§ 36. Єдність і відмінність (спільне і відмінне) понять «людина», «особистість», «громадянин»

§ 36. Єдність і відмінність (спільне і відмінне) понять «людина», «особистість», «громадянин»

36
0

Людина — це істота, яка володіє даром мислення і мови,
спроможна створювати знаряддя і користуватися ними, спілкуватися з оточенням,
здатна до моральних почуттів і естетичних переживань. Згідно з релігійними
вченнями людина є божим творінням.

Особистість — це людина як індивід, носій певних соціальних
і морально-психологічних якостей. Особистість як єдність індивідуального і
суспільного в людині фор­мується під впливом середовища проживання, в процесі
трудової діяльності, участі у засвоєнні суспільної куль­тури. Людина набуває
рис особистості через виховання, навчання, спостереження інших людей, працю,
книги, за­соби масової інформації. На формування особистості впли­ває характер
ідеологічної функції держави, релігія, стан суспільної моралі тощо.

Громадянин — це індивід, який перебуває у постій­ному
юридичному зв’язку із конкретною державою, що знаходить своє вираження у
відповідному громадянстві. Громадянин наділений правами, свободами, на нього по­кладаються
певні обов’язки. Громадянин конкретної дер­жави відрізняється від іноземних
громадян і осіб без громадянства (апатридів), які перебувають на території цієї
держави, своїм правовим статусом. Зокрема, лише гро­мадянам держави належать
політичні права і свободи.

У державах з монархічною формою правління поряд з
визначенням «громадянство» вживається і термін «під­данство».

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ