§ 20. Основні напрями формування правової держави в Україні

§ 20. Основні напрями формування правової держави в Україні

89
0

Конституція України (ст. 1) проголосила Україну суве­ренною
і незалежною, демократичною, соціальною, право­вою державою. Правовий характер
нашої держави виявля­ється, насамперед, у передбаченому Конституцією принци­пі
верховенства права (ст. 8), у взаємній відповідальності держави та особи (ст.
3), у здійсненні державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу
і судову (ст. 6), у гарантуванні громадянам прав і свобод людини і грома­дянина.

70

71

Важливим
є те, що громадянам гарантується можли­вість звернення до суду для захисту
своїх конституційних прав і свобод, до Уповноваженого Верховної Ради України з
прав людини, до відповідних органів міжнародних орга­нізацій, членом або
учасником яких є Україна, після використання всіх національних засобів
правового захисту своїх прав і свобод (ст. 55).

Визначення України правовою державою ще не відо­бражає
реальність сьогодення. Розбудова правової держави вимагає створення необхідних
соціально-економічних засад розвитку суспільства, кожної окремої особи.

Окрім вирішення економічних і соціальних проблем основними
напрямами формування правової держави в Україні мають бути такі:

1)         зміцнення законності. Прогресивний розвиток су­

спільства значною мірою залежить від того, як в

ньому дотримуються законів. Слідування вимо­

гам чинного законодавства (законів та інших

нормативно-правових актів) визначається понят­

тям законності.

Законність — це такий правовий режим у державі, за якого
забезпечується повне, точне та неухильне виконання всіх нормативно-правових
актів органами держави, поса­довими особами, громадськими об’єднаннями та
окремими громадянами.

Вимога влади до населення виконувати закони існу­вала
завжди, але дуже важливо, щоб самі керівні верстви суспільства, представники
державного апарату неухильно дотримувалися вимог законності, не порушували
правових приписів. Усі мають бути рівними перед законом і нести рівні обов’язки
та відповідальність у разі його порушення;

забезпечення застосування законів та інших нор­мативних
актів на всій території їх дії, а також досягнення фактичного виконання
правових при­писів у всіх видах державної, господарської та іншої діяльності;

удосконалення нормативної бази законності, тоб­то сутності
та змісту законів, які приймаються. Приведення системи законодавства у відповід­ність
до потреб даного етапу розвитку держави і суспільства;

4)  зміцнення правопорядку.  Норми права і закон­ності є
основою правопорядку.

Правопорядок — це здійснення суспільних відносин на засадах
права і законності, реальна відповідність конкрет­них суспільних відносин
вимогам правових норм. Правовий порядок є складником суспільного порядку, який
окрім права підтримується нормами моралі, звичаями, корпора­тивними нормами
тощо. Без встановлення належного пра­вопорядку побудова правової держави
неможлива.

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ