Главная

Разделы


Теория государства и права
Аграрное право
Государственное право зарубежных стран
Семейное право
Судебные и правоохранительные органы
Криминальное право
История государства и права России
Административное право
Гражданское право
Конституционное право России
История государства и права зарубежных стран
История государства и права Украины
Банковское право
Правовое регулирование деятельности органов ГНС
Юридическая психология
Финансовое право
Юридическая деонтология
Трудовое право
Предпринимательское право
Конституционное право Украины
Разное
История учений о государстве и праве
Уголовное право
Транспортное право
Авторское право
Жилищное право
Международное право
Международное право
Наследственное право
Налоговое право
Экологическое право
Медицинское право
Информационное право
Судебное право
Страховое право
Торговое право
Хозяйственное право
Муниципальное право
Договорное право
Частное право

  • Вопросы
  • Советы
  • Заметки
  • Статьи

  • «все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 19      Главы: <   5.  6.  7.  8.  9.  10.  11.  12.  13.  14.  15. > 

    Глава VIII ПЕНСІЇ ПО ІНВАЛІДНОСТІ

    §1. Поняття пенсії по інвалідності. Медичні і правові критерії інвалідності

    Пенсія по інвалідності є одним з видів соціального захисту непрацездатних громадян. Пенр^по^нвалЛд-ності можна визначити як щомісячні грошові випла-тіґЬ-Пенсійного фонду, призначувані у випабку вста­новлення мебичним органом однієї з трьох грип інва-~л~Шно6'ті, що спричинила ~повну чи часткову втрату працездатності.                                                ~~-----

    Пенсії по інвалідності притаманні всі загальні ри­си, характерні для інших видів пенсій-£Вона призна-чаетьсяша_тривалий час чи безстроковоіфсоб^, що^втра-тила працездатність^^шілачується^щомі'сяцята грошовій формі^алежить" вщзаробітку йю|ЬумонЛЄНа трудовою діяльністю людини. В основі пенбії по інвалідності, на відміну від пенсії за віком, лежить чітко вираженане-драцездатність грпмяттянинй. ТТр означає, що пенсія по інвалідності призначається тільки в результаті перевірки й оцінки медичним органом стану здоров'я й індиві-дуальної працездатності людини^ Зі встановленням інва­лідності пов'язане виникнення права на пенсію.

    ""Право на пенсію по інвалідності забезпечується всім громадянам, що стали непрацездатними. Яяипнпм уг.тя-новлена лише одна умова їіуїризначення — інвалідність. _

    Що ж таке інвалідність з юридичної точки зору?

    Слово «інвалідність» походить від латинського invalidus, що означає — неспроможний, слабкий — лю-

    187

    дина, не здатна працювати за своею професією чи вза­галі внаслідок захворювання чи вродженого дефекту розвитку.1

    У словнику російської мови СІ. Ожегова: «інва­лід — людина, що втратила працездатність внаслідок каліцтва, хвороби».2

    Вчені вважають, що людина може виявитися цілком чи частково непрацездатною у своїй професії, якщо вид праці, її режим, ступінь інтенсивності, точність, що ото­чують людину, санітарно-гігієнічні умови стають "їй про­типоказаними внаслідок хвороби чи каліцтва. У таких випадках може бути встановлена інвалідність.

    Інвалідність у юридичній літературі визначається як засвідчений ^едич^им^рггадр^£тан_здоров'я, при яко-му громадянин внаслідок хронічного захворювання чи анатомічних дефектів, що викликають £Т^Щ<&* незва-

     ^Jj^J^^2yJ

    .змушений припинити професійну працю чи може тру-^дитися при значній зміні звичайних умов праці.3

    Інвалідність встановлюється особам, що страждають хронічними захворюваннями чи мають анатомічні де­фекти, у тих випадках, коли виникле порушення функ­цій організму перешкоджає виконанню професійної праці і придбало стійкий, незважаючи на лікування, характер.

    Підставою для встановлення інвалідності є стійке по-рушення функцій організму, щвлриводить хворого до

    необхідності припинити професійну працю чи значно змінити умови праці. До^ндчних змін у роботі відно­сяться ті, котрі приводять до втрати,__зниженндг ії         і

     __                       ф

    кації чи різкого скорочення обсягу трудової діяльності.

    1 Словарь иностранных слов. 7-е изд., перераб.— М.: Русский язык, 1979.— С. 195.

    2 Ожегов СИ. Словарь русского языка /Под ред. чл.- корр. АН СССР Н.Ю.  Шведовой, 18-е изд., стереотип.— М.: Русский язык, 1986.— С. 214.

    3  Юридичний словник-довідник /За ред. Ю.С.  Шемшучен-ка.— К.: Феміна, 1996-— Сс. 256-257.

    188

    Отже, поняттям «інвалідність» охоплюються медичні,  «риторі їт що характеризують утрату

    працездатності. Під працездатністю розуміється здат­ність організму людини до праці, що залежить від ста­ну його здоров'я. Про інвалідність мова йде тоді, коли розлад функцій організму під впливом хвороби чи внас­лідок анатомічного дефекту спричиняють соціальні на­слідки — припинення професійної роботи в звичайних умовах чи зміну її, призначення різних видів соціальної допомоги, встановлення пільг і так далі.

    Інвалідність як категорія непрацездатності має своє законодавче визначення поняття. Так, відповідно до За­кону Укртн^^Пр" г^тзтт гт.ттіЯїїТ.^пУ ^рхищйногті ітгва-

    і інвалідом вважається особа зі стій-ким розладом функцій організму, обумовленим захво­рюванням; наслідком травм чи уроджених дефектів, що до обмеження життєдіяльності, до необхід"

    ності соціальної допомоги і захисту.

    Встановлення інвалідності провадиться ме^ико-со­ціальною експертною комісією ШСЕК). функції якої регламентуються спеціальною Деструкцією «Про вста­новлення груд інвалідності», затвердженою Міністер^ птвом охорони здоров'я України за узгодженням з Фе­дерацією профспілок України 28 грудня 1991 р.2 На-поямок хворих на огляд у МСЕК видається лікарсько^ 1крдрул>іаційн^кі4сшіі^£ю(^ШК^відповідної лікуваль­но-профілактичної установи Минздраву України за місцем проживання чи лікування, що підтверджує стійкий або необоротний характер захворювання, а ^та­кож у тому випадку, якщо хворий був звільнений від ро­боти протягом чотирьох місяців із дня настання тимча^" сової непрацездатно с ті_ч и протягом п'яти місяців із дня настання непрацездятипгГті. У виттядку, колтЛУГ^ИК— не визнає такого хворого інвалідом і він продовжує за­лишатися тимчасово непрацездатним, йому може бути продовжений лікарняний лист із виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності.

    1 Відомості Верховної Ради України, 1991,— Кз 21.— С. 252. 3 Соціальне забезпечення //Збірник законодавчих актів та офіційних документів. Вип. 2.— К.: 1992.— С. 60.

    189

    При визнанні хворого інвалідом інвалідність уста­новлюється з дня надходження в МСЕК дркументід. ня_ ^підставі яких приймається відповідне^ішення.1 У рі­шенні вказуються^група ігаричина інвалідності. Інва­лідність класифікується на/^р^і^пи: перша, друга і третя. Диференціація інвалідності по групах є однією з особливостей підходу до цього питання як у нашій країні, так і в деяких закордонних країнах, де встанов­люється тільки відсоток утрати працездатності.

    Встановлення групи інвалідності залежить від сту-пеня~втрати працездатності.

    ШдСТавшО"ДлЯ встановлення Ігрщш^нвалідності є різко виражене обмеження життєдіяльності, обумовле­не захворюванням, наслідком травм, уродженими де­фектами, що привело до різко вираженої соціальної дез­адаптації, неможливості вчитися, спілкуватися, контро-лювати своє поводження, пересуватися, самостійно себе обслуговувати, брати участь у трудовій діяльності, як­що зазначене порушення викликає необхідність постій­ної сторонньої додомог^-ідогляду).

    ІІ$щпа інвалідності встановлюється особам, яким непотріб^апостіина стороння_допомога, але тим, які ма­ють різко виражені порушення функцій організму, що приводять до утруднення вчитися, пересуватися, брати участь у трудовій діяльності, або коли окремі види праці можуть бути доступні тільки в спеціально створених умовах.

    Особам з обмеженням життєдіяльності внаслідок по­рушень функцій організму, обумовлених хронічними*за-жаорюваннями. наслідком травм, уродженими дефекта­ми, що приводить до значного зниження працездатності,

    ^                     Ця група інва"

    у станов люється ж лідності встановлюється, наприклад, при необхідності перевести працівника за станом здоров'я на більш лег­ку чи меншу за обсягом роботу, на роботу, що вимагає більш низької кваліфікації.

    1 Див.: Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності: Затверджено постановою Ка­бінету Міністрів Україна від 4 квітня 1994 р. //ЗП України, 1994.— № 8.— Ст.190.

    190

    В Інструкції «Про встановлення груп інвалідності» перераховані конкретні анатомічні дефекти і соціальні підстави для встановлення тієї чи іншої групи інвалід­ності. Встановлення групи інвалідності як юридично­го факту має значення для визначення розміру пенсії з інвалідності.

    Для пенсійного забезпечення з інвалідності юридич-е значення також має причина інвалідності.

    Причинами інвалідності можуть бути Загальне за-хворюванняЭурудове каліцтво чі^шрофесійне захворю-ЗДНня^йвалІдність з дитинства, для військовослуж­бовців —фіоранення. контузія чи каліцтво, отримане при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'яз-

    ків військової служби, або захворювання, пов'язану а пе-ребуванням на фронті, чиЛсалІптво. отримане внаслідок не_іцасного' випадку, не зв'язаного з виконанням обо-в'язків військової служби, чи&ахворювання, не пов'я­зане з перебуванням на фронті; а в спеціально передба­чених законодавством випадках -$гаахворювання, отри­мане при виконанні обов'язків військової службиГ*   *

    У деяких випадках для призначення пенсії по інва­лідності має юридичне значення час настання інвалід­ності. Він вказується в рішенні МСЕК про встановлення групи інвалідності.

    Законодавством передбачені терміни встановлення грутти_Д_н.^аліднорті. Інвалідність може бути встановле-на&іа визначені терміни (1-3 роки) чи)фезстроково. Це залежить від стану здоров'я чт* віку інваліда. Особам пенсійного віку, а також інвалідам при стійких, необо­ротних морфологічних змінах і порушеннях функцій організму інвалідність встановлюється безстроково.

    Документом про встановлення інвалідності є акт об-с/гежеяня інваліда -МСЕК^Такий документ висиляФґь1 ся B^a^o^H^^kbj«}^npaBiiiHHfl соціального захисту

    ду питання по суті.

    1 Положення про медико-соціальну експертну комісію: Зат­верджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 р. //ЗП України, 1992.— № 2.— Ст. 69.

    191

    Повторний огляд інваліда раніше зазначених термі­нів, а також без установлених термінів проводиться при зміні стану здоров'я і працездатності чи при виявлені фактів необґрунтованого ухвалення рішення медико-соціальною експертною комісією. Воно може проводи­тися і за заявою осіб, що досягли пенсійного віку, чи в зв'язку з тим, що рішення МСЕК винесене на підставі підроблених документів.

    Якшо^інвалідність працівника з'явилася вдаслідок аагального_захворювання. то необхідні документи, що засвідчують стаж роботи. .Виключення з цього прави-

    ла передбачено для осіб, що стали інвалідами внаслідок Загального захворювання до досягнення 20 років. Цим особам пенсія встановлюється незалежно від стажу ро­боти.

    При настанні інвалідності внаслідок трудового калі­цтва чи професійного захворювання документа про стаж роботи не потрібно. Однак на практиці з трудо­вої книжки робиться виписка адміністрацією підприєм­ства, або безпосередньо управлінням соціального захис-ту. Ці відомості можуть знадобитися нададі*_наприклад "при переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Іноді для встановлення пенси з інвалідності на пільгових умовах потрібні дані про спеціальний стаж роботи.

    §2. Види, розміри пенсії по інвалідності й умови її призначення

    Як уже відзначалося, підставою для призначення пенсії з інвалідності є встановлена медичним органом інвалідність. Пенсія з інвалідності призначається^ дня встановлення інвалідності, якщо звертання за нею бу­ло не пізніше 3 місяцПГІЦ дна встановленнтгінвалід'-ності. При цьому пенсія з інвалідності призначається незалежно від того, припинена робота до часу звертав» ня2?яГ|птг-іР.тп чи продовжується^

    Законодавство про пенсійне забезпечення передба­чає ^^і^-^і^и^щсизінвалідпості в залежності від причин інвалідності: (а]5їенсііз~їнвалідності внаслі-

    192

    доктрудового каліцтва чи професійного захворювання;  пенсії з інвалідності внаслідок загального захворю-вання (у тому числі не пов'язаного з роботою, інвалід-ість "з дитинства).1

     Пенсії з інвалідності внаслідок трудового каліцт-ва чи професійного захворювання призначаються неза­лежно від стажу роботи. Правом на таку пенсію кори­стуються особи, що підлягають обов'язковому держав­ному соціальному страхуванню, тобто працюючі в поряд­ку трудових відносин на всіх виробництвах незалежно від форм власності і видів підприємств і організацій. При цьому не має значення, на постійній, сезонній чи тимчасовій роботі, за трудовим договором чи по дого­вору цивільно-правового характеру (підряду, доручен­ню, комісії й ін.), на основній роботі чи на роботі за сумісництвом отримане трудове каліцтво чи професій­не захворювання.

    У випадку ушкодження здоров'я громадянина, що не підлягає обов'язковому державному соціальному страхуванню, організація чи громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпі­лому витрати, пов'язані з відновленням його здоров'я, а також шкоди, викликаної втратою чи зменшенням його працездатності, у розмірі, обчиплтояя.явному

    но до заробітної плати (винагороди) відповідної кате­горії працівників, якщо інше не передбачено законом.2

    Законодавство широко тлумачить поняття трудово­го каліцтва, відносячи до нього не тільки каліцтво, от­римане при виконанні трудових функцій, але й інші ви­падки.

    Під трудовим каліцтвом у юридичній літературі і судовій практиці" розуміється травматичне ушкоджен­ня, викликане раптовим впливом на організм ни зовнішнього фактора — сторонньої сили.

    інвалідність вважається такою, що наступила внаслі­док трудового каліцтва, якщо нещасний випадок відбув-'

    1

    1 Див.: Ст.25 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

    2 Див.: Ст.461 Цивільного кодексу України.

    193

    ся яри обставинах і умовах, перерахованих у ст. 26 За-кону України «Про пенсійне забезпечення»:

    ('^Хдіри виконанні трудових обов'язків (у тому числі під час відрядження), а також при здійсненні яких-не-будь дій в інтересах підприємства чи організації, хоча б і без спеціального доручення;

    ^брпо дорозі на роботу чи з роботи;

    /врна території підприємства чи організації, в іншо-мумТсці роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), протягом часу, необхідного для упорядкування знарядь виробництва, одягу і т.п., перед початком чи по закінченні роботи;

    (Лрпоблизу підприємства чи організації іншого місця роботи протягом робочого часу (включаючи і встанов­лені перерви), якщо перебування там не суперечило правилам внутрішнього трудового розпорядку;

    ~~г""                                          чи суспільних обов'язків:

    ^др              и  успільних обо

    ^їдривиконанні дій з рятування дтояпького ит, з охорони державної, колективної й індивідуальної власності, а також з охорони правопорядку.

    Крім перерахованих обставин, що відносяться до тру­дового каліцтва, Закон України «Про пенсійне забез--р-лечення» включає в їх число й обставини при проход-gcgHHJ виробничого навчання, чи практики практичних занять,— незалежно від тривалості перебування в нав­чальному закладі, на курсах, чи в аспірантурі, клінічній ординатурі.

    >снов^гай^дшсум^н^дляпр_изначення пенсії з інва­лідності внаслідок трудового каліцтва^—"актчи інший офіційний документ про нещасний випадок, що виз­нається пов'язаним з роботою. Акт складається за ви­значеною формою, установленою Положенням про роз­слідування й облік нещасних випадків, професійних за­хворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою |Сабінету Мі-_ ністрів України від 10 серпня 1993 р. № 623.1

    1 Див.: Коментар до правил про відшкодування шкоди — К.: Юрінком Інтер, 1996.— С. 132.

    194

    Офіційними документами, що підтверджують нещас­ний випадок, зв'язаний з виробництвом, також можуть служити/вдр_окдсуду, постанови слідчих органів чи суду про припинення кримінальної справи за малозначні-стю чи в зв'язку з актом про амністію (або постанова слідчого органа про відмовлення в порушенні кримі­нальної справи за зазначеними підставами); висновок державного інспектора з нагляду за охороною праці чи інших посадових осіб, що здійснюють контроль за до­триманням законодавства про працю, про причини не­щасного випадку; наказ про накладення дисциплінар­ного стягнення на осіб, винних у нещасному випадку, що сталися; постанова профкому про відшкодування Фонду соціального страхування витрат на виплату пра-цівнику допомоги по тимчасовій непрацездатності в зв'язку з отриманим трудовим каліцтвом.

    Зв'язок нещасного випадку з роботою може підтвер-джуватися й іншими документами. Так, якщо травма отримана працівником при виконанні державних чи суспільних обов'язків або в зв'язку з діями по рятуван­ню людського життя, охороні власності, правопорядку, то такими документами можуть служити, наприклад, довідки органів міліції, прокуратури, а також пожеж­ної охорони. Якщо інвалідність наступила в зв'язку з виконанням донорських функцій, доказом є довідка відповідного медичного органа.

    Факт нещасного випадку, пов'язаного з роботою, мо­же бути встановлений і в судовому порядку, якщо його не можна встановити в несудовому порядку. Іншими словами, суд може прийняти і розглянути заяву про встановлення факту нещасного випадку, якщо органи зобоїГязані видати документи, що засвідчують такий факт, відмовили в цьому за недостатністю чи супереч­ливістю шШвшіХ-Лішшів або неможліівістю відновити втрачені документи.                                                    -

    До трудового каліцтва прирівнюється професійне^за-■£8орю£^цш.я-.7Іеі таки захворювання працівника, що ви-кликано винятково шкідливим впливом виробничих факторів, умов пряні НЙШ1ГЯНЇ:-ІМ

    певній професії. Професійне захворювання, як прави-

    195

    ло, на відміну від травматичного ушкодження (каліцт­ва), розвивається поступово під впливом систематичного і тривалого^впливу шкідливих Факторів, що притаманні конкретним виробництвам і професіям. Характер захворювання ви-янячак МС^К. Вона виходить Ь осоЬлтг-востей клінічної форми захворювань і конкретних са­нітарно-гігієнічних умов праці захворілого. У задачі МСЕК входить обґрунтування зв'язку захворювання з професієк> і надання ^ваді^іковаяого^жсцдшу, що за своїм правовим значенням прирівнюється до трудового каліцтва.

    Які захворювання вважаються професійними? Пе-релік професійних захворювань затверджений постано­ Кі         М

     р                  рджений постано

    вою Каоінету Міністщв .України від 8 листопада 2000 р. Ш 1662.1 Він розроблений відповідно до статті 14 За-Qji'      ^Двсі.яягяпкнпойо^язкове державне соц-

     вададк^

    щ                   дуна-вирд^

    ництві та професіиноре захвт5ркТ5аТгая7ТПсі~епричиниЛй втрату працездатностЬ^від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХЇУ? На відміну від~ переліку, який діяв раніше,3 но-~вий визначений відповідно до міжнародної класифі­кації захворювань десятого перегляду (МКХ-10), на який Україна почала переходити з жовтня 1998 року. Переліком професійні захворювання розподілені на 7 груп за основними видами причинних Факторів — хімічних, фізичних, біологічних, а також пов'язаних з впливомпромислових аерозолей. перевантаженням ок-ремих органів, алергією^ т.п. Для кожної із груп за­хворювань визначені основні види робіт і виробництв, а також небезпечні і шкідливі речовини і виробничі фактори, вплив яких може визивати розвиток зазначе­них професійних захворювань.

    1 Див.: Офіційний вісник України, 2000.— № 45.— Ст. 1940.

    2 Відомості Верховної Ради України, 1999.— Л"° 46-47.— Ст. 403.

    3 Див.: Список професійних захворювань і Інструкцію з йо­го застосування від 2 лютого 1995 р. — № 23/36-9. // Законо­давство України про пенсійне забезпечення.— К.: Юрінком Інтер, 1999 — С 354.

    196

    Введення переліку дозволить удосконалити діаг­ностику професійних захворювань з тим, щоб виявити їх на ранніх стадіях розвитку і запобігати первинну Інвалідність. Важлива роль в цьому буде належати пе­ріодичним медичним оглядам працівників, коли лікарі будуть встановлювати причинний зв'язок захворювань з умовами виробництва. Власникам підприємств при цьому прийдеться більше турбуватися про здоров'я робітників, що буде сприяти збереженню трудового потенціалу країни. Інструкцію про застосування пере­ліку професійних захворювань доручено розробити Міністерству охорони здоров'я, Міністерству праці та соціальної політики України.

    Захворювання, перераховані у Переліку, можуть відно-ситися"йо"пр'о~фёоЩних у тому випадку;1 якще-виклю-чається^ложливість виливу на-розвиток даного 'захворю­вання інших фактирів, не зТГязаних з умовами праці "(лобуТовТумойїГїнфекція таін.). Наприклад, наявність" туберкульозу в медичнрго працівника може вважатися професійним, якщо та не хворів на туберкульоз до робо­ти в медичній протитуберкульозній установі (диспансер­не відділення, кабінет, лабораторія). Чи, наприклад, зни­ження слуху, що розвилося у випробувача моторів у яв­ному зв'язку з перенесеним тифом, не може трактува­тися як професійне захворювання, хоча в даній професії зниження слуху часто є професійною хворобою.

    Визнання захворювання професійним не завжди оз­начає^ що воно пов'язано з порушенням працездатності" Питання про працездатність зважується в кожному ок­ремому випадку в залежності від ступеня виразності, характеру і впливу патологічного процесу, а також про­типоказань до продовження роботи за колишньою про­фесією. При цьому професія хворого, що має дане

     НЄ  Обов'язково тіпринття  Tt\j\nno.vfTWO.p  до

    веденого в Переліку, оскільки професії в Переліку не носять вичерпного характеру.

    У Переліку професій немає ніяких вимог у відно­шенні стажу роботи в умовах впливу шкідливості ви­робництва. У кожному окремому випадку медична ек­спертиза повинна вирішувати питання про те, чи дос-

    197

    татній стаж роботи для того, щоб викликати розвиток даного захворювання, тобто обгрунтувати зв'язок захво­рювання з професією.

    Висновок МСЕК про визнання захворювання профе­сійним прилучається до заяви працівника, що претен­дує на пенсію з інвалідності.

    ДРУГИМ  ВИДОМ  ПЄНСІі  3  ІНВаЛІДНОСТІ  Є   пеНСІЯ _3   ІНвп-

    лідності від загального захворювання. Інвалідність "внаслідок загального захворювання встановлюється у всіх випадках, коли настання інвалідності не обумов­лено Іншими перерахованими вище причинами. Для призначення пенсії з інвалідності внаслідок загаль­ного захворювання ііеоДхідний стаж. Він невеликий, оскільки застосовується дляпенсизшвалідності, а не для пенсії за віком. Тут основна умова призначення пенсії — інвалідність.

    Які ж вимоги пред'являються до стажу роботи на мо­мент настання інвалідності? Він залежить від віку інва­ліда. Для наочності приведемо таблицю вимог до ста­жу роботи стосовно до різних вікових груп для призна­чення пенсії з інвалідності.

    Таблиця вимог до стажу

    Вікова група

    Стаж роботи (в роках)

    до досягнення 23 років

    1

    від 23 років до досягнення 26 років

    2

    від 26 років до досягнення 31 року

    3

    від 31 року до досягнення 36 років

    5

    від 36 років до досягнення 41 року

    7

    від 41 року до досягнення 46 років

    9

    від 46 років до досягнення 51 року

    11

    від 51 року до досягнення 56 років

    13

    від 56 років до досягнення 61 року

    14

    від 61 року і старше

    15

    З таблиці видно, що навіть при пенсійному віці (від 61 року і старше) для призначення пенсії з інвалідності

    198

    від загального захворювання потрібно всього 15 років ста­жу роботи. Як виключення з загального правила про стаж роботи законом передбачено, що такий стаж не потрібний для осіб, що стали інвалідами внаслідок за­гального захворювання в період роботи чи після її при­пинення до досягнення 20 років. Цим особам пенсії з інвалідності внаслідок загального захворювання призна­чаються незалежно від стажу роботи.1

    Можуть бути випадки, коли громадянин одержує пен­сію з інвалідності внаслідок трудового каліцтва (профе­сійного захворювання), а потім його переводять на пен­сію з інвалідності внаслідок загального захворювання. Для такої пенсії потрібен стаж роботи. Яким він повин­ний бути? Цей стаж визначається за віком до часу пер­вісного встановлення інвалідності, .наприклад, до" чаі£у настання інвалідності внаслідок професійного захворю­вання громадянину Н. було 23 роки, а при переході на пенсію з інвалідності від загального захворювання — 34 роки. Щоб призначити йому пенсію з інвалідності внас­лідок загального захворювання, необхідно з'ясувати, чи є в нього два роки стажу роботи. Такий стаж передбаче­ний для осіб у віці 23 років. У цьому віці громадянину Н. була встановлена інвалідність внаслідок професійного захворювання.

    Якщо був набутий стаж роботи, необхідний для від­повідної вікової групи, І робота продовжувалася при переході в наступну вікову групу, то умова про стаж вважається виконаною незалежно від вимог, установле­них для наступної вікової групи.

    Пенсії з інвалідності внаслідок загального захворю­вання, трудового каліцтва чи професійного захворюван­ня призначаються незалежно від того, коли наступила інвалідність: у період роботи, до влаштування на робо­ту чи після припинення роботи. Пенсії з інвалідності Призначаються з дня встановлення інвалідності. Пенсії призначаються іш весь періол інвяліднрр.ті, _яг/гяигт.ш>-нии МСЕК. Інвалідам-чоловікам старше 60 років і жін-

    Див.: Ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

    199

    кам старше 55 років пенсії з інвалідності признача­ються довічно.

    У випадку зміни групи інвалідності пенсія в ново- му         і^

    ності. При повторному огляді громадянина і визнанні ~його здоровим пенсія виплачується до кінця місяця, у якому він визнаний здоровим, але не довше, ніж до дня, по який встановлена інвалідність.

    Законодавством встановлені особливі умови понов­лення виплати пенсії при перервах в інвалідності. Так, якщо інвалід не з'явився в МСЕК на повторний огляд у призначений для цього~термін, то~виГОінта йому пенсії припиняється, а у випадку визнання_й_ого знову інва­лід окПвїдновля ється з дня пр^^пин-ення1_але_іі5_більіце ніж на одинмісяііь.

    У випадку, коли термін повторного огляду пропуще­ний з поважної причини, виплата пенсії провадиться ~з~дня призупиненнїГвиплати до дня повторного огля­ду, але не^більше^ніж.за 3 роки, якщо МСЕК визнає йо­го за цей період інвалідом. При цьому, якщо при по­вторному огляді інвалід переведений в іншу групу інва­лідності (більш високу чи більш низьку), то пенсія за зазначений час виплачується за колишньою групою.

    Якщо виплата пенсії інваліду, що втратив здоров'я внаслідок загального захворювання, була припинена в зв'язку з відновленням здоров'я чи якщо він не одер­жував пенсію внаслідок неявки на повторний огляд без поважних причин, то у випадку наступного визнання його інвалідом виплата раніше призначеної пенсії від­новляється з дня встановлення інвалідності знову за умови, якщо після припинення виплати пенсії пройшло не більше 5 років. Якщопройшло більше 5 років, пен­сіє призначається знову на загальних підставах.

    Розмір пенсії з інвалідності залежить від "ступеня її^ваги, тобто від~групи інвалідності. Інвалідам від тру­дового каліцтва (професійного захворювання) і інвалі­дам від загального захворювання пенсія встановлюється в однаковому розмірі. Найбільш високі розміри пенсій у ін^алідівД^^угіи-- 70 відсотків заробітку, трохи ниж­че — ^О^ідгіо^кІв^^Заі^їда^ІІгртои. Пенсія з інва-

    200

    лідності III групи призначається в розмірі 40 відсотків заробіткуТЦе пояснюється тим, що вона розрахоіанаТяк правило, на працюючих інвалідів, що дозволяє їм відшкодувати втрачену частину заробітку.

    Законодавством передбачене дуже важливе правило: якщо в інваліда існує трудовий стаж, необхідний для при-значення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умо­вах, то пенсія з інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи.

    Приклад 1. Чоловіку-інваліду — 56 років. Пенсійного віку (60 років) він не досяг, але має 38-літній стаж робо­ти. Пенсія з інвалідності призначається йому в розмірі пенсії за віком, тобто в даному випадку 68% заробітку (55% + 13% за стаж понад 25 років, по 1% за рік).

    Приклад 2. Чоловік-інвалід 48 років. Його стаж — 31 рік, у тому числі на роботах за Списком №1 — 15 років. Пенсія з інвалідності в розмірі пенсії за віком складе 76% заробітку: 55% + 5% (за пільговий стаж, що перевищує необхідний для призначення пенсії за віком — по 1% за рік (6%) = 55% + 15% + 6% - 76%. Приклад 3. Конкретна пенсійна справа призначен­ня пенсії в управлінні соціального захисту Жовтнево­го району м.  Одеси.

    Протокол № 290 від 10.08.98

    Заявник                          Трофанюк Микола Григорович

    Вид пенсії                        з Інвалідності

    Шифр пенсії                    421

    Середньоміс. заробіток      124,4 (31.12.91)

    Кіл. м-ців, що ввійшли

    у розрах. зароб.               60

    Дата народження             16.05.53

    Стать                              чоловік.

    Дата звертання                06.07.98

    Заявник                          Працює

    Причина інвалідності       Загальне захворювання

    Група інвалідності            П

    Дата настання

    інвалідності                     29.06.98

    201

    Період наст, інвалідності Загальний стаж (повний)

    з 29.06.98 по 30.06,99

    28 (років) 6, (місяців) 5 (днів)

    —  60

    —  0.00746

    —  56.10 56.10

    Розрахунок пенсії

    Загальний відсоток розрахунку пенсії від заробітку

    Основний розмір пенсії від середнього заробітку

    Основний розмір пенсії з урахуванням коефіцієнта

    РОЗМІР ПеНСІЇ 3 Обмеженням                               —   ^.іи

    Призначити відповідно до Закону України щомісяця в сумі:

    Пенсії         Усього

    з 29.06.98 по 30.06.99                   56.10          56.10

    Законодавством установлені мінімальні і макси­мальні розміри пенсії_з_інвалідності. вони залежать від причини інвалідності, а іноді і від умов праці. Так, мінімальний розмір пенсії інвалідам війни і прирівня­ним до них особам, а також громадянам, необґрунтова-но підданим політичним репресіям і надалі реабілі­тованим, інвалідність яких зв'язується з репресіями, ус­тановлений з 1 січня 1996 р. у підвищених розмірах.

    Максимальна пенсія.з інвалідності не може переви­щувати трьох^ а для працівників, зайнятих на підзем­них роботах і роботах з особливо шкідливими і тяжки­ми умовами праді,— чотирьох мінімальних пенсій за віком.

    Пенсії з інвалідності, обчислені за встановленими нормами, також як і пенсії за віком, можуть бути збільшені за рахунок надбавок. Наприклад, до пенсії інвалідам І групи, самотнім інвалідам II групи і тим, що потребують постійного стороннього догляду чи тим, які досягли пенсійного віку, а також самотнім інвалі­дам III групи, що досягли пенсійного віку, встановле­на надбавка на догляд за ними в розмірі соціальної пенсії.

    Непрацюючим ^шїалідам_пдцзначяр,ться надбавка ття непрацездатних членів сім'ї, що знаходяться на їхньо-'' ''™««''''   -----ізмірі соціальної пенси, пёредбачеЯот

    му утримані

    Р

    для відповідної категорії непрацездатних. Причина інвалідності в даному випадку значення не має. Перед­бачені надбавки можуть нараховуватися одночасно.

    Пенсії з інвалідності призначаються на весь час інвалідності, встановленої МСЕК, а особам пенсійного

    віку — довічно.

    Для інвалідів війни, учасників бойових дій та інших категорій громадян, що мають статус ветерана війни, установлюється додаткове підвищення пенсій. Інвалі­дам війни І групи — на 400 відсотків мінімальної пен­сії за віком, інвалідам війни II групи — на 350 відсотків, інвалідам III групи — на 200 відсотків, учасникам бойових дій, що одержують пенсії по інвалідності, — на 150 відсотків мінімальної пенсії за віком.1

    §3. Деякі особливості пенсійного забезпечення громадян по інвалідності

    Коло осіб, що мають право на пенсію з інвалідності,

    Однак", як і при призначенні пенсії за віким, .мшоцодш   -ством передбачається ряд особливостей, що враховують специфіку пенсійного забезпечення з інвалідності ок­ремих категорій громадян. Неодмінною .умовою виник­нення права на пенсію з інвалідності є настання інва­лідності. Але не завжди ця "умова є єдиною підставою для призначення пенсії з інвалідності, наприклад вій­ськовослужбовцям (термінової служби й офіцерського складу), працівникам органів внутрішніх справ, особам, що постраждали в Чорнобильській катастрофі, при ви­конанні громадянського обов'язку, учням, а також при неповному стажі роботи. У цих випадках важливу роль відіграють додаткові підстави, зазначені в законі.

    202

    1 Див.: Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. (із змінами та допов­неннями) //Відомості Верховної Ради України, 1993.— № 45.— От. 425; 1995.— № 44.— Ст. 329; 1996.— № і._ Ст. 1; Кг 3.— Ст. 11.; 1997.— № 8.— Ст. 62.

    203

    Пенсії 3 Інвалідності  я^і^^ойпгтіужбпяігям  І   прдція-

    £            ур         '•прав. Умови, норми і поря-

    Г~пенсійного забезпечення регулюються Законом ї        П

     я регулюються Законом

    України «Про пенсійне забезпечення військовослуж­бовців і гті^лаллтьнітттького і рлдоттгтп складу органів внутрішніх справ». Цей закон поширюється і на вій-ськовослужбовців^термінової служби (але в тому випад­ку, якщо інвалідність наступила в період служби в армії). Пенсія призначається органами соціального за­хисту за нормами і правилами, установленими зазначе­ним законом, тобто закон один, а реалізують його три різних органи (військкомати, органи соціального захис­ту і відділи соціального забезпечення регіональних уп­равлінь внутрішніх справ (УМВС).

    Пенсії з інвалідності призначаються військовослуж­бовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що стали інвалідами в пері­од проходження ними служби, чи не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби, чи якщо інвалідність на­ступила пізніше цього терміну, але внаслідок поранення, контузії, чи каліцтва, захворювання, отриманого в пері­од проходження служби.

    У залежності від причини інвалідності інваліди по­діляються на дві категорії: інвалідів війни й інших ін­валідів з числа військовослужбовців, осіб начальниць­кого і рядового складу органів внутрішніх справ. Точ­не визначення категорії інвалідів має практичне зна­чення, тому що відображається на рівні пенсійного за­безпечення.

    До першої категорії відносяться особи, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини, ліквідації Чорно­бильської катастрофи чи при виконанні інших обо­в'язків військової служби.

    До другої категорії відносяться інваліди внаслідок каліцтва, отриманого в результаті нещасного випадку, не зв'язаного з виконанням обов'язків військової служ­би (службових обов'язків), чи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби.

    204

    Для кожної категорії інвалідів установлюється дифе­ренційований розмір пенсії. Він вище в інвалідів війни. Наприклад, пенсія інвалідам війни призначається по І групі — 100 відсотків, II групі — 80 відсотків, III гру­пі — 60 відсотків відповідних сум грошового забезпе­чення (заробітку); іншим інвалідам І групи — 70 від­сотків, II групи — 60 відсотків і III групи — 40 відсотків. До цієї пенсії можуть нараховуватися надбавки — не­працюючим інвалідам, що мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї; на догляд — інвалідам І групи, самотнім інвалідам II групи, а також інвал­ідам ПІ групи, що досягли пенсійного віку, що по­требують постійного стороннього нагляду.

    Законодавством установлені мінімальні пенсії війсь­ковослужбовцям термінової служби — інвалідам війни: для солдатів і матросів термінової служби І і II груп вони не можуть бути нижче трьох мінімальних пенсій за віком, а інвалідам III групи — півтори мінімальної пенсії за віком, Іншим інвалідам з числа військовослуж­бовців термінової служби І групи — 200 відсотків, II гру­пи — 100 відсотків і III групи — 50 відсотків мінімаль­ного розміру пенсії за віком. Інвалідам з числа єфрей-торів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин термінової служби — у розмірі 110 відсотків, з числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрак­том, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ — 120 відсотків, а з числа офіцерського складу й осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ — 130 відсотків відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для інвалідів з числа солдатів і матросів термінової

    служби.

    Пенсії з інвалідності потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи. Відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в результаті Чорнобильської ката­строфи» пенсії з інвалідності призначаються громадя-

    205

    нам, інвалідність яких наступила внаслідок каліцтва чи хвороби, отриманої в результаті Чорнобильської ката­строфи. Пенсії призначаються в підвищених розмірах. В усіх випадках розмір державної пенсії особам, відне­сеним до категорії І, не може бути нижче: по І групі інвалідності — 10 мінімальних пенсій за віком; II гру­пі — 8 мінімальних пенсій; III групі — 6 мінімальних пенсій за віком. Дітям-інвалідам — 3 мінімальні пенсії за віком.

    Крім того, особам, що одержують державну пенсію з інвалідності, призначається щомісячна додаткова пен­сія за шкоду, заподіяну здоров'ю (по І категорії): інва­лідам І групи — 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам II групи — 75 відсотків, інвалідам III групи, дітям-інвалідам — 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Додаткова пенсія виплачується цілком незалежно від заробітку, державної пенсії чи іншого до­ходу.

    Пенсії з інвалідності громадянам, що стали інва­лідами в зв'язку з виконанням громадського обов'язку. Даний вид пенсії призначається особам, що стали інва­лідами у випадках: рятування людського життя, охорони державної, колективної, індивідуальної власності і пра­вопорядку. Розмір пенсії з інвалідності визначається за загальними правилами в залежності від групи інва­лідності: інвалідам І групи — 70 відсотків, інвалідам II групи — 60 відсотків, інвалідам III групи — 40 відсотків заробітку. Мінімальний і максимальний роз­міри пенсій установлюються на однаковому рівні з ін­шими пенсіями з інвалідності.

    Пенсії з інвалідності учням, студентам, аспіран­там, ординаторам. Пенсії з інвалідності призначаються учням, студентам вищих навчальних закладів, слухачам факультетів і курсів підвищення кваліфікації, аспіран­там, докторантам і клінічним ординаторам незалеж­но від того, працювали чи не працювали вони до всту­пу на навчання, як у випадку настання інвалідності від загального захворювання, так і у випадку трудового каліцтва чи професійного захворювання. Пенсії з інва-

    206

    лідності призначаються й у тому випадку, якщо інва­лідність наступила в зв'язку з трудовим каліцтвом чи професійним захворюванням при проходженні вироб­ничого навчання чи практичних занять. Дане правило відноситься і до учнів середніх загальноосвітніх шкіл і професійних училищ.

    При настанні інвалідності внаслідок загального за­хворювання пенсія призначається, якщо учень, студент, слухач навчався в навчальному закладі, на факультеті І курсах підвищення кваліфікації, в аспірантурі чи клінічній ординатурі протягом терміну, що відповідає стажу роботи, необхідному для призначення пенсії з інвалідності працівникам від загального захворюван­ня. Якщо інвалідність наступила в цих осіб внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання і пов'язана з проходженням виробничого навчання, прак­тики чи практичних занять, то пенсія призначається незалежно від тривалості терміну навчання в навчаль­ному закладі, на курсах, факультеті підвищення ква­ліфікації, в аспірантурі чи ординатурі.

    До інвалідності внаслідок трудового каліцтва, зв'я­заного з виробничим навчанням чи практикою, при­рівнюється інвалідність, що наступила в зв'язку з ви­конанням державних, суспільних обов'язків або зав­дань адміністрації чи виконанням громадського обо­в'язку по рятуванню людського життя, охорони дер­жавної, колективної й індивідуальної власності і пра­вопорядку.

    Розміри пенсії з інвалідності призначаються учням за загальними правилами і нормами встановленими пенсійним законодавством за відповідними групами інвалідності; за І групою інвалідності — 70 відсотків, II групою — 60 відсотків і за III групою інвалідності — 40 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Пенси по інвалідності при неповному стажі робо­ти. Ці пенсії призначаються тим працівникам, у яких відсутній необхідний стаж роботи для призначєтпга

    207

    боти, але не менше соціальної пенсі^встаноівленої за відповідною групою

    ~Якщо інвалід, якому призначена пенсія з інвалід­ності за неповного стажу роботи, продовжує працювати, то після двох років роботи він може вимагати перера­хунку пенсії, виходячи з обсягу трудового стажу, що існує на момент перерахунку (збільшується розмір пенсії з нового, більш високого заробітку). Такий пе­рерахунок можливий після кожних двох років роботи. Якщо в інваліда після двох років праці є необхідний стаж роботи для призначення повної пенсії, то вона йому призначається.

    «все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 19      Главы: <   5.  6.  7.  8.  9.  10.  11.  12.  13.  14.  15. > 





    polkaknig@narod.ru ICQ 474-849-132 © 2005-2018 Материалы этого сайта могут быть использованы только со ссылкой на данный сайт.