4.1. Організаційні структури управлінняя

4.1. Організаційні структури управлінняя

374
0

Питання про структуру управління організацією є надзвичайно
важливим, зокрема питання вибору типу структури.

Помилки у виборі структури не призводять до негайного краху
підприємства або організації, іноді навіть здається, що вони не заважають
заробляти гроші. Однак нераціональна структура є постійним джерелом проблем,
причиною безвідповідальності, вона заважає менеджерам управляти організацією.

Структура управління має значний вплив на всі сторони
управління. Вона є формою здійснення в організації функцій та ефективним
механізмом саморегулювання та координації діяльності працівників. У межах
структури управління відбувається процес управління (тобто рух інформації та
прийняття управлінських рішень), між членами якого розподілені завдання та
функції управління, а також, як наслідок, повноваження та відповідальність за
їх виконання.

Вибір організаційної структури управління завжди є сферою
компетенції вищого керівництва фірми (організації). Але керівники середнього та
нижнього рівнів повинні знати організаційну структуру фірми, в якій вони
працюють. Організаційна структура визначає відносини між елементами
організації.

Організаційна структура управління — це сукупність організаційно
впорядкованих відносин і зв’язків між ланками та рівнями керівництва. Ланка в
організації — це структурно відокремлений елемент, наділений конкретними
функціями керівництва, повноваженнями та відповідальністю. Ланкою в організації
можуть бути: підрозділ, цех, сектор, дільниця, конкретний виконавець.

Рівень управління — це сукупність визначених ланок, які
вказують на послідовність вертикальної підпорядкованості одних ланцюгів іншим.

105

>>>106>>>

Кількість рівнів управління залежить від масштабів виробництва,
технології та діапазону контролю. Наприклад, у компанії «Форд» від робітника до
президента 15 рівнів управління, а в японській «Тойоті» — лише шість.
Організаційна структура формується зі складу, змісту та трудомісткості
виконання загальних і спеціальних функцій управління, визначається як формальні
правила, що розроблюють менеджери для:

— поділу праці та розподілу офіційних обов’язків серед
окремих співробітників і груп;

— визначення сфери контролю керівників;

— координацій’ всіх функцій, щоб організація існувала як
єдине ціле. Для обговорення різних типів організаційних структур менеджери

використовують схеми, які відображають розподіл
співробітників та їх обов’язків, проходження каналів комунікації та ліній
підпорядкування.

Під організаційною структурою управління слід розуміти
впорядковану сукупність взаємопов’язаних елементів, які забезпечують
функціонування та розвиток організації. Ця структура визначає поділ праці та
службові зв’язки між елементами (працівниками, відділами та іншими підрозділами
апарату управління) щодо підготовки, прийняття та реалізації управлінських
рішень.

Відносини між елементами структури підтримуються за
допомогою зв’язків, які прийнято поділяти на горизонтальні та вертикальні.
Горизонтальні зв’язки є зв’язками одного рівня, це координаційні,
консультаційні зв’язки, контроль та інші, а вертикальні мають характер
підпорядкування, необхідність у них виникає, коли є декілька рівнів управління.

Свій конкретний вираз структура управління знаходить у
схемі, штатному розкладі, положеннях про відділи та служби, існуючому
співвідношенні структурних підрозділів і працівників апарату управління.

На думку Б. М. Андрушкова та О. Є. Кузьміна, існують два
основні типи структур управління: ієрархічні та органічні (рис. 4.1). Вони
наводять також таку класифікацію організаційних структур (рис. 4.2), де дві
основні структури управління — лінійна та функціональна, а всі інші — це
розмаїття існуючих структур, які є результатом комбінації цих двох основних
типів.

Організаційні структури мають відповідати таким вимогам:

1) оптимальність — мінімальна необхідна кількість зв’язків
між органами управління;

106

>>>107>>>

Структури управління

Ієрархічний тип

!

Лішйаі.

2

Функціональні.

3

Лінійно-функціональні.

4

Дивізіональні.

Органічний тип

і

1 Проекші. 2. Матричні. 3. Програмно-цільові.

Рис. 4.1. Типи організаційних структур управління

ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ

Рис. 4.2. Класифікація організаційних структур управління

2) оперативність, гнучкість — здатність швидко реагувати на
зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі;

3) надійність — гарантія достовірності передачі інформації,
безперебійного функціонування;

107

>>>108>>>

4) простота, економічність — мінімальні витрати на
управління, відсутність дублювання та паралелізму в роботі;

5) спеціалізація — зосередженість окремих працівників на
виконанні заданих функцій управління;

6) незалежність від конкретних осіб — вимога пристосовувати
організацію до особливостей працівників, будувати ЇЇ як інструмент для
досягнення цілей організації, підбирати людей, які здатні забезпечити
досягнення місії організації.

Під час побудови організаційних структур управління можна
використовувати такі методи:

— моделювання, тобто розробка формалізованих математичних,
графічнихі машинних описів (розподіл повноважень і відповідальності, їх
оптимізація за допомогою ЕОМ);

— експертні оцінки, тобто вивчення пропозицій експертів;

— організаційне  нормування  (регламентування),  тобто
системи нормативів, правил, формул, які слугують базою для проектування структур
управління.

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ