6.4. Внутрігосподарський землеустрій

6.4. Внутрігосподарський землеустрій

133
0

Внутрігосподарський        землеустрій          (землевпорядкування)

проводиться з метою територіальної організації землі і
виробництва, в основному, сільськогосподарських підприємств, селянських та
фермерських господарств в межах їх землекористування, яка забезпечує
ефективність сільськогосподарського виробництва, раціональне використання
земель, створення сприятливого екологічного середовища і поліпшення природних
ландшафтів.

Внутрігосподарський землеустрій, згідно ст. 184 Земельного
кодексу України, включає види робіт з:

а)             складання   проектів  землеустрою,   що
забезпечують  еколого-

економічне   обгрунтування   сівозмін,   упорядкування
угідь,   а   також

розроблення заходів щодо охорони земель;

б)            розроблення  іншої землевпорядної
документації,  пов’язаної з

використанням та охороною земель.

Разом з тим цей перелік робіт з внутрігосподарського
землеустрою є не повним і вичерпним. Його необхідно доповнити і розкрити,
зокрема, такими видами робіт:

складання  проектів   внутрігосподарського   землеустрою
(орга­

нізації території, формування меж земельних угідь з
особливим режимом

використання,     встановлення     земельних
сервітутів,     запровадження

прогресивних форм організації управління землекористуванням
і вироб­

ництвом   тощо)   сільськогосподарських   підприємств,
фермерських   та

.особистих селянських господарств;

складання   проектів   організації   та   упорядкування
території

садівничих товариств, земельних ділянок для городництва,
сінокосіння і

випасання худоби громадян;

складання   проектів   внутрішньої  організації
використання   та

охорони земель (встановлення обмежень та земельних
сервітутів тощо)

несільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

складання  проектів  внутрішньої організації  використання
та

охорони     земель     установ     та     організацій
природно-заповідного,

рекреаційного, оздоровчого фондів.

,    Проект внутрігосподарського землевпорядкування
сільськогосподар­ських землекористувань повинен забезпечувати створення умов:

1) для збалансованого використання ресурсного потенціалу
земельних   угідь,   трудових   і   матеріальних   ресурсів   відповідно   до

93

визначеної, виходячи з придатності земель, спеціалізації і
оптимальних обсягів виробництва;

2)             для     стабільної     організації     території
господарства     і

сільськогосподарського виробництва;

3)             для    комплексного    розміщення    й
використання    об’єктів

виробничої та інженерної інфраструктури і меліоративних
систем;

4)             для збереження цінних сільськогосподарських
угідь, відтворення і

підвищення   родючості   ґрунтів,   поліпшення   природних
ландшафтів   і

створення сприятливого екологічного середовища;

для  максимального використання  виробничого  і  природного

потенціалу та впровадження адаптивних систем землеробства;

для оптимального взаємозв’язку між поселеннями, виробничими

центрами, розміщенням і організацією виробництва.

Досвід проведення робіт з внутрігосподарського землеустрою в
період формування нових земельних відносин і розвитку ринкових відносин
показав, що його завдання значно ускладнилися.

У зв’язку з необхідністю посилення ролі держави в частині
контролю за дотриманням природоохоронних вимог, режиму й умов використання
земель, екологізації систем ведення сільськогосподарського виробництва повинна
бути забезпечена розробка цих питань на відповідному рівні в проектах
внутрігосподарського землеустрою.

При зниженні рівня державного регулювання землекористування
техніко-економічне обгрунтування виробничої програми розробляється не з
розрахунку «контрольних показників», обумовлених державою, а на
основі потенційної продуктивності земель сільськогосподарського підприємства
або селянського, фермерського господарства, забезпеченості його трудовими і
матеріальними ресурсами, бажано на основі розробленого (до або в процесі землевпорядкування)
бізнес-плану.

Бізнес-план є документом, який визначає всі основні аспекти
майбутнього функціонування сільськогосподарського підприємства або селянського
та фермерського господарства і повинний дати відповідь на запитання: чи варто
вкладати кошти у виробництво і чи принесе воно дохід, чи будуть окупатися
витрати сил і засобів. Основним розділом бізнес-плану є комплексне
обґрунтування (економічне, екологічне, техніко-економічне, агроекономічне,
соціальне) організації виробництва і території сільськогосподарського
підприємства.

Можлива розробка техніко-економічного обґрунтування і
виходячи з контрольних показників, доведених не «зверху», а самим
суб’єктом, що господарює. На підставі контрольних показників можуть також
складатися проекти внутрігосподарського землеустрою спеціалізованих
сільськогосподарських підприємств (державних, комунальних та ін.).

Важливою особливістю розробки проекту внутрігосподарського
землеустрою   є   фактор   використання   сільськогосподарським   підпри-

94

н>

ємством продуктивних угідь, що мають різний правовий статус,
який обумовлює необхідність диференціації підходів при їхній організації.

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ