У зв’язку з інтенсивними технічними, економічними і соціальними
змінами в земельних відносинах, необхідністю ведення моніторингу земель і
раціонального землекористування виникла необхідність у відповідній інформації
про земельні ресурси, про їх придатність для різних господарських потреб Отже
виникає необхідність розробити класифікацію земель по ступеню їх придатності
для різних видів господарського використання, або іншими словами встановити
критерії обмеження у використанні земель з низькими можливостями для
сільського господарства і використання їх для інших цілей — під ліс, рекреацію
і тп
В основу класифікації земель по їх придатності для
сільського господарства повинна бути покладена їх продуктивність /родючість
грунтів/ з врахуванням інших природних факторів, які впливають на сільське
господарство Всі землі пропонується згрупувати у VII класів на основі їх
придатності і обмежень для сільськогосподарського використання [ЗО] Землі 1-го
класу не мають обмежень для сільськогосподарського використання Обмеження
збільшується із 11-го по VI класи Класи діляться на 10 підкласів по характеру
обмежень
Клас І. Землі, практично не мають обмежень для вирощування
сільськогосподарських культур Рельєф рівнинний або на схилах до 4,5° Грунти
незмиті, потужні, добре дреновані, з доброю водоутримуючою здатністю,
структурні, високопродуктивні, добре піддаються обробітку Бал бонітету в межах
від 40 до 100
Клас II. Землі, які мають повні помірні обмеження (ерозійна
небезпека, слабозмиті, слабе перезволоження, яке регулюється агротехнікою,
слаба водопроникність, відносно менше сприятливі кліматичні умови, менше
продуктивні і тп ) Розміщені на схилах до 4,5° Придатні для вирощування всіх
сільськогосподарських
166
Третяк А М Другак В М Наукові основи економіки
землекористування і землевпорядкування
культур, але потребують застосування протиерозійних або
інших заходів Порівняно з попереднім класом, потребують додаткових затрат праці
і засобів на виробництво одиниці продукції Бал бонітету в межах від 40 до 60
Клас III. Землі цього класу мають відносно середні обмеження,
які призводять до скорочення набору можливих сільськогосподарських культур
(низька водопроникність, продуктивність, кам’янистість, перезволоженість,
засушливість, затоплення і тп ) Розміщені на схилах до 5° Вимагають
застосування спеціальних меліоративних або протиерозійних заходів При правильній
агротехніці дають добрі врожаї окремі культури Бал бонітету від 20 до 40
Клас IV. Землі мають знанні обмеження (схили до 7°, піддані
ерозії середньозмиті, низька водоутримуюча здатність ґрунтів, ґрунти
недостатньо потужні, з низькою родючістю) Придатні для вирощування небагатьох
сільськогосподарських культур і потребують при цьому спеціальних
протиерозійних заходів В залежності від погодних умов року і при правильному
дотриманні агротехніки окремі культури на цих землях можуть мати низьку і середню
продуктивність, із-за наявності декількох обмежуючих факторів Бал бонітету в
межах від 20 до 40
Клас V. Землі цього класу мають сильні обмеження для використання
в землеробстві (Інтенсивна ерозія, розміщені на схилах 7-10 і більше градусів,
поганий дренаж, висока ступінь кам’янистості, низька водоутримуюча здатність,
часті затоплення, несприятливі кліматичні умови і тп ) непридатні для
вирощування польових культур При відповідному поліпшенні можуть використовуватись
для вирощування багаторічних трав або для сінокосіння Бонітет у межах 20 — 40
балів
Клас VI. Землі мають сильні обмеження і можуть використовуватись
тільки під пасовища або сінокоси Основні обмежуючі
167
Розділ 4 Оптимізація землекористування в умовах ринкових
земельних відносин
фактори,
складний рельєф, схили 7-10 і більше градусів, яри, промоїни, сильнозмиті або
розмиті, кам’янисті, малопотужні грунти, непридатні для обробітку, часті
затоплення Агротехнічні прийоми не поліпшують якість цих земель. Застосування
різних меліоративних заходів на них теж неможливе. Бонітет цих земель в межах
від 5 до 20 балів.
Клас VII. Землі цього класу непридатні для сільськогосподарського
використання. В цей клас включаються також невеликі по площі болота і водойми.
Перераховані класи земель по ступеню їх придатності для
сільського господарства поділені на підкласи по типах обмежень1
— кліматичні фактори,
-ерозія;
— погана структура і водопроникність;
— низька родючість;
— піддаються затопленню;
— щільні підстилаючі породи;
— перезволоженість,
— сукупність обмежуючих факторів;
— несприятливий рельєф;
10 — заболоченість.
Фрагмент класифікації земель по їх придатності для
сільського господарства, для прикладу в Чернівецькій області, приведений
втабл.4.15 .
Головним завданням даної класифікації земель є створення
таксономічних облікових одиниць по спільності і відмінностях у придатності для
вирощування сільськогосподарських культур, направленості прийомів поліпшення і
меліорації земель, охорони і підвищення родючості грунтів, вирішення інших
питань раціонального використання земель
168
Третяк А М, Другак В М Наукові основи економіки
землекористування і землевпорядкування
Таблиця 4.15
Класифікація земель по придатності для сільського господарства
Чернівецької області
|
Підкласи |
Класи |
||||||
|
І |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
|
|
1 Кліматичні фактори |
113,4 |
0,2 |
— |
— |
— |
— |
— |
|
2 Ерозія |
— |
66,4 |
12,1 |
12,0 |
48,0 |
10,5 |
8,7 |
|
3. Погана структура і водопроникність (глейові, оглеєні) |
30,2 |
||||||
|
4 Низька родючість |
— |
— |
6,7 |
— |
— |
10,5 |
— |
|
5 Піддаються затопленню |
— |
— |
— |
— |
1,5 |
— |
— |
|
6. Щільні підстилаючі породи |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
|
7 Перезволоженість |
— |
— |
12,5 |
— |
7,0 |
— |
— |
|
6. Сукупність обмежуючих факторів |
4,5 |
3,9 |
1,9 |
1,9 |
19,2 |
||
|
9 Несприятливий рельєф |
— |
— |
— |
— |
7,9 |
4,3 |
13,2 |
|
10 Заболоченість |
— |
— |
— |
— |
6,8 |
— |
5,5 |
|
Всього, тис га |
117,9 |
70,3 |
61,7 |
13,9 |
73,1 |
44,5 |
27,4 |
|
% |
28,8 |
17,2 |
15,1 |
3,4 |
17,9 |
10,9 |
6,7 |
У завдання класифікації входить:
п вдосконалення обліку якості земель з відображенням існуючого
і доцільного використання земель під окремі сільськогосподарські угіддя;
п характеристика земель як об’єкта придатності з господарської
і екологічної точок зору для сільськогосподарського виробництва,
сільськогосподарських меліорацій, охорони і підвищення родючості ґрунтів;
в обґрунтування зональних систем землеробства і їх уточнення
стосовно до природних і економічних умов зон, районів, господарств.
169
Розділ 4 Оптимізація землекористування в умовах ринкових
земельних відносин
При
класифікації слід додержуватись таких принципів: 1% класифікаційні системи
розробляються по зональних типах земель згідно з внутріобласними природними
областями (зонами);
2 категорії придатності земель виділяються за ознаками
якості і господарської доцільності з врахуванням можливих і потрібних
меліорацій та еколого-економічної ефективності використання під окремі види
угідь;.
3)
класифікація будується на виробничо-генетичній основі в додержанням
максимально можливої спадкоємності матеріалів ґрунтових і інших обстежень
земель; 4) визначальним у виборі класифікаційних ознак є створення
облікових одиниць по спільності і відмінностях; ^’ найбільш
загальні для всіх або більшості класів ознаки еро-
дованість, меліоративний стан — виділяються в підкласи; gx
класифікація повинна бути не громіздкою, зручною для
практичного використання.
Оцінку доцільності використання земель в лісовому господарстві
рекомендується визначати на основі їх класифікації по придатності.
Класифікація земель по їх придатності для лісового господарства проводиться
таким чином. Всі землі згруповані у 7 класів по ступеню їх придатності для
росту деревини Кожному класу відповідає певна продуктивність видів або груп
дерев, які найкраще пристосовані до умов даного району, до досягнення ними
експлуатаційного віку. Продуктивність виражена приростом нео-чищеної товарної
деревини /м3/гв/ в рік. При класифікації використовують рельєф, клімат,
рослинність, ґрунтоутворюючі породи, ґрунтовий профіль, потужність, вологість,
родючість грунтів. За основу приймають сучасний стан земель без проведення
будь-яких меліоративних або інших заходів.
Землі 1 класу — не мають суттєвих обмежень для використай-
170
Третяк AM, Другак В.М. Наукові основи економіки
землекористування і землевпорядкування
ня в лісовому господарстві. Ґрунти потужні, добре дреновані,
середнього механічного складу, з високим ступенем вологоємності,
високопродуктивні (приріст більше 12 м3/га в рік).
Землі 2-го класу мають невеликі обмеження. Потужні, добре
дреновані ґрунти середнього і важкого механічного складу з доброю
водоутримуючою здатністю. Обмежуючим фактором є відносно несприятливі
кліматичні умови, мала потужність кореневого шару, недостатня родючість або
комплекс несприятливих факторів. Продуктивність — 10-12 м3/га в рік.
Третій клас земель має помірні обмеження. Обмежуючим
фактором є несприятливі кліматичні умови і експозиція схилів, ускладнений
дренаж мала коренезаселена зона, низька родючість фунтів, порівняно недостатня
або зайва зволоженість. Ґрунти рівної потужності, середнього або важкого
механічного складу. Продуктивність — 7,5-9,9 м3/га в рік.
Землі 4-го класу мають помірно суворі обмеження (недостатня
потужність коренезаселеного шару, надлишок або недостаток фунтової вологи,
несприятливі кліматичні умови, несприятлива експозиція схилів, низька
родючість). Продуктивність 5,5-7,4 м3/га в рік.
Землі 5-го класу мають сильні обмеження, які часто проявляються
одночасно (місцеві або регіональні кліматичні умови, несприятлива експозиція
схилів, недостатня потужність профілю, надлишкове або недостатнє зволоження,
сильна кам’янистість, низька родючість). Продуктивність 3,5-5,4 м3/га в рік.
Землі 6-го класу мають сильні обмеження для використання в
лісовому господарстві. Основними обмежуючими факторами є невелика потужність
фунтового шару, недостатня або надмірна зволоженість, низька природна родючість,
дуже великий вміст каміння (вихід скельних порід), несприятлива експозиція
схилів. Ґрунти малопродуктивні, сильно кам’янисті, дуже легкого механічного
складу. Продуктивність 1,1-3,4 м3/га а рік.
171
Розділ 4. Оптимізація землекористування в умовах ринкових
земельних відносин
механічного
складу. Продуктивність 1,1-3,4 м3/га а рік.
Сьомий клас земель має сильні обмеження, які майже виключають
лісівництво. Мінеральні малопотужні ґрунти з виходом скельних порід,
сильно-еродовані, погано дреновані ґрунти і т.п , обмежуючими факторами є дуже
мала потужність ґрунтового профілю, заболочення, часте затоплення, дуже сильно
розвинута, ерозія, дуже несприятливі кліматичні умови і експозиція схилів.
Продуктивність нижче 1,0 м3/га в рік.
В таблиці 4.16, для прикладу приведені дані класифікації
земель по придатності для лісового господарства Горянського природного
заповідника Івано-Франковської області. Як показують дані таблиці 4.16 на даній
території в основному розміщені землі V, VI класів, які не придатні для
інтенсивного ведення лісового господарства в зв’язку з тим, що мають сильні і
дуже сильні обмеження і рекомендуються для використання під природний
заповідник.
Таблиця 4.16
Класифікація земель по придатності для лісового
господарства Горганського природного заповідника
Івано-Франківської області
|
№ кв. |
Загальна площа кварталу, га |
Переважаюча порода |
Переважаючий тип умов місцезростання |
Середньозважений поточний приріст 1 м3/га в рік |
Клас придатності земель |
Питома вага класу придатості земель |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
1 |
109,0 |
смерека |
С3 |
3,1 |
IV |
|
|
2 |
65,5 |
смерека |
С3 |
3,0 |
-«- |
|
|
5 |
66,0 |
смерека |
Сз-В3 |
2,4 |
172
Третяк
А М., Другак В.М. Наукові основи економіки землекористування і
землевпорядкування
