§ 3. Товариство з обмеженою відповідальністю і товариство з додатковою відповідальністю

§ 3. Товариство з обмеженою відповідальністю і товариство з додатковою відповідальністю

161
0

Товариство з обмеженою відповідальністю є одним з найбільш
розповсюджених видів господарських товариств в Україні. Згідно з Законом
України «Про господарські товариства» товариство з обмеженою відповідальністю —
це товариство, що має статутний фонд, розділений на частини, розмір яких
визначається установчими документами. Учасники товариства несуть
відповідальність у межах їх внесків.

У випадках, передбачених установчими документами, учасники,
що не повністю сплатили внески, відповідають за зобов’язаннями товариства також
у межах невнесеної частини внеску.

Товариство з обмеженою відповідальністю — це правова форма,
що дає змогу більш гармонійно поєднувати особистий і матеріальний інтерес,
залучати для забезпечення діяльності товариства внески від досить великої
кількості вкладників-учасників. При цьому самі учасники ризикують лише повною
частиною, внесеною при вступі до товариства. Повною мірою захищені й інтереси
кредиторів. Саме товариство несе повну майнову відповідальність за своїми
зобов’язаннями перед кредиторами, а обмежений характер відповідальності
учасників є персоналізацією

>>>116>>>

їх відповідальності в межах внесків у статутний фонд. Разом
з тим закон вимагає, щоб найменування і вид товариства були визначені в
установчих документах і документах ділових відносин з партнерами.

Товариство з обмеженою відповідальністю є статутним
товариством, установчими документами якого є установчий договір.

Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю,
крім відомостей, визначених для всіх господарських товариств, повинні містити
відомості про розмір внеску кожного з учасників, розмір, склад і порядок
внесення внесків.

Особливістю товариства з обмеженою відповідальністю є
наявність статутного капіталу (статутного фонду), розмір якого повинен бути не
менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, на основі ставки
мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства з обмеженою
відповідальністю.

Статутний капітал виконує ряд найважливіших для діяльності
товариства функцій, зокрема матеріальне забезпечення підприємницької діяльності
товариства. Важливою функцією статутного капіталу є і те, що він є гарантією
захисту інтересів кредиторів за рахунок встановлення мінімального розміру
статутного фонду, що значною мірою перешкоджає зниженню вартості майна
товариства нижче гарантованої мінімальної величини статутного капіталу.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою
відповідальністю кожний з учасників зобов’язаний внести в статутний фонд не
менше ЗО відсотків зазначеного в установчих документах внеску. Внесення в
статутний фонд грошей підтверджується документами, виданими банківською
установою.

Учасник зобов’язаний повністю внести свій внесок не пізніше
року після реєстрації товариства. У випадку невиконання цього зобов’язання у
визначений термін учасник сплачує за час прострочення 10 відсотків річних з
недовнесеної суми.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за
згодою учасників віддати свою частку

>>>117>>>

одному або декільком учасникам цього ж товариства, якщо інше
не передбачене установчими документами.

Передача частки третім особам можлива лише після повного
внесення вкладу учасником, що її відступає. При цьому третій особі одночасно
переходять усі права й обов’язки.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є
збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними
представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними
на певний строк. Учасник має право в будь-який час замінити свого представника
в зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасники мають
кількість голосів, пропорційну розмірові їх частини в статутному фонді. Збори
учасників товариства обирають голову товариства.

До компетенції зборів товариства з обмеженою
відповідальністю належать:

•  визначення основних напрямків діяльності товариства,
затвердження його планів і звітів про їх виконання;

•  внесення змін у статут товариства;

•  встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками
додаткових внесків;

•  вирішення питання про придбання товариством частки
учасника;

•  виключення учасника із товариства.

•  обрання і відкликання членів виконавчого органу і
ревізійної комісії;

•  затвердження річних результатів діяльності товариства,
включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної
комісії, порядку розподілу прибутку, термінів та порядку виплати частини
прибутку, визначення порядку покриття збитків;

•  створення, реорганізація і ліквідація дочірніх підприємств,
філій і представництв, затвердження їх статутів і положень;

•  винесення рішень про притягнення до майнової

>>>118>>>

відповідальності посадових осіб органів управління
товариством;

•  затвердження  правил процедури й  інших  внутрішніх
документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

•  визначення умов оплати праці посадових осіб товариства,
його дочірніх підприємств, філій і представництв;

•  затвердження договорів (угод), укладених на суму, що
перевищує зазначену в статуті товариства;

•  ухвалення рішення про припинення діяльності товариства,
призначення ліквідаційної комісії,  затвердження ліквідаційного балансу.

Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них
присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більше
ніж 60 відсотками голосів, а з питань, що вимагають одноголосності, — всі
учасники.

Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю
скликають не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачене установчими
документами.

Позачергові збори учасників скликаються головою товариства
за наявності обставин, зазначених в установчих документах, у випадку
неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього
вимагають його інтереси.

Виконавчим органом товариства з обмеженою відповідальністю є
колегіальний або одноосібний директор. Дирекцію очолює генеральний директор, а
членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками
товариства.

Дирекція вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком
тих, котрі належать до виняткової компетенції зборів учасників. Збори учасників
товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень дирекції.
Дирекція підзвітна зборам учасників і організує виконання їх рішень.

Контроль за діяльністю дирекції товариства з обмеженою
відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що створюється зборами
учасників това-

>>>119>>>

риства з їх числа, у кількості, передбаченій установчими
документами, але не менше трьох осіб.

Ревізійна комісія складає висновок щодо річних звітів і
балансів. Без висновку ревізійної комісії збори учасників товариства не мають
права затверджувати баланс товариства.

Більшість із викладених положень щодо правового регулювання
діяльності товариств з обмеженою відповідальністю стосується також і товариств
із додатковою відповідальністю. Разом з тим, у цій категорії господарських
товариств є певні особливості.

Товариство з додатковою відповідальністю — це товариство,
статутний фонд якого розділений на частини, розміри яких визначені установчими
документами. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми
внесками до статутного фонду, а за недостатності цих сум — додатково належним
їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного
учасника.

У цьому і полягає основна особливість організаційно-правової
форми таких об’єднань. Граничний розмір відповідальності учасників також
передбачається в установчих документах.

За своїм правовим статусом це товариство дуже схоже на
товариство з обмеженою відповідальністю. Воно також має статутний капітал,
розподілений на частки певних розмірів. Подібна в цих товариствах і структура
управління. При створенні товариства з додатковою відповідальністю, підготовці
установчих документів варто дотримуватися того ж порядку, що встановлений для
створення товариства з обмеженою відповідальністю.

Відмінність між цими двома видами товариств полягає в
такому. Для товариств із додатковою відповідальністю законодавство встановлює
підвищену відповідальність учасників. Так, у товаристві з додатковою
відповідальністю учасники при недостатності майна товариства для погашення його
боргу перед кредиторами і за загальними зобов’язаннями відповідають у розмірі,
що перевищує їх внески в статутний капітал. Додаткова відповідальність кож-

>>>120>>>

ного учасника встановлюється в однаковому для всіх розмірі
(дворазовому, триразовому, п’ятиразовому тощо) відповідно до внеску кожного
учасника. Абсолютний розмір додаткової відповідальності учасників неоднаковий —
у кого більший розмір внеску, той має і більшу додаткову відповідальність.
Таким чином, учасники цього товариства відповідають за боргами товариства не
усім своїм майном, але в той же час їх відповідальність не обмежується їх
внесками. Крім свого внеску, учасники товариства з додатковою відповідальністю
відповідають і своїм майном (поза внесками в статутний фонд).

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ