§2. Поняття особи та її правоздатність

§2. Поняття особи та її правоздатність

41
0

Особа (persona) в юридичному розумінні — це той, хто має
права та може бути суб’єктом права (наприклад, може бути власником, кредитором
тощо). Здатність бути суб’єктом цивільних прав і обов’яз­ків римські юристи
позначали терміном caput (правоздатна особа).

Отже, правоздатність — це можливість особи мати і бути
носієм закріплених у правових нормах суб’єктивних прав та обов’ язків.

16

Межі правоздатності різних категорій осіб визначаються об’єк­тивним
правом (законами, звичаями, постановами тощо).

Правоздатність, притаманна людині як життєздатній істоті, не
залежить від її розумових здібностей та стану здоров’я. Правоздат­ність
суб’єкта права починається з моменту народження і припи­няється з настанням
смерті.

Правоздатність в римському праві складається з трьох
статусів:

status libertatis (статус свободи) — бути вільним, а не
залежним;

status ctvitatis (статус громадянства) — бути громадянином
Риму;

status familiae (сімейний статус).

За статусом свободи розрізнялися вільні і раби, за статусом
грома­дянства — римські громадяни та інші вільні особи, але не громадяни.

За сімейним статусом особи в сім’ї поділялися на: осіб свого
права (persona sui juris) — голова родини (pater familas) — та осіб чужого
права (persona alienojuri subjesta) — підвладні.

Повна правоздатність у вільної людини наставала за наявності
певних умов: свободи, римського громадянства і сімейного стану глави сім’ї
(paterfamilias).

НЕТ КОММЕНТАРИЕВ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ