Главная

Разделы


Теория государства и права
Аграрное право
Государственное право зарубежных стран
Семейное право
Судебные и правоохранительные органы
Криминальное право
История государства и права России
Административное право
Гражданское право
Конституционное право России
История государства и права зарубежных стран
История государства и права Украины
Банковское право
Правовое регулирование деятельности органов ГНС
Юридическая психология
Финансовое право
Юридическая деонтология
Трудовое право
Предпринимательское право
Конституционное право Украины
Разное
История учений о государстве и праве
Уголовное право
Транспортное право
Авторское право
Жилищное право
Международное право
Международное право
Наследственное право
Налоговое право
Экологическое право
Медицинское право
Информационное право
Судебное право
Страховое право
Торговое право
Хозяйственное право
Муниципальное право
Договорное право
Частное право

  • Вопросы
  • Советы
  • Заметки
  • Статьи

  • «все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 54      Главы: <   20.  21.  22.  23.  24.  25.  26.  27.  28.  29.  30. > 

    6.1. Вивчення стану земель

    Вивчення стану земель проводиться з метою одержання інформації про їх кількісний і якісний стан та використання, забезпечення економічного механізму регулювання земельних відносин, обігу земель, удосконалення платежів за землю, розробки землевпорядних проектів, ведення обліку земельних ресурсів і моніторингу земель.

    При проведенні робіт з вивчення стану земель велике значення має періодичність відновлення інформації, одержуваної в результаті топографо-геодезичних і картографічних робіт, ґрунтових, геоботанічних, агрохімічних і інших обстежень, що встановлюється центральним органом виконавчої влади по земельних ресурсах в залежності від необхідності в її відновленні, старіння інформації тощо.

    Основним видом землевпорядних робіт з вивчення стану земель є топографо-геодезичні і картографічні роботи, в результаті яких одержують планово-картографічну основу відповідних масштабів, яка використовується при розробці схем і проектів землеустрою, проведенні ґрунтових, геоботанічних, агрохімічних і інших обстежень, інвентаризації земель, формуванні землекористувань і виготовленні планів земельних ділянок, веденні обліку земельних ресурсів, оцінці і моніторингу земель, складанні спеціальних тематичних карт тощо.

    Інформаційний зміст, масштаби топографо-геодезичних і картографічних матеріалів установлюються виходячи з конкретних цілей, для яких використовуються ці матеріали. Як правило, для міст і інших поселень приймаються масштаби 1:1000 і 1:2000, рідше - 1:500 і 1:5000, для територій за межами населених пунктів - 1:10000 і 1:25000, для розробки схем і складання тематичних карт - 1:50000 і 1:100000, для великих регіонів -1:250000 і дрібніше.

    Період відновлення планово-картографічних матеріалів по регіонах складав від 6 до 12 років. При сучасних темпах змін кількісних і якісних характеристик стану земель, забрудненні грунтів і прояві негативних явищ, особливо на територіях, що прилягають до великих міст, промислово-територіальних комплексів і т.д. терміни відновлення планово-картографічних матеріалів вимагають значного скорочення. Одночасно з цим виникає потреба в удосконаленні змісту планово-картографічної основи, де необхідне відображення додаткової інформації (межі власності, комунікацій, лінійних споруджень тощо) і, в той же час, виключення інформації, що утратила свою актуальність в даний період.

    84

     

    Основою якісної характеристики земель є матеріали крупномасш-табних ґрунтових, агрохімічних і геоботанічних обстежень. Проводяться вони на землях усіх категорій і форм власності не тільки з метою одержання інформації про якісний стан земель, але також з метою виявлення земель, підданих водній і вітровій ерозії, підтопленню, радіоактивному і хімічному забрудненню, зараженню та інаим негативним явищам.

    Отримана інформація використовується для агроекологічної оцінки "земель і прийняття органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування рішень з проведення рекультивації, консервації, введенню обмежень у використанні земель, відновленню, збереженню і підвищенню родючості грунтів, поліпшенню природних ландшафтів, а також для розробки заходів щодо організації раціонального використання й охорони земель, веденню обліку якісного стану земельних ресурсів, моніторингу й оцінки земель, встановленню плати за землю.

    Подальше проведення обслідувальних робіт повинно, в першу чергу, йти в напрямку систематичного нарощування обсягів робіт. Як показує практика проведення ґрунтово-обстежувальних робіт, для своєчасного відновлення матеріалів (у середньому раз у 15 - 20, а то й більше років) щорічно необхідно було коректувати і переобстежувати близько 1 мли. га земель. Однак в останні роки обсяги робіт із ґрунтового обстеження скоротилися більш ніж у 5 разів. При такій ситуації відновлення матеріалів буде проводитися більш ніж через 50 років. У той же час ця інформація швидко старіє в зв'язку з посиленням негативних процесів і зниженням родючості грунтів, що вимагає більш коротких термінів відновлення і доведення щорічних обсягів до 3 млн. га.

    Поряд зі збільшенням обсягів робіт із ґрунтового обстеження необхідно істотне розширення складу інформації, одержуваної в результаті обстеження.

    В даний час не ведуться дослідження водно-фізичних властивостей ґрунтів і планові широкомасштабні обстеження забруднених земель різи их категорій. Необхідна більш детальна інформація для земель, підданих ерозії. Назріла необхідність у виділенні територій, на яких земельні угіддя змінили свої корисні властивості (родючість, рослинний покрив, рельеф, гідрологічний режим та ін.) у результаті техногенного впливу.

    У процесі ґрунтового обстеження доцільно такозк на всіх землях Сільськогосподарського призначення виділяти екологічно однорідні земельні ділянки і давати рекомендації щодо умов і режиму використання ділянок, підданих ерозії, деградації, забрудненню та іншим несприятливим факторам.

    Аналогічна ситуація склалася з геоботанічними обстеженнями, матеріали яких є основою якісної характеристики природних кормових угідь. Для підтримки матеріалів геоботанічних обстежень на належному рівні повторні обстеження необхідно проводити не рідше ніж через 8-10

    85

     

    років, тобто щорічно повинно обстежуватися не менш 10% площі кормових угідь, що не відповідає реальному стану.

    В окремих регіонах розпочаті роботи по встановленню меж територій традиційного природокористування і комплексному вивченню природних ресурсів та їх ресурсної оцінки.

    Разом з тим, на багатьох територіях в результаті промислового розвитку і безгосподарного використання земель в останні роки різко загострилася екологічна ситуація, що є причиною незворотних змін природного ландшафту, псування і знищення земельних угідь. Усе це викликає руйнування економічної основи життєдіяльності місцевого населення.

    На державному рівні недосконала законодавча база з питань організації комплексного використання земельних територій з урахуванням місцевих традицій.

    У цій ситуації першочергова увага повинна бути приділена ресурсній оцінці природних ресурсів, встановленню меж територій традиційного природокористування, інвентаризації порушених земель.

    Інвентаризація земель проводиться з метою уточнення або встановлення місця розташування, меж (без закріплення на місцевості), розмірів, правового статусу, виявлення не використовуваних, нераціонально використовуваних або не використовуваних за цільовим призначенням земель, інших необхідних кількісних і якісних характеристик, які є складовою державного земельного кадастру.

    В залежності від поставлених цілей може проводитися повна або цільова інвентаризація земель. Рішення про доцільність проведення інвентаризації земель приймаються органами місцевого самоврядування або за клопотанням власників землі і землекористувачів.

    Повна інвентаризація земель проводиться на всій території України і на землях усіх категорій незалежно від форм власності на землю.

    Цільова інвентаризація земель проводиться на території окремих регіонів, муніципальних утворень, міст і інших поселень, а також на землях окремих категорій, у зонах прояву негативних процесів, або по групах окремих земельних ділянок.

    При цільовій інвентаризації інформація про стан і використання земель може уточнюватися по всіх або окремих характеристиках.

    Одним з найважливіших завдань проведення робіт з інвентаризації земель є проведення цільової інвентаризації земель в межах міст і інших пйселень, особливо охоронних територій, земель сільськогосподарського та іншого призначення.

    Роботи з цільової інвентаризації повинні проводитися, як правило, на нових планово-картографічних матеріалах і, в першу чергу, на територіях, розташованих поблизу великих міст.

    На основі проведених робіт по вивченню стану земель з метою графічного   відображення   комплексної   характеристики   кількісного   і

    86

     

    якісного стану та використання земель, заходів щодо організації їхнього 1 раціонального використання й охорони, перспектив використання земель,

    даних зонування і природно-сільськогосподарського районування земель (складаються  спеціальні тематичні  карти.  Спеціальні  тематичні  карти ^ можуть складатися з відображенням однієї або декількох характеристик, у ) вигляді окремих карт або атласів. ї

    «все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 54      Главы: <   20.  21.  22.  23.  24.  25.  26.  27.  28.  29.  30. > 





    polkaknig@narod.ru ICQ 474-849-132 © 2005-2018 Материалы этого сайта могут быть использованы только со ссылкой на данный сайт.