14.2. Основні характеристики та класифікація інформації

14.2. Основні характеристики та класифікація інформації

104
0

Системне
уявлення щодо інформації потребує її системної характеристики і класифікації.
Враховуючи багатозначність цього поняття, можна використовувати багато
критеріїв для його характеристики. Інформацію можна розділити за видами,
галузями, джерелами і т. ін.

Так,
Закон України «Про інформацію» розподіляє інформацію за такими
галузями, як: політична, економічна, духовна, науково-технічна, соціальна,
екологічна, міжнародна’*.

До
основних характеристик інформації можна віднести: цільове призначення, обсяг,
цінність, повноту, надійність, вірогідність, надмірність, швидкість передавання
та переробки інформації.

Цільове
призначення інформації є однією з важливіших її характеристик, оскільки одна і
та ж інформація часто використовується з різною метою. Наприклад, одні і ті ж
дані можуть бути використані як для аналізу оперативної обстановки, так і для
проведення оперативно-пошукових заходів.

Для
передачі та обробки інформації важливого значення набуває її обсяг, котрий в
простішому випадку залежить від кількості знаків (символів), що передаються.

Цінність
інформації багато в чому визначається як своєчасністю її передачі, ступенем
впливу на рішення, що приймається на її основі, так і важливістю самого
рішення. Цінність інформації залежить також від ряду інших характеристик
інформації: повноти, надійності, вірогідності.

Характеристика,
що називається повнотою, використовується для визначення змісту найбільш
істотних параметрів інформації, що передається. Інформація вважається повною,
якщо вона відповідає обсягу, що потребується. Невідповідність між інформацією,
яка викликана і яка здобута, свідчить або про неповноту, або про надлишок
інформації.

12
Див., зокрема: Мильне? Б.3., Евенко Л.И., Рапопорт В.С. Системний подход й
организация управлений. – М.: Зкономи-ка,1983 — С. 14.

Див.,
наприклад, ст. 2, 3, 5–8 та ін. Закону України «Про інформацію».

14
Див.: Стаття 17 того ж Закону.

318

За
допомогою надійності характеризується наявність помилок в інформації, що
передається. Надійність багато в чому залежить від технічних засобів, що
використовуються.

Інформація
може відповідати чи неповністю відповідати тому об’єктові, явищу чи процесу,
котрий вона відображає. Для визначення ступеня відповідності використовують
характеристику, яку називають вірогідністю.

Під
надмірністю інформації розуміється збільшення обсягів даних, що передаються,
але які не спричиняють одержання додаткових нових відомостей.

І
нарешті, остання характеристика – швидкість передавання та переробки
інформації. Вона залежить від швидкості технічних засобів та систем, що
використовуються.

Інформація
складається з повідомлень. Повідомлення – це форма подання’інформації. Вони
(повідомлення) можуть бути у вигляді мови, тексту, графіків, таблиць і т. ін.
Осіб, які зацікавлені у ‘імісті повідомлень, прийнято називати споживачами
інформації. Повідомлення цілеспрямовано передаються від джерела (створювача)
інформації до споживача через інформаційні комунікації.

У
науковій літературі прийнято розрізняти інформаційні комунікації як формальні і
неформальні. Перші здійснюються за допомогою спеціально створених організацій:
інформаційних служб, бібліотек, друку, тсле- і радіомовлення. Другі – це
особисті зустрічі, телефонні розмови, листування, тобто зв’язки, що виникають
безпосередньо між створювачами та споживачами інформації.

Існують
різні підходи до класифікації повідомлень. Наприклад, за формою подання
повідомлення можуть бути документальними і недоку ментальними. Історично
спочатку виникли не-доку ментальні повідомлення. Вони передаються за допомогою
мови, жестів і навіть запахів. Для їх передачі використовуються насамперед
неформальні канали. Сьогодні для передачі недоку-ментальних повідомлень часто
використовують такі технічні засоби, як..радіо і телефон.

їхнім
достоїнством передусім є оперативність, вибірковість, швидкий та надійний
зворотний зв’язок. До недоліків відносять неможливість об’єктивної перевірки
вірогідності та довгострокового зберігання, обмежене коло поширення інформації.

Перераховані
недоліки відсутні в документальних повідомленнях, оскільки в них інформація
«задокументована» – представлена у вигляді тексту, набору цифрових
даних, магнітних записів і т. ін.

Повідомлення
бувають як «безперервні», так і «дискретні».
«Безперервність» – це відсутність проміжків. Наприклад, напруга в
мережі перемінного струму може дорівнювати 220в, 225в, 210в або бути якоюсь
іншою, але перехід протягом часу від 250в до 210в здійснюється не
стрибкоподібне, а безперервно, через

319

множину
проміжних визначень. Аналогічно змінюється значення сили струму, температури
повітря.

Крім
безперервних величин, існують величини з фіксованим набором елементів.
Наприклад, кількість працівників міліції, кількість патрульних автомобілів і т.
д. Подібні величини є «дискретними» і позначаються різними літерами,
цифрами, символами. Якщо в дискретному повідомленні є цифри, то таку інформацію
називають цифровою. Існують спеціальні способи, які дозволяють подати в
цифровій формі як дискретні, так і безперервні величини повідомлення.

Всю
інформацію ділять на види залежно від сфери виникнення, способу передавання й
сприйняття, а також за соціальним призначенням.

Прийнято
розрізняти три види інформації відповідно до сфери її виникнення; елементарна
нежива природа; біологічна (світ тварин і рослин); соціальна (людське
суспільство). Крім того, інформацію умовно поділяють на естетичну та
семантичну.

Естетична
інформація зобов’язана своїм походженням виникаючим у природі різним
сполученням звуків, запахів, світла, кольорів і тіней. Різні твори мистецтва
(музика, живопис, література) також відносять до естетичної інформації.

Семантична
інформація виникає в результаті різної діяльності людей. В правоохоронній сфері
прикладом семантичної інформації може бути повідомлення про вчинений злочин.
Інформація, яка зібрана на місці злочину, також є семантичною. Вона – результат
криміналістичної діяльності працівників органів внутрішніх справ.

Залежно
від способу передачі та сприйняття можна виділити такі види інформації:

візуальна
(передається і сприймається візуальними образами);

аудіальна
(звуками);

тактильна
(відчуттями);

смакова
(запахами);

машинно-орієнтована
(сприймається і обробляється ЕОМ).

За
соціальною орієнтацією в науці виділяють масову, особисту і спеціальну
інформацію. Якщо масова інформація адресується найширшому колові споживачів, то
особиста орієнтована на точно визначеного індивідуума або певну групу осіб.
Спеціальна інформація розрахована на спеціалістів. Вона може бути науковою або
художньою, технічною або гуманітарною і т. ін. Спеціальну інформацію часто
підрозділяють за сферами людської діяльності за галузевим принципом. Наприклад:
машинобудівна, приладобудівна, енергетична, юридична, медична та ін.

Закон
України «Про інформацію» поділяє її на такі види:

статистична;
масова; про діяльність державних органів влади

320

та
органів місцевого і регіонального самоврядування; правова;

про
особу; довідково-енциклопедичного характеру; соціологічна15.

У
наші дні найпоширенішим носієм інформації е папір. На ньому друкуються газети,
журнали, книги. Для фіксування інформації застосовуються добре всім знайомі
олівець та ручка, а також такі технічні засоби, як друкарська машинка,
магнітофон, диктофон. Інформація може бути записана за допомогою пробив-ки
отворів за спеціальним правилом (кодом) на паперових перфораційних картках і
стрічках. Носіями інформації є також креслення, схеми, карти, електротабло. Для
наочного відображення інформації можуть бути використані також інші технічні
засоби:

магніто-
і світлоплани, світлові планшети, проектори і діапроектори, автоматичні
довідкові установки, засоби для читання мікрофільмів. В останню чверть сторіччя
у зв’язку з широким застосуванням ЕОМ як носії інформації використовують
магнітні стрічки і диски (дискети).

Передавання
інформації здійснюється як шляхом пересилання носія інформації споживачу
(наприклад, доставка газет поштою), так і за допомогою проводового та
радіозв’язку (телефон, радіо, телебачення). У перспективі з цією метою широко
використовуватимуться супутникові та оптоволоконні .пінії звязку.

В
органах внутрішніх справ для здобуття та передавання інформації використовуються
телефон, телетайп, телефакс, радіостанції, поштовий та фельд’єгерський зв’язок,
промислове телебачення.

Особливе
місце в інформаційних відносинах належить документу. Згідно із Законом України
«Про інформацію» документ – «це передбачена законом матеріальна
форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом
фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому
носієві»16.

Для
копіювання та розмноження паперових документів, які складають основну масу
документів у органах внутрішніх справ використовуються сучасні технічні засоби
(типу «Ксерокс»), а для їхнього знищення (паперових документів) –
спеціальні пристрої. Джерелами інформації, що надходить у органи внутрішніх
справ, можуть бути окремі громадяни, трудові колективи, установи (лікарні, суди
і т. п.), інші правоохоронні органи. Інформація поступає як у вигчяді усних
повідомлень, так і у вигляді документів: заяв, протоколів, повідомлень і т. ін.

В
органах внутрішніх справ України інформацією -користуються окремі працівники,
різні служби і підрозділи, інформаційні бюро (центри) МВС, УМВС, УМВСТ,
міськрайліноргани внутрішніх справ, установи виконання покарань, навчальні
заклади і наукові установи системи.

«Див.:
ст. 18–25 Закону України «Про інформацію» 16 Стаття 27 Закону України
«Про інформацію».

321

Усередині
органів внутрішніх справ інформація зберігається і переробляється, тобто
створюється нова інформація у вигляді наказів та вказівок, настанов та
інструкцій, оперативних, розшу-кових та інших справ, статистичних карток.

Специфіка
роботи в органах внутрішніх справ потребує від усіх співробітників чіткого
уявлення про інформацію, її використання, її можливості та ін. Особливі вимоги
в цьому плані пред’являються, безумовно, до співробітників служб, які виконують
основні функції системи. Частина цих вимог висунута прагненням нашої держави
стати правовою, про що вона проголосила у своїй новій Конституції17. Певні
вимоги пред’являються також міжнародними правовими документами. Реалізацією цих
вимог є і деякі положення Закону України «Про інформацію»15.

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ