10.5. Причетність до злочину

10.5. Причетність до злочину

5
0

Причетність до злочину — це така злочинна діяльність, яка
пов’язана із вчиненням злочину іншою особою, але не є співучастю у ньому.

При причетності особа не сприяє виконавцю або іншим спів­учасникам
злочину в досягненні злочинного результату. К зло­чинна діяльність не
находиться із злочином, до якого ця особа причетна, ні в причиновому, ні у
винному зв’язку. Отже, на­явність причетності виключає співучасть і навпаки,
наявність співучасті виключає причетність. Термін «причетність» у
зако­нодавстві не застосовується, він запропонований теорією кримі­нального
права.

169

Видами причетності є: 1) заздалегідь не обіцяне
переховування злочину; 2) заздалегідь не обіцяне придбання або отримання,
зберігання чи збут майна, завідомо здобутого злочинним шля­хом; 3) заздалегідь
не обіцяне потурання злочину.

Різниця між співучастю і причетністю полягає у тому, що при
співучасті у наявності сукупні дії співучасників, які умисно вчи­няються для
досягнення єдиного суспільно небезпечного резуль­тату, тоді як причетність до
злочину не детермінує діяльність виконавця й інших співучасників і не перебуває
в причиновому зв’язку з кінцевим суспільно небезпечним наслідком.

1) Заздалегідь не обіцяне переховування злочину — це ак­тивна
діяльність, яка полягає в необіцяному заздалегідь перехову­ванні злочинця,
знарядь, засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих
злочинним шляхом. Особи, які вчинили ці діяння, підлягають кримінальній
відповідальності лише у випадках, передбачених статтею 396 КК (ч. 6 ст. 27 КК).

Характеристика цих діянь розкрита вище при розгляді одно­го
з видів пособництва. Різниця полягає в тому, що там перехо­вування злочину є
заздалегідь обіцяне, тобто дане до моменту доведення злочину до кінця.

Якщо такий вид пособництва викликає кримінальну відпові­дальність
у всіх випадках, то при причетності до злочину кри­мінальна відповідальність
настає тільки за переховування (за­здалегідь не обіцяне) тяжкого або особливо
тяжкого злочину (ч. ч. 4 і 5 ст. 12 КК). Переховування невеликої та середньої
тяжкості злочинів не тягне кримінальної відповідальності.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 396 КК не підлягають
кримінальній відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування злочи­ну
(будь-якого) члени сім’ї чи близькі родичі особи, яка вчинила злочин (у будь-якій
якості), коло яких визначається законом (згідно з п. 11 ст. 32 КПК близькі
родичі — це батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки).
Крім цих осіб члена­ми сім’ї можуть бути визнані співмешканка (співмешканець),
прийомні (але не усиновлені, не удочерінні) діти, інші особи, що постійно
проживають із особою, яка вчинила злочин. Сутність заздалегідь не обіцяного
приховування злочину аналогічна роз­глянутому раніше у п. п. «а»,
«б», «в», «ґ», «г» § 2 цього розділу
переховуванню злочинів, яке є заздалегідь обіцяним і створює співучасть у виді
фізичного пособництва.

170

Особливим, підвищено небезпечним є вид причетності до діянь,
передбачених ст. 255 КК (створення злочинної організації), який зафіксовано у
ст. 256 КК (сприяння учасникам злочинних органі­зацій та укриття їх злочинної
діяльності).

У ст. 256 КК кримінальна відповідальність настає за зазда­легідь
не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій (ч. 4 ст. 28 КК) та укриття
їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів,
інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів, а також
заздалегідь не обіцяне здійснення інших дій щодо створення умов, які сприяють
їх злочинній діяльності. Кваліфікуючими ознаками (обставинами) цього діяння є
вчинення його службо­вою особою або повторно.

2)             Заздалегідь не обіцяне придбання або
отримання, збері­

гання чи збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом

(ст. 198 КК). Йдеться про дії, які не були заздалегідь
обіцяні, в

іншому разі вони будуть пособництвом у злочині (п.   5  ст.
27

КК). Особа розуміє, що придбані або отримані нею предмети чи

надані їй для зберігання чи для збуту предмети, здобуті
злочин­

ним шляхом (крім випадків, коли така особа допомагає легалі­

зації доходів, одержаних злочинним шляхом), тобто шляхом кра­

діжки, незаконного полювання тощо.

На характеристику такої діяльності як причетності вказує ч.
6 ст. 27 КК. Ё сутність наведена у п. «д» § 2 цього розділу, в якому
розкривається зміст фізичного пособництва.

3)             Заздалегідь не обіцяне потурання. Загальна
частина не

містить формулювання такого виду причетності, як потурання.

Його сутність полягає в тому, що особа, яка повинна була і
могла

запобігти або перешкодити вчиненню злочину, цього не робить,
і

завдяки цьому злочин вчиняється.

Йдеться тільки про заздалегідь не обіцяне потурання, бо якщо
воно було заздалегідь обіцяне, то стає пособництвом у вигляді усунення перешкод
вчиненню злочину. Заздалегідь не обіцяне потурання тягне за собою кримінальну
відповідальність, зокре­ма, за ст. 364 КК (зловживання владою або службовим
станови­щем), ст. 367 КК (службова недбалість), ст. 426 КК (бездіяльність
військової влади) тобто за діяння, суб’єктом яких є, як правило, службова
особа.

171

Потурання може знайти свій вияв у потуранні або неналежній
дії особи, яка відповідно до свого службового становища, профе­сійної
діяльності або спеціальної вказівки в законі повинна була і могла перешкодити
вчиненню злочину.

Скажімо, міліціонер, побачивши, як вчинюється злочин (хулі­ганство,
умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень тощо), повинен і може перешкодити
його подальшому скоєнню, але уни­кає цього, і злочин доводиться злочинцем до
кінця.

У КК 1960 р. видом причетності було недонесення про дос­товірно
відомий підготовлюваний або вчинений злочин (не будь-який, а здебільшого
тяжкий). У КК 2001 р. відповідальність за недонесення не передбачена.

Згідно з ч. 7 ст. 27 КК не є співучастю обіцяне до
закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підго­товлюваний
або вчинюваний злочин. Такі особи підлягають кри­мінальній відповідальності
лише у випадках, коли їхнє діяння містить ознаки іншого злочину.

Отже, навіть заздалегідь обіцяне неповідомлення про досто­вірно
відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин не є спів­участю. А недонесення
як вид причетності виключено в новому КК і не становить складу злочину.

Контрольні питання

Що таке співучасть і якими ознаками вона характеризується?

Дайте характеристику видів співучасників.

Які форми співучасті Ви знаєте?

На яких підставах і в яких межах відповідають співучасники?

Які особливості відповідальності організаторів та учасників
органі­

зованої групи чи злочинної організації?

Які умови добровільної відмови співучасників?

Які види причетності до злочину Ви знаєте?

172

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ