Крім звичного позовного порядку розгляду приватних справ,
існувало інтердиктне провадження. Особливим засобом захисту суб’єктивного права
було будь-яке втручання преторів. Це був прояв адміністративної влади преторів.
Користуючись владою, що їм належала, претори здійснювали захист спеціальними
засобами для поліпшення, доповнення і усунення недоліків цивільного процесу.
Види засобів преторського захисту.
інтердикти (interdictum);
стипуляція (stipulatio);
реституція (restitutio);
введення у володіння (missiones in
possessionis).
Інтердикти — це короткі вказівки, які претори направляли
особам за вимогами заінтересованих осіб з метою створити нові, зберегти старі
або відновити порушені фактичні обставини. Існувало кілька груп інтердиктів:
інтердикти, якими заборонялися будь-які насильницькі
порушення;
інтердикти, якими наказувалося відновлення порушеного
стану;
інтердикти, за допомогою яких здійснювалося заснування
нових відношень;
інтердикти, видання яких мало за мету відновлення стану
володіння.
Стипуляція — це публічна обіцянка сплатити певну суму або
зробити щось.
Види стипуляції:
стипуляція, яка слугувала для регулювання правильного про
ведення спору;
стипуляція для забезпечення безперешкодного проведення
судового процесу.
24
Реституція — це повернення, відновлення попереднього стану.
В особливо важливих випадках претор дозволяв знищувати юридичні наслідки, які
наставали у зв’язку з тим, що він визнавав несправедливим застосування в
подібних випадках загальних норм права. За допомогою цього правового засобу
претори усували збиток, нанесений особою, яка виконувала обов’язки.
Введення у володіння здійснюється за розпорядженням претора
для збереження певного майна або для виконання певних дій.