Главная

Разделы


Теория государства и права
Аграрное право
Государственное право зарубежных стран
Семейное право
Судебные и правоохранительные органы
Криминальное право
История государства и права России
Административное право
Гражданское право
Конституционное право России
История государства и права зарубежных стран
История государства и права Украины
Банковское право
Правовое регулирование деятельности органов ГНС
Юридическая психология
Финансовое право
Юридическая деонтология
Трудовое право
Предпринимательское право
Конституционное право Украины
Разное
История учений о государстве и праве
Уголовное право
Транспортное право
Авторское право
Жилищное право
Международное право
Международное право
Наследственное право
Налоговое право
Экологическое право
Медицинское право
Информационное право
Судебное право
Страховое право
Торговое право
Хозяйственное право
Муниципальное право
Договорное право
Частное право

  • Вопросы
  • Советы
  • Заметки
  • Статьи

  • «все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 24      Главы:  1.  2.  3.  4.  5.  6.  7.  8.  9.  10.  11. > 

    Передмова

    Суттю людської діяльності, що визначає її характер і особливості, є мотив - як її ядро, осередок. Вчені, об'єктом дослідження яких є людська психологія та людська діяль­ність (С. Рубінштейн, О. Леонтьєв, Д. Узнадзе, Л. Виготсь-кий, Р. Немов, Є. ЬІьїн, А. Зелінський та інші), зазначають, що всіляка людська діяльність - завжди вмотивована. Без-мотивної діяльності людини не існує. Мотив є двигуном будь-якої людської діяльності. А якщо так, то не може бути безмотивної злочинної діяльності - як особливої, специфіч­ної поведінки людини.

    Першим з радянських науковців звернув увагу на всеза-гальний характер мотиву злочину професор П. Дагель1, а Б. Петелін в одній із своїх робіт категорично заявив: «без-мотивньїх преступлений не бьівает»2. Однак навіть у новіт­ніх підручниках зазначається, що «мотив і мета в структу­рі суб'єктивної сторони є факультативними ознаками»3, що «мотив і мета - це факультативні ознаки суб'єктивної сторони складу злочину»4. Як може діяти людина невмо-тивовано - автори цих підручників не пояснюють, ігно­руючи висновки науки психології про людську поведінку і діяльність.

    Головна наукова цінність роботи А. Савченка полягає в тому, що він обґрунтував і науково довів, що безмотивних злочинів немає, навіть необережних. Кожен неупереджений читач переконається у тому, що висновки А. Савченка нау­ково обґрунтовані та логічні. Вони повністю випливають із наук психології і філософії, якими доведено: нічого у світі не робиться без інтересу, без бажання. Саме дією у кри­мінальному праві і законодавстві визнається лише такий

    1  Дагель П. С. Проблеми виньї в советском уголовном праве.-Харьков: Изд-во ДВГУ, 1968; Дагель П. С. Неосторожность: уголов-но-правовьіе й криминологические проблеми.-М.: Юрид. лит., 1977.

    2 Петелин Б. Безмотивньїх преступлений не бьівает // Советская юстиция.- 1973.-№ 22- С. 14.

    3  Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид.  спец.  вищ.  закладів  освіти / М.  І.  Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. професорів М. І. Бажа-нова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація— Київ-Харків, Юрінком Інтер-Право, 2001.-С. 163.

    4 Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Алек-сандров Ю. В., Антипов В. І, Володько М. В. та ін.; Відп. ред. Конд-ратьєе Я. Ю.; Наук. ред. Клименко В. А. та Мельник М. І.— К., Пра­вові джерела, 2002.- С. 150.

    вчинок, у якому знаходить свій вияв воля. Без волі людина не діє. Але бездіяльність - це теж прояв волі.

    При вчиненні будь-якого злочину треба шукати його мотив. У своєму курсі лекцій з кримінального права я мав всі підстави говорити, що, поки є невідомим, невстановле-ним мотив вчинку, не можна сказати, що трапилось,- зло­чин чи подвиг.

    Важливим є те, що автор наводить чимало практичних прикладів, які свідчать: без встановлення мотиву неможли­во ні з'ясувати суспільну сутність злочину, ні піддати його кримінально-правовій кваліфікації.

    Вияв мотиву злочину має особливе значення для опера­тивної роботи у розкритті злочинів. З пошуків мотиву зло­чину повинна починатися будь-яка діяльність, спрямована на викриття злочину і злочинця. Ще юристи Стародавнього Риму виробили правило: «(^иі Ьопо, циі ргосіезі?» («Кому це вигідно, для чийого блага це було скоєно?») Відповідь на це запитання вказує на суб'єкта злочину, на його автора, творця. Будь-яка недооцінка мотиву злочину, як його обов'язкової ознаки, завжди призводить до суттєвих поми­лок і невдач у розслідуванні злочину. Згадаймо: лейтенант Коломбо завжди починав пошуки вбивці зі з'ясування мо­тиву вбивства і тому завжди мав успіх у викритті вбивці.

    Монографія А. Савченка буде вельми корисною для всіх тих, хто займається розкриттям злочинів і викриттям зло­чинців.

    М. Й. Коржанський,

    доктор юридичних наук, професор

    Вступ

    Сучасний етап розвитку нашої держави та суспільства вимагає докорінних змін у ставленні до людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, які згід­но зі ст. З Конституції України визнаються найвищою соці­альною цінністю. Новий погляд на людину має виходити з того, що вона є активним учасником суспільних відносин, суб'єктом перетворення об'єктивної реальності і водночас не позбавлена своєї суто людської природи, неповторних індивідуальних властивостей, внутрішніх (суб'єктивних) особливостей. Ускладнення соціальних відносин в останні десятиліття викликало помітну інтенсифікацію досліджень, присвячених, зокрема, проблемам суб'єктивних факторів у актах поведінки людини, серед яких на перший план ви­суваються питання мотиву і мотивації як найбільш кон­структивних і визначальних складових чинників людської діяльності.

    Мотив і мотивація людської поведінки та діяльності є об'єктом дослідження багатьох наук, що підкреслює акту­альність, складність і багатогранність даної проблеми, яка набула комплексного та міжгалузевого характеру. В цьому плані не стоять осторонь і юридичні науки. Вчені зосере­джують увагу, зокрема, на вивченні мотиву і мотивації злочину - як специфічного різновиду людської поведінки. Цей об'єкт дослідження включає вивчення таких понять, як:- потреби, наміри, прагнення, інтереси, спонуки, цілі та емоції, якими керується особа злочинця; а також зовнішні фактори, що впливають на злочинну поведінку, тощо.

    При характеристиці злочинів мотив і мотивація мають не тільки самостійне кримінально-правове та кримінологіч­не значення, а й відіграють одну з визначальних і провід­них ролей. Дане твердження видається закономірним вис­новком з таких положень: вчинення злочину, як і будь-якої іншої поведінки чи діяльності особи, є результатом процесу мотивації; саме в ході цього процесу виникає мотив, який здійснює безпосередній вплив на всі структурні компонен­ти мотивації та перебуває у найщільнішому зв'язку з усіма ознаками суб'єктивної сторони складу злочину (виною, ме­тою, емоційним станом). Звідси, неможливо правильно та повною мірою визначити кримінально-правовий і криміно­логічний зміст внутрішніх (а певною мірою і зовнішніх) складових конкретного злочину, не з'ясувавши питання, чому було вчинено суспільне небезпечне діяння, іншими

    словами,— якими були його спонукальні мотиви та характер мотивації.

    Разом з тим, мотив і мотивація злочину — неоднорідні поняття. Спроба надати їм однакову характеристику (в ме­жах дослідження тільки мотиву або тільки мотивації) не в змозі повністю охопити всю сукупність подібностей і від­мінностей між ними. Тому з'ясування ролі мотиву і моти­вації при вчиненні злочину потребує більш детального роз­криття кожного з цих феноменів.

    У спеціальній літературі проблема мотиву і мотивації злочину розроблялася багатьма вітчизняними вченими і науковцями з країн СНД. Дослідження проводили такі су­часні вчені, як: Ю. М. Антонян, Б. О. Вікторов, Б. С. Волков, П. С. Дагель, Н. О. Дремова, А. П. Закалюк, А. Ф. Зелінсь-кий, К. Є. Ігошев, В. О. Коновалова, Д. П. Котов, М. Й. Кор-жанський, О. М. Костенко, Н. Ф. Кузнецова, В. М. Кудряв-цев, В. В. Лунєєв, П. П. Михайленко, А. В. Наумов, Б. Я. Пе-телін, С. А. Тарарухін, А. П. Тузов, І. Г. Філановський, Б. В. Харазишвілі, В. І. Шакун та інші, а також криміналісти кінця XIX -початку XX ст.: Л. Є. Владимиров, М. С. Тага-нцев, І. Я. Фойницький, М. П. Чубинський та ін.

    Дослідження цих авторів, безумовно, сприяли вивченню та подальшій розробці проблеми мотиву і мотивації злочи­ну. Однак було б завчасно вести мову про те, що дана про­блема вичерпана, оскільки навіть її основні теоретичні по­ложення досі залишаються не до кінця з'ясованими та досить суперечливими. В першу чергу, це стосується ви­значення понять мотиву і мотивації злочину, з'ясування їх змісту, структури, сенсу та функцій при вчиненні як всіх злочинів, так і їх окремих груп, а також класифікації мо­тивів та специфіки типів мотивації злочину. Надзвичайно важливим є і розкриття практичного (прикладного) значен­ня мотиву злочину.

    Правильне розуміння мотиву і мотивації злочину в тео­ретичному плані є вкрай необхідним у діяльності право­охоронних органів і суду. Особливо важливе це при визна­ченні, встановленні і закріпленні мотивів злочину в процесі розслідування та розгляду кримінальних справ. Значні труд­нощі виникають на практиці (стосовно місця та ролі мотиву злочину) при кваліфікації злочинів і призначенні покарання за їх вчинення.

    Аналіз законодавства, літературних джерел і судово-слідчої практики, застосування соціологічних методів до­слідження дозволяють стверджувати, що в теперішній час вирішення проблеми мотиву і мотивації злочину потребує

    якісно нових підходів щодо їх розуміння і, отже, щодо тео­ретичних розробок в цій галузі.

    Специфіка мотиву і мотивації злочину вимагає по­глиблених досліджень із залученням новітніх досягнень психології, соціології, етики та інших галузей знань, що сприятиме повному і всебічному розумінню зазначених категорій. У цьому зв'язку корисним буде вивчення зару­біжного досвіду. Питання мотиву і мотивації злочину, їх поглиблене вивчення набувають виключної актуальності в сьогоденних умовах, коли прийнято та введено в дію но­вий Кримінальний кодекс України (далі — КК України).

    Подальша розробка даної проблеми неодмінно слугува­тиме на користь правотворчій практиці, правозастосовній діяльності та всьому комплексу заходів у сфері боротьби зі злочинністю в Україні.

    ;

    «все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 24      Главы:  1.  2.  3.  4.  5.  6.  7.  8.  9.  10.  11. > 





    polkaknig@narod.ru ICQ 474-849-132 © 2005-2018 Материалы этого сайта могут быть использованы только со ссылкой на данный сайт.