Главная

Разделы


Теория государства и права
Аграрное право
Государственное право зарубежных стран
Семейное право
Судебные и правоохранительные органы
Криминальное право
История государства и права России
Административное право
Гражданское право
Конституционное право России
История государства и права зарубежных стран
История государства и права Украины
Банковское право
Правовое регулирование деятельности органов ГНС
Юридическая психология
Финансовое право
Юридическая деонтология
Трудовое право
Предпринимательское право
Конституционное право Украины
Разное
История учений о государстве и праве
Уголовное право
Транспортное право
Авторское право
Жилищное право
Международное право
Международное право
Наследственное право
Налоговое право
Экологическое право
Медицинское право
Информационное право
Судебное право
Страховое право
Торговое право
Хозяйственное право
Муниципальное право
Договорное право
Частное право

  • Вопросы
  • Советы
  • Заметки
  • Статьи

  • «все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 24      Главы: <   10.  11.  12.  13.  14.  15.  16.  17.  18.  19.  20. > 

    2.3.4. Мотивація необережних злочинів

    Мотивація необережних злочинів є численною та різно­рідною. Актуальність її вивчення в сучасний період обумов­люється широкомасштабними негативними наслідками не­обережності, які виникають на ґрунті фізичних і психічних перевантажень людського організму в умовах постіндустрі-ального суспільства, науково-технічного прогресу та неви-рішених соціальних проблем. Ядерна катастрофа на ЧАЕС, отруєння хімікатами повітря, води та грунту, загибель і по­ранення людей у дорожньо-транспортних пригодах є наслід­ками мотивації злочинної необережності, соціальна та мате­ріальна ціна якої постійно і суттєво збільшується [171, С. 3].

    Серед необережних злочинів найбільш поширеними є:

    а) необережні транспортні злочини, особливо в автомобіль­ному транспорті, які становлять 75% усіх злочинів, скоєних з необережності; б) побутова необережність, яка призво­дить до загибелі і травмування людей (5—10%); в) всі інші випадки аварій та катастроф, що виникають з причин про­фесійної необережності та безвідповідальності службових осіб, конструкторів та операторів різного роду технічних, біотехнічних та соціальних систем [172, С. 36].

    На відміну від мотивації умисних злочинів протікання психічних процесів при вчиненні необережних злочинів має свої особливості. Специфіка мотивації в необережних злочинах полягає у тому, що мотив не поширюється на су­спільне небезпечні наслідки, а лише детермінує вчинення тих чи інших дій, які призводять до даних наслідків. При вчиненні необережного злочину на стадії виконання конк­ретної поведінки відбувається переривання (викривлення) психічної причинності під впливом зовнішніх обставин. Це призводить до неузгодженості мети особи з наміченим ре­зультатом, через що настають такі побічні наслідки, які не охоплюються метою. Звідси, необережний злочин характе­ризується або «недовиконанням» мети (суб'єкт не досяг відвернення передбачуваного суспільне небезпечного на­слідку), або її «перевиконанням» (наслідки виявились за межами передбачення і ціноутворення) [173, С. 43]. Стає очевидним, що у необережних злочинах мотив і мета «по­яснюють», «виправдовують» (з позиції суб'єкта) лише акт порушення правил необережності (як у випадках їх свідо­мого порушення, так і тоді, коли їм не було приділено до­статньої уваги), але зовсім не злочинні наслідки.

    Отже, мотивація необережних злочинів не має безпо­середнього прямого зв'язку з результатом, який настав, і сутність справи полягає не в наявності чи відсутності во­льового моменту (без нього ніяка практична діяльність неможлива), а в різниці психологічної структури умисної і необережної злочинної поведінки. Особливість мотивації необережного злочину можна проілюструвати схематично (Рис. 2.3).

    У структурі мотивації необережних злочинів значно більшу питому вагу, ніж в мотивації умисних злочинів, мають позитивні мотиви. При цьому їх наявність не знімає негативної оцінки діяння, що спричинило шкоду суспіль­ним відносинам. Вчинок особи засуджується не стільки мо­тивом його вчинення, скільки завданими цим вчинком су­спільне небезпечними наслідками. Ось чому не можна по­годитись з думкою тих правників, які вважають, що мотиви

    Вплив зовнішніх обставин на мотивацію поведінки (дії) в стадії її виконання

    Момент переривання

    психічної причинності,

    обумовленої загальним

    мотивом і кінцевою метою

    Кінцева мета

    (передбачуваний

    результат)

    Новий психічний

    зв'язок з побічним

    результатом

    Фактично насталий злочинний результат

    (не входить до кінцевої мети)

    Рис. 2.3 Особливості мотивації необережного злочину

    в усіх випадках є антисоціальними та негативними [115, С. 5]. Підґрунтям такого підходу є, на нашу думку, сплуту­вання понять мотиву та мотивації злочину. Мотивація будь-якого злочину, хоча б необережного, завжди має сус­пільно-негативний характер, оскільки відбиває недостатньо уважне ставлення особи до охоронюваних законом суспі­льних відносин. Однак сам по собі конкретний мотив вчи­нення необережного злочину може бути і позитивним. Не­гативна оцінка в цьому випадку переноситься на вибір осо­бою способів і засобів дії або на інші елементи моти­вації.

    У психологічному плані дія, що призвела до спричинен­ня суспільне небезпечної шкоди з необережності, як і будь-яка інша поведінка, може бути вольовою, імпульсивною та звичною [68, С. 116].

    Здійснення вольової поведінки передбачає досягнення суб'єктом визначеної мети за допомогою реалізації мотиву в певній діяльності. За своєю суб'єктивною спрямованістю вольова поведінка може бути правомірною (наприклад, бу­дування гаража з порушенням правил безпеки проведення будівельних робіт) або протиправною (автомобільна аварія під час незаконного заволодіння транспортним засобом). Певні склади злочинів з подвійною (змішаною) виною пе­редбачають поєднання умисного вольового посягання на одні суспільні відносини та необережного спричинення шкоди іншим (наприклад, незаконне проведення аборту, якщо

    69

    воно спричинило тривалий розлад здоров'я, безплідність або смерть потерпілої - ч. 2 ст. 134 КК України; незакон­не поводження з радіоактивними матеріалами, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки - ч. 2 ст. 265 КК України тощо).

    Вчинення імпульсивних необережних злочинів обумов­люється напруженою та швидкоплинною обстановкою, ко­ли свідомість нездатна сприймати необхідну інформацію і дія вчиняється миттєво, під значним впливом інтуїції, за якою криються внутрішні настанови суб'єкта. Суспільно небезпечний результат може бути спричинений також вна­слідок необережної імпульсивної поведінки під впливом афекту, глибокого алкогольного або наркотичного сп'янін­ня, психічного захворювання, що повністю не виключає осудність, або іншого хворобливого стану. Проте на відмі­ну від умисних імпульсивних необережних злочинів, що вчиняються у зазначених станах, суб'єкт не тільки не усві­домлює суспільну небезпеку своїх дій, але і не передбачає фактичного розвитку подій, настання злочинної шкоди, хоча міг і повинен був їх передбачити. У цьому зв'язку навряд чи можна погодитися з М. Г. Угрехелідзе, який всі необе­режні злочини відносить до імпульсивних у силу того, що в основі тих й інших лежать неусвідомлені психологічні на­станови, а не антисоціальна спрямована свідомості та волі винних осіб [174, С. 53]. Як вже підкреслювалось, сама по собі поведінка, що призвела до настання злочинної шкоди внаслідок необережності, може мати та часто має цілком вольовий і цілеспрямований характер.

    Значне місце серед необережних злочинів належить звич­ним формам поведінки. Багато порушень правил безпеки дорожнього руху стали звичними, незважаючи на тяжкі наслідки цих порушень (наприклад, лише незначна кіль­кість водіїв автомобілів пропускає пішоходів на нерегульо-ваному пішохідному переході). Причиною цього є низька правова свідомість і правова культура населення. Одним з головних джерел мотивації необережних злочинів на вироб­ництві, транспорті та в побуті є звичка до вживання алко­голю, який позбавляє свідомого контролю за прийняттям правильного рішення, спотворює інформацію про об'єктив­ні фактори ситуації.

    Моральне обґрунтування відповідальності за необережні злочини полягає у безвідповідальній поведінці винних осіб, які мали можливість і повинні були мобілізувати свідомість та волю на відвернення помилки і недопущення злочинних наслідків, однак не зробили цього. Необережність означає

    не тільки відсутність належної свідомості, а й антисоціаль­ну спрямованість настанови особи. Саме на теорію наста­нови особи спирається психологічне обґрунтування відпо­відальності за необережний злочин.

    Щодо оцінки соціального змісту настанови у необереж­них злочинах, то серед вчених-правників поки що немає єдиної думки. П. С. Дагель не бачить різниці між настано­вами на умисні та необережні злочини і вважає, що кожний злочин (умисний або необережний) з суб'єктивної сторони являє собою сполучення дефектної правосвідомості з анти­соціальною настановою [175, С. 7-8]. В. Є. Квашис акцен­тує увагу на криміногенній ролі зовнішньої ситуації, запе­речуючи антисоціальність настанов більшості засуджених за необережні злочини [176, С. 15-32]. Однозначна оцінка особистісної настанови, що здатна потягти необережне спричинення злочинних наслідків, на нашу думку, немож­лива. Не можна виключати як певну позитивність настано­ви, так і її антисоціальну спрямованість.

    Таким чином, у необережних злочинах безпосередня мо­тивація щодо суспільне небезпечних наслідків відсутня, що, однак, не повинно виключати встановлення мотивів і цілей у цій категорії злочинів. Вольовий характер поведін­ки особи зберігається і при вчиненні необережних злочинів, а отже, їх не можна відносити до безмотивних і безцільних різновидів людської поведінки. З психологічного погляду, мотив і мета є необхідними структурними елементами не­обережних злочинів [80, С. 44]. їх встановлення не може не вплинути на кримінальну відповідальність за необереж­ність в цілому. Значно зростає і кримінологічне значення встановлення мотивів у кожному необережному злочині, що впливає на вирішення загальних і окремих завдань у сфері профілактики необережності.

    «все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 24      Главы: <   10.  11.  12.  13.  14.  15.  16.  17.  18.  19.  20. > 





    polkaknig@narod.ru ICQ 474-849-132 © 2005-2018 Материалы этого сайта могут быть использованы только со ссылкой на данный сайт.