний орган місцево­го самоврядування.

    Функції цих органів по розгляду скарг визначені за­конодавством. Надаючи великого значення роботі зі скаргами, як засобу охорони прав громадян, у всіх дер­жавних установах передбачена обов'язковість їх реєст­рації.

    Реєстрації підлягають усі скарги, що надійшли до органів влади, у тому числі усні, з наступним розгля­дом і відповіддю по суті зазначених у скарзі питань.

    До числа найбільш типових причин, що породжують скарги по соціальних питаннях, можуть бути віднесені наступні: неяадання сприяння заявнику при оформ­ленні пенсії; перевищення повноважень окремими пра­цівниками управлінь соціального захисту; нехтування юридичних фактів, що мають значення для соціально­го забезпечення; подача скарги в некомпетентні орга­ни; бюрократизм і тяганина.    .

    Загальний нагляд за законністю і правильністю роз­гляду скарг громадян здійснюють органи прокуратури. Прокурор може зажадати будь-який акт органа соціаль­ного захисту чи посадової особи цього органа, перевіри­ти дотримання законодавства в органах, що здійснюють соціальний захист. По виявлених фактах порушень за­конодавства прокурор зобов'язаний відповідним чином

    340

    341

    реагувати, а в необхідних випадках притягти до відпо­відальності винну посадову особу.

    Таким чином, вибір засобів захисту права на соці­альне забезпечення залежить від конкретних обставин. Однак власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а тільки тим, що установлено законодав­ством.

    «все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 19      Главы: <   11.  12.  13.  14.  15.  16.  17.  18.  19.





    polkaknig@narod.ru ICQ 474-849-132 © 2005-2018 Материалы этого сайта могут быть использованы только со ссылкой на данный сайт.