§ 2. Фондова біржа, її суть, ознаки й операції

§ 2. Фондова біржа, її суть, ознаки й операції

195
0

Фондова біржа являє собою організаційно оформлений, постійно
діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Фондова біржа —
це спеціальна організація, що поєднує професійних учасників ринку цінних
паперів в одному приміщенні для проведення торгів, створює умови для
концентрації попиту та пропозиції і збільшення ринку.

>>>284>>>

Концентрація означає, що всім торговцям цінними паперами
дається доступ до всіх пропозицій купівлі-продажу, які на даний момент є на
ринку. І все-таки між торговцями йде конкурентна боротьба за ту або іншу
пропозицію.

Біржа суворо стежить за тим, щоб ніхто з продавців або
покупців не міг диктувати ціни. Нарешті, всі угоди укладаються методом
відкритого торгу і за кожною з них надається повна інформація. Спочатку вона
надходить на електронне табло біржі, а потім публікується в пресі.

Фондова біржа виступає в якості торговельного, професійного
і технічного ядра ринку цінних паперів.

Усього у світі близько 150 фондових бірж, найбільшими з яких
є Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, Тайванська, Сеульська,
Цюріхська, Паризька і Гонконгська.

У міжнародній практиці існують різні організаційно-правові
форми бірж. Серед них:

•  неприбуткова корпорація (Нью-Йоркська біржа);

•  неприбуткова   членська   організація   (Токійська
біржа);

•  товариство з обмеженою відповідальністю (Лондонська і
Сіднейська біржі);

•  напівдержавна організація (Франкфуртська біржа).

В Україні прийнятий і діє ряд нормативних актів, які заклали
основу для функціонування цінних паперів. Одним з головних нормативних актів,
що регулюють взаємини між всіма учасниками, є Закон України «Про цінні папери і
фондову біржу».

Фондова біржа — організація, що створюється без мети
одержання прибутку і займається винятково організацією укладання угод купівлі і
продажу цінних паперів. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами
від власного імені і за дорученням клієнтів, а також виконувати функції
депозитарію.

Фондова біржа створюється у формі акціонерного товариства,
що зосереджує попит та пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх
біржового курсу

>>>285>>>

і здійснює свою діяльність згідно з вказаним законом, іншими
актами законодавства України, статутом і правилом фондової біржі.

Фондова біржа створюється не менше як 20 засновниками —
торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної і
комісійної діяльності з цінними паперами за умови внесення ними в статутний
фонд не менше як 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Фондові біржі України ґрунтуються на безприбуткових засадах
і повинні діяти на принципах ліквідності, тобто вільного перетворення цінних
паперів у гроші без фінансових втрат для власника, стабільності ринку, широкої
гласності і довіри. Усе це дозволяє їй виконувати такі функції:

•  залучення грошових сум для інвестицій у виробничу і
соціальну сферу;

•  перерозподіл капіталів між різними галузями і
підприємствами;

•  акумуляція   вільних   заощаджень   представників різних
прошарків населення;

•  створення умов для розвитку в країні підприємницької
діяльності;

•  створення постійно діючого ринку;

•  підтримка професіоналізму торговельних і фінансових
посередників;

•  індикація стану економіки, її товарних сегментів і
фондового ринку.

Усі зазначені функції фондова біржа може виконувати тільки
при розвинутому ринку цінних паперів. Варто зауважити, що в Україні
функціонують такі організатори торгівлі цінними паперами: Українська фондова
біржа (УФБ), Київська міжнародна фондова біржа (КМФБ), Українська міжбанківська
валютна біржа (УМВБ), Донецька фондова біржа (ДФБ), Придніпровська фондова
біржа (ПФБ), Позабіржова фондова торговельна система (ПФТС),
Південно-українська торгово-інформаційна система (м. Миколаїв).

Першою виникла УФБ. Перші торги на ній відбулися 6 лютого
1992 р. Нині відкрито 25 її філій по

>>>286>>>

всій Україні. З 1995 р. її конкурентами стали КМФБ, УМВБ,
ДФБ і ПФТС.

На УФБ згідно з чинним законодавством можуть випускатися і
бути в обігу як державні, так і недержавні цінні папери, укладатися касові
угоди й угоди на термін.

Основними ознаками фондової біржі є:

1) фондова біржа — централізований ринок з фіксованим місцем
торгівлі, тобто наявністю торговельної площадки;

2)  процедура добору найкращих товарів (цінних паперів), що
відповідають визначеним вимогам (фінансова стійкість і великі розміри емітента,
масовість цінного паперу як однорідного і стандартного товару, масовість попиту
тощо);

3) існування процедури добору кращих операторів ринку як
членів біржі;

4)  наявність тимчасового регламенту торгівлі цінними
паперами і стандартними торговельними процедурами;

5)  централізація реєстрації угод і розрахунків по них;

6) встановлення офіційних (біржових) котирувань;

7) нагляд за членами біржі (з позиції їх фінансової
стійкості, безпечного ведення бізнесу і дотримання етики фондового ринку).

Фондова біржа отримує права юридичної особи від дня її
реєстрації Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку.

Статут і правила фондової біржі затверджуються її вищим
органом. У статуті фондової біржі містяться такі дані:

• найменування і місцезнаходження фондової біржі і
засновників; розмір статутного фонду;

умови і порядок прийняття в члени і виключення з членів
фондової біржі; права й обов’язки членів фондової біржі; організаційна
структура фондової біржі; компетенція і порядок створення керівних органів;
порядок і умови відвідування фондової біржі;

>>>287>>>

•  порядок і умови застосування санкцій, установлених
фондовою біржею;

•  порядок припинення діяльності фондової біржі.

У статуті можуть передбачатися інші положення стосовно створення
і діяльності фондової біржі. Правила фондової біржі повинні передбачати:

•  види угод, які укладаються на фондовій біржі;

•  порядок торгівлі на фондовій біржі;

•  умови допуску цінних паперів на фондову біржу;

•  умови і порядок підписки на цінні папери, що котируються
на фондовій біржі;

•  порядок формування  цін,  біржового  курсу і їх
публікації;

•  перелік цінних паперів, що котируються на фондовій біржі;

•  обов’язки членів фондової біржі щодо ведення обліку й
інформації, внутрішній розпорядок роботи комісій фондової біржі, порядок їх
діяльності;

•  систему інформаційного забезпечення фондової біржі;

•  види послуг, надані фондовою біржею, розмір плати за них;

•  правила ведення розрахунків на фондовій біржі тощо.

Позначення «фондова біржа» або таке, у якому міститься вираз
«фондова біржа», може використовувати у своєму фірмовому найменуванні або
рекламі тільки та організація, яка створена в порядку, визначеному статтею 34
Закону України «Про цінні папери і фондову біржу».

Особливістю державного регулювання роботи біржі є те, що
Міністерство фінансів призначає своїх представників, уповноважених стежити за
дотриманням положень статуту і правил фондової біржі і які мають право брати
участь у роботі її керівних органів. Така практика має місце в країнах з
розвинутою економікою: наприклад, в Англії, США функціонують державні комісії з
нагляду за фондовими біржами. Уряд має намір йти на визнання правонаступ-ництва
стосовно цінних паперів і здійснювати компенсацію втрат від їх знецінювання.

>>>288>>>

Закон передбачає також особливі умови припинення діяльності
фондової біржі. Одним з них є виникнення ситуації, коли в біржі залишається
менше 10 членів і протягом 6 місяців у її склад не будуть прийняті нові члени.
У такий спосіб законодавство намагається не допустити виникнення монополістів у
сфері фондового ринку.

На фондовій біржі здійснюються певні операції й угоди, що
поділяються на касові і термінові.

За касовими операціями відбувається негайний розрахунок і
оформлення.

Найбільш цікаві операції на термін, оскільки вони мають
завжди спекулятивний характер, тому в деяких країнах подібні угоди заборонені.

Угоди з преміями передбачають, що одна із сторін має право
відмовитися від своїх зобов’язань, а в результаті платить «відступні» іншій
стороні.

Продаж без покриття в термін полягає в наступному: гравець
бере в борг певну кількість акцій з видачею боргового зобов’язання. Потім
продає їх за біржовим курсом, а через термін, очікуючи зниження курсу, він
купує їх знову за низькою ціною і повертає власникові, одержавши свій дохід.

Організаційна структура фондових бірж відображає виконувані
біржами функції, що в узагальненому виді виглядає таким чином.

Вищий орган фондової біржі складається з Консультативної
Ради (апарат порадників) і Виконавчого органу фондової біржі, що містить апарат
фондової біржі, який складається з таких підрозділів:

•  організація ринку — встановлення правил торгівлі й
організації діяльності ринку, допуск нових членів на біржу, виключення членів,
допуск на ринок цінних паперів (листинг);

•  поточне управління біржовим ринком — організація поточної
роботи ринку (трейдинг); організація і нагляд за поточною роботою
обліково-операційних,   клірингових  і  депозитарних  систем;   збір, аналіз і
поширення поточної біржової інформації; організація і нагляд за поточною
роботою ринків

>>>289>>>

окремих видів цінних паперів (ф’ючерсні й опці-онні секції
тощо);

•  нагляд за станом ринку — контроль стану і тенденцій
розвитку біржового ринку, зовнішнє спостереження й оцінка
фінансово-господарського становища компаній-членів фондової біржі,
дисциплінарне спостереження й адміністративні санкції;

•  зовнішні зв’язки і послуги — міжнародні зв’язки; зв’язки
з громадськістю; послуги публіці, компаніям-емітентам, компаніям-членам
фондової біржі.

•  розвиток -— маркетинг і управління стратегічним
розвитком; розробка нових технологічних й інформаційних систем для
торговельної, обліково-адміністративної й інформаційної діяльності фондової
біржі;

Поряд з торгівлею цінними паперами на фондовій біржі існує
позабіржовий ринок, що охоплює ринок операцій з цінними паперами, який
функціонує поза фондовою біржею.

Через цей ринок проходить більшість первинних розміщень і
торгівля паперами гіршої якості (порівняно з зареєстрованими на біржі).

Разом з тим, існують перехідні форми, так звані «прибіржові»
ринки, що розмивають чітку межу між біржовими і позабіржовими ринками, — це
«другі», «треті», «рівнобіжні» ринки, які створюються фондовими біржами і
знаходяться під їх регулюючим впливом. Як правило, подібні ринки мають більш низькі
вимоги до якості цінних паперів, містять у собі акції малих і середніх
компаній, підтримуючи при цьому регулярність торгівлі, котирування і єдність
правил.

Виникнення цих ринків було обумовлене прагненням фондових
бірж розширити свій ринок, а також бажанням створити упорядкований,
регульований ринок цінних паперів для фінансування невеликих і середніх
компаній, що є носіями найбільш сучасних технологій. З іншого боку, з
позабіржового обороту виникають організовані системи торгівлі цінними паперами,
що мають комп’ютерну основу й аналоги територіально розподіленої електронної
бір-

>>>290>>>

жі. Прикладом можуть бути позабіржові системи Національної
асоціації інвестиційних лідерів (США): НАСДАК — Система автоматичного
котирування Національної асоціації інвестиційних лідерів, НМСК — Цінні папери
національного ринку, а також Канадська система позабіржової торгівлі, Система
автоматичного котирування при Сінгапурській фондовій біржі та ін.

Нині ринок цінних паперів в Україні знаходиться в стадії
формування і розвитку. Поки ще не існує чіткої системи розміщення цінних
паперів як для вітчизняних, так і для іноземних фізичних і юридичних осіб,
немає чіткого і повного правового забезпечення функціонування національного
ринку цінних паперів, достовірного і докладного інформаційного забезпечення,
захисту від підробки цінних паперів та ін.

Подальший розвиток українського фондового ринку стримується
рядом об’єктивних і суб’єктивних факторів, основними з яких є такі:

•  криза  української  економіки,  інфляція,   відсутність
твердої національної грошової одиниці;

•  відставання існуючої законодавчої і нормативно-правової
бази функціонування фондового ринку і розвитку властивих йому реальних процесів
(як приклад можна згадати ситуацію, що склалася з трастами й іншими фінансовими
посередниками);

•  недостатність державного регулювання національного ринку
цінних паперів;

•  слабкий розвиток первинного ринку цінних паперів,
невелика кількість операцій.з похідними від цінних паперів;

•  відсутність гарантій щодо операцій з цінними паперами,
недовіра населення і його психологічна непідготовленість до операцій на
фондовому ринку;

•  зубожіння більшої частини населення, його низька
купівельна спроможність,  що заважає появі масового приватного інвестора;

•  відсутність гарантій держави щодо захисту грошових
заощаджень населення, у тому числі й у цінних паперах.

>>>291>>>

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ