Тексты книг принадлежат их авторам и размещены для ознакомления Кол-во книг: 2253

Разделы

Теория государства и права
Аграрное право
Государственное право зарубежных стран
Семейное право
Судебные и правоохранительные органы
Криминальное право
История государства и права России
Административное право
Гражданское право
Конституционное право России
История государства и права зарубежных стран
История государства и права Украины
Банковское право
Правовое регулирование деятельности органов ГНС
Юридическая психология
Финансовое право
Юридическая деонтология
Трудовое право
Предпринимательское право
Конституционное право Украины
Разное
История учений о государстве и праве
Уголовное право
Транспортное право
Авторское право
Жилищное право
Международное право
Международное право
Наследственное право
Налоговое право
Экологическое право
Медицинское право
Информационное право
Судебное право
Страховое право
Торговое право
Хозяйственное право
Муниципальное право
Договорное право
Частное право
загрузка...



5.4. Основні поняття і визначення системи землеустрою в Україні

Система землеустрою - це сукупність взаєдоопов 'уданих наукових, технічних, технологічних та організаційно-праврвірс заходів, направлених на регулювання земельних відносин, обліку та, оцінки земельних ресурсів, організацію використання і охорони земель, складання територіальних і

71

 

внутрігосподарських    проектів    землевпорядкування,    організацію    та здійснення землеустрою.

Система землеустрою містить сукупність таких взаємопов'язаних складових:

об'єкти землеустрою;

суб'єкти землеустрою;

землеустрій,     що     містить     землевпорядну     діяльність     та

землевпорядний процес.

Кожна із складових має свою внутрішню структуру, яка складається з компонентів, що визначають широкий діапазон діяльності щодо землеустрою.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України об'єктами земельних відносин, а відповідно і землеустрою, є землі в межах території України (територія України, території адміністративно-територіальних утворень, територіальні зони), земельні ділянки, у тому числі земельні частки (паї).

Земля - це частина довкілля, яка характеризується просторовістю, рельєфом, ґрунтовим покривом, рослинністю, надрами і водами. Земля, згідно ст. 14 Конституції України, є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Межі земельної ділянки фіксуються на планах і виносяться в натуру (на місцевість). Площа земельної ділянки визначається після виносу меж в натуру (на місцевість). Правовий статус земельної ділянки включає в себе цільове призначення, дозволене використання і зареєстровані у державному земельному кадастрі права на земельну ділянку (права власності, користування або оренди, обмеження, обтяження).

Земельна ділянка може бути подільною і неподільною. Подільною визнається земельна ділянка, яка без зміни свого цільового призначення і законодавчо дозволеного використання може бути поділена на частини, кожна із яких після поділу може утворити самостійну земельну (землеволодіння або землекористування). Неподільною є земельна ділянка, яка за своїм цільовим призначенням і законодавчо дозволеним використанням не може бути поділена на самостійні земельні ділянки.

В процесі землеустрою формується право власності на земельну ділянку, яка відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України, поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться.

Право власності формується також на простір, що знаходиться над та під поверхнею земельної ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Таким чином, в процесі землеустрою формується цільове призначення та правовий режим земель і земельних ділянок за побажанням власників, відповідно до

72

 

вимог земельного та іншого законодавства. Встановлення та зміна цільового призначення земель і правового режиму земельної ділянки проводиться, згідно ст. 20 Земельного кодексу України, органами виконавчої влади або місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування і затверджують проекти землеустрою або приймають рішенн* про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок в установленому законодавством порядку.

Земельна частка (пай) — це частина земельної ділянки, яка обліко­вується в умовних (кадастрових) гектарах та має грошове визначення. Межі цієї частини ділянки в натурі не виділяються, але їх правовий статус враховується при внутрішній організації території земельної ділянки.

Особливе значення в землевпорядній науці має встановлення класифікаційних ознак об'єкту землеустрою. Правильний вибір об'єкту дозволяє зробити структуру системи землеустрою, обґрунтувати зміст і методи землеустрою.

При встановленні об'єкту і предмету землеустрою потрібно виходити з наступного. Перш за все об'єкти землеустрою, враховуючи різні його види і призначення, повинні диференціюватись по різним ознакам, а саме це множинність одиниць, а не одиничне число.

По-друге, враховуючи, що землеустрій має різні сторони (технічну, економічну, екологічну), його об'єкти повинні обов'язково з ним співвідноситись.

По-третє, в основі класифікації об'єктів землеустрою повинна лежати тільки одна класифікаційна ознака, яка б позволила обґрунтовано розділити їх на самостійні види. Об'єднуючим поняттям в такій класифікації повинна виступати територія та її організація. Це пояснюється наступним. Будь-якому землеволодінню, землекористуванню або їх системам на час землеустрою властива своя організація території у вигляді відповідного складу, структури і площ земельних угідь, меж, виробничих підрозділів (або функціонального використання), господарських центрів, сівозмін, полів, робочих ділянок, меліоративних мереж, доріг тощо. Ця організація представляє собою певне соціально-економічне явище, яке може вивчатись, трансформуватись і регулюватись. В ході землеустрою здійснюється перехід до нової організації території. Зокрема землеустрій представляє собою динамічний соціально-економічний процес, об'єктом якого є територія, а предметом наукового пізнання - закономірності її організації.

У зв'язку із цим об'єкти землеустрою можна класифікувати по наступним ознакам:

рівню адміністративно - територіального і господарського поділу;

виду землеустрою;

73

 

•   направленосгі організації території (табл. 5.1).

Така класифікація дозволяє пояснити структуру системи земле устрою, види землевпорядних робіт, обгрунтувати стадії землевпорядного процесу, визначити склад землевпорядної документації.

 

 

 

Класифікація об'єктів землеустрою

 

Таблиця 5.

 

 

'Класифікаційна

Значення ознаки

Об'єкт землеустрою R

ознака

 

■■<>•         .                '

1

2

3

1. Рівень

Країна в цілому

Земельний фонд

адмі ністративно-

 

(територія) країни

територіального і

Автономна республіка

Земельний фонд

господарського

Крим і області

(територія) АРК, області

поділу

Райони, ради

Земельний фонд

 

населених пунктів або

(територія)

 

господарське

адміністративно-

 

утворення

територіального

 

 

утворення, територія    ч

 

 

групи землеволодінь   в?і

 

 

взаємопов'язаних

 

 

підприємств

 

Землеволодіння

Територія землеволодінь-

 

(землекористування)

(землекористувань)

 

 

сільськогосподарського

 

 

або не сільоькогоспо*  *

 

 

дарського призначення    ■

2. Види

Територіальний

Територія множини

землеустрою

(міжгосподарський)

землеволодінь (земле-

 

 

користувань) сільсько-

 

 

господарського і не

 

 

сільськогосподарського

 

 

призначення, сукупності

 

земельних ділянок або їх

 

 

частин. Територіальна

 

 

зона

 

Внутрігосподарський

Територія сільсько-

 

 

подарського або в

 

 

окремих випадках

 

 

несільськогосподарського

 

 

підприємства

74

_..

 

 

 

 

Продовження таблиці 5.1

і

2

3

і

Зокремлений

Земельна ділянка як частина землеволодіння або землекористування

Ь. Направленість організації території

Природоохоронна

Ландшафт, урочище, підурочище, фація

Економічна

Землеволодіння (землекористування)

<             ... ■   .

ї

Соціальна

Землеволодіння (землекористування)

Технічна

Земельна ділянка

Організаційно-господарська

Господарство (селянське, фермерське, сільськогосподарське підприємство)

Внутрігосподарське формування виробничих підрозділів

Земельний масив (ділянка)

Суб'єктами землеустрою (землевпорядного процесу та діяльності) є: 1.  Верховна Рада України  в  частині  прийняття  законів у   сфері землеустрою, визначення засад державної політики в галузі використання *а  охорони   земель,   затвердження   загальнодержавних   програм   щодо використання та охорони земель, встановлення і зміни меж районів і міст, погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) особливо цінних земель. 2.  Кабінет  Міністрів   України   в   частині  розпорядження  землями державної  власності   в   межах,   визначених  цим   кодексом;   реалізації державної політики у галузі використання та охорони земель; викупу земельних ділянок для суспільних потреб у порядку, визначеному цим Кодексом;  координації проведення  земельної реформи; розроблення  і забезпечення  виконання  загальнодержавних  програм  використання  та охорони земель. 3.    Верховна    Рада    Автономної   Республіки    Крим    в    частині розпорядження    землями,    що    знаходяться    у    спільній    власності територіальних  громад;  забезпечення  реалізації державної політики  в галузі використання та охорони земель; погодження загальнодержавних програм в галузі використання та охорони земель, участі у їх реалізації в межах території Автономної Республіки Крим; затвердження та участі у

75

 

реалізації республіканських програм використання земель, підвищення родючості грунтів, охорони земель; підготовки висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст; встановлення і зміни меж сіл, селищ.

4.             Рада    міністрів    Автономної    Республіки    Крим    в    частині

розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим

Кодексом;  участі у розробленні та забезпеченні виконання загально­

державних і республіканських програм з питань використання та охорони

земель;  підготовки  висновків  щодо надання  або  вилучення (викупу)

земельних ділянок; викупу земельних ділянок для суспільних потреб у

порядку, визначеному цим кодексом.

5.             Центральний   орган   виконавчої   влади   з   питань   екології   та

природних ресурсів в частині участі у розробленні й реалізації загально­

державних і регіональних програм використання й охорони земель; участі

у розробці нормативних документів у галузі охорони земель та відтворення

родючості    грунтів;    здійснення    державної    екологічної    експертизи

землекористування; внесення пропозицій щодо формування державної

політики   в   галузі   охорони   та  раціонального   використання   земель;

здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони земель.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у

галузі земельних відносин в частині внесення пропозицій про формування

державної  політики  у   галузі   земельних   відносин   і   забезпечення  її

реалізації; координації робіт з проведення земельної реформи; участі у

розроблені   та   реалізації   загальнодержавних,   регіональних   програм

використання та охорони земель; ведення державного земельного кадаст­

ру, в тому чисці державної реєстрації земельних ділянок; здійснення

державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою, держав­

ного  земельного  кадастру,  охорони  земель,  реформування  земельних

відносин,  а також техніко-економічних  обгрунтувань  цих  програм  і

проектів; розроблення економічного і правового механізму регулювання

земельних відносин; участі у розробленні та здійсненні заходів щодо

розвитку ринку земель.

Обласні ради в частині розпорядження землями, які знаходяться у

спільній власності територіальних громад; підготовки висновків щодо

вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної

власності,   що   проводяться   органами   виконавчої  влади;   забезпечення

реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель;

погодження загальнодержавних програм використання та охорони земель,

участі у їх реалізації на відповідній території; затвердження та участі у

реалізації   регіональних    програм    використання    земель,    підвищення

родючості грунтів, охорони земель; внесення до Верховної Ради України

76

 

пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст; встановлення і зміни меж сіл, селищ.

Київська і Севастопольська міські ради в частині розпорядження

землями   територіальної   громади   міста;   передачі   земельних   ділянок

комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно

до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель

комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних

ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим

Кодексом;   викупу   земельних  ділянок   для   суспільних   потреб   міста;

припинення   права   користування   земельними   ділянками   у   випадках,

передбачених   цим   Кодексом;   підготовки   висновків   щодо   вилучення

(викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що

проводяться органами виконавчої влади; встановлення та зміни меж сіл,

селищ, районів у містах; організації землеустрою; обмеження, тимчасової

заборони (зупинення)  чи припинення  використання  земельної ділянки

громадянами та юридичними особами  в  разі  порушення  ними  вимог

земельного законодавства; внесення у встановленому порядку пропозицій

до Верховної Ради України щодо встановлення та зміни меж міст.

Місцеві державні адміністрації в частині розпорядження землями

державної   власності   в   межах,   визначених   цим   Кодексом;   участі   у

розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних

(республіканських) програм з питань використання та охорони земель;

підготовки висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних

ділянок; підготовки висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ,

районів, районів у містах та міст.

10.           Обласні   та   районні   (міські)   управління   (відділи)   земельних

ресурсів Держкомзему України в частині державної експертизи програм і

проектів землеустрою.

Міські управління (відділи) земельних ресурсів, органів місцевого

самоврядування, землевпорядники сільських і селищних Рад в частині

організації землеустрою.

Інститут землеустрою УААН та його філіали в частині науково-

методичного забезпечення організації та здійснення землеустрою.

Районні ради в частині розпорядження землями на праві спільної

власності відповідних територіальних громад; підготовки висновків щодо

вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної

власності,   що   проводяться   органами   виконавчої  влади;   забезпечення

реалізації державної політики в галузі охорони та використання земель;

організації   землеустрою   та   затвердження   землевпорядних   проектів;

внесення до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад

пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів, міст, селищ, сіл.

Сільські, селищні, міські ради в частині розпорядження землями

територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності

у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

77

 

надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому в цим Кодексом; викупу земельних ділянок для суспільних потреб відповідних терито­ріальних громад сіл, селищ, міст; організації землеустрою; обмеження, тимчасової заборони (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовки висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів.

Комунальні та приватні землевпорядні організації, підприємці -

землевпорядники в частині здійснення землеустрою.

Громадяни та юридичні особи України, іноземні громадяни та

особи без громадянства, іноземні юридичні особи як землевласники та

землекористувачі, в т. ч. орендарі в частині замовлення, погодження та, в

окремих випадках, затвердження проектів землеустрою.

Складова частина системи землеустрою, власне землеустрій, вклю­чає підсистеми землевпорядної діяльності та землевпорядного процесу.

Землевпорядна діяльність — науково-методична, технічна, технологічна, виробнича і управлінська діяльність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, системи Інституту землеустрою УААН та його філіалів, громадян і юридичних осіб, яка здійснюється в сфері землеустрою.

Діяльність спрямована на здійснення землеустрою, являє собою землевпорядний процес.

Землевпорядний процес - встановлений державою загальний порядок виконання окремих землевпорядних дій. Він складається із таких взаємопов'язаних і послідовних стадій:

а)             порушення клопотання про проведення землевпорядної дії;

б)            підготовчі роботи до складання проекту землеустрою;

в)             складання проекту землеустрою та погодження;

г)             розгляд проектної документації;

ґ) землевпорядна експертиза;

д)             затвердження проекту;

є) перенесення проекту в натуру ( на місцевість);

ж)            оформлення та видача землевпорядних матеріалів і документів;

з)             надання допомоги в порядку авторського нагляду за реалізацією

проекту      землеустрою      власникам      землі      і      землекористувачам

(землевпорядне обслуговування).

Землевпорядний процес визначає правові форми проведення землеустрою через систему землевпорядних дій (рис.5.2). Разом з тим, землевпорядні дії на різних етапах землевпорядного процесу мають різну питому вагу (рис.5.3). Так, якщо соціально-економічні дії переважають на

78

 

Землевпорядні дії

 

1. Соціально - економічні

1.1. Утворення

1.2. Передача прав

1.3. Поділ

1.4. Збільшення

нової земельної

земельної

(врегулювання)

земельної власності

власності

власності

земельної

 

 

 

власності

 

1.5. Охорона

1.6. Впорядку-

1.7. Утворен-

1.8. Впорядку-     1 1.9 Передача

земель

вання земельної

ня земле-

вання земле-

земель в

 

власності з

користування

користування 3

оренду

 

ліквідацією

 

організацією

 

 

недоліків

 

використання і

 

 

 

 

охорони земель

 

 

і

 

 

2. Технічні

 

2.1. Визначення та

2.2. Відмежування

2.3. Комасація

2.4. Консолідація

встановлення меж

земель

(зведення

(об'єднання,

(демаркація)

(делімітація)

земель у великі

укрупнення

 

 

масиви при

земельних ділянок)

 

 

ліквідації

 

 

 

парцелярного

 

 

 

землеволодіння)

 

2.5. Проведення картографічних і

2.6. Оцінка

2.7. Відведення

вшпукувальних робіт, оновлення

земель,

земельних ділянок в

планово-картографічного матеріалу

формування

натурі

 

фондів земель

 

 

спеціального

 

 

призначення

 

 

3. Юридичні

3.1. Зміна цільового

3.2. Надання

3.3.  Вилучення,

3.4.        Встановлення

призначення земель

(продаж)

викуп

земельних   сервітутів

 

земельних

земельних

та    обмежень    щодо

 

ділянок

ділянок

використання земель

 

 

4. Організаційні (адмішстрагивно-правові)

                і довідково-інформаційні 

4.1. Видача документів, що засвідчують

право землеволодіння

(землекористування)        

 

4.2.     Підготовка     інформації     про кількість, якість і місце розташування

 

Рисунок 5.2. Система землевпорядних дій

79

 

Етапи прогнозування і планування

Генеральна схема використання і охорони

                земельних ресурсів країни              

 

Прогноз використання і охорони земель

 

Державна програма використання і охорони земель

 

Схема землеустрою області

                (АР Крим)           

Регіональна програма використання і охорони земель

Передпроектний етап

 

Схеми (ТЕО) пов'язані з використанням і охороною земель

 

Схема землеустрою району

 

Етап проектування

 

 

Проект територіального землеустрою

Проект

внутрігосподарського землеустрою

1_

Проекти зокремленого землеустрою (робочі

проекти, пов'язані з поліпшенням та

                охороною земель)             

 

Етап освоєння

 

проектів

 

Матеріали авторського нагляду за здійсненням проектів

                землеустрою та їх коректування    

Рисунок 5.3. Логічна схема взаємозв'язку різних етапів землевпорядного процесу

етапі прогнозування і планування використання та охорони земельних ресурсів, то юридичні і технічні дії переважають на етапі проектування. Стадії землевпорядного процесу можуть змінюватися в залежності від

80

 

видів землеустрою. Види землеустрою в залежності від його завдань і змісту розділяють: територіальний, внутрігосподарський і зокремлений.

Територіальний землеустрій - це система соціально-економічних, організаційно-правових та технічних заходів, спрямованих на створення територіальних умов для функціонування всіх галузей економіки, формування і вдосконалення раціональної системи стійкого землекористування сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення, точність і безперечність встановлення в натурі (на місцевості) меж землеволодінь, землекористувань, адміністративно-територіальних утворень, спеціальних земельних фондів, земель права державної та комунальної власності, територій з особливими режимами використання і обмежених правами інших осіб.

Логічно систему землеустрою можна відобразити таким чином (рис. 5.4).

1              Система землеустрою       [

 

Об'єкти землеустрою

 

Землеустрій

Землевпорядна діяльність

 

^

Суб'єкти землеустрою

 

Землевпорядний процес

Види землеустрою

 

Територіальний землеустрій

 

Внутрігосподарський землеустрій

 

Зокремлений землеустрій

 

Рисунок 5.4. Логічна схема землеустрою в Україні

Основними завданнями територіального землеустрою є:

1.             Утворення  нових  і  впорядкування  існуючих  об'єктів  землеустрою,

зокрема:

а)             зміна меж об'єктів  землеустрою,  в  т.  ч.  з  метою  усунення

«едоліків    в    їх    розміщені    (черезсмужжя,    вклинення,    вкраплення,

далекоземелля, викривленість меж і інших незручностей у використанні);

б)            надання земельних ділянок громадянам і юридичним особам;

в)             вилучення, в тому числі викуп, земельних ділянок;

г)             в інших випадках перерозподілу земель.

2.             Межування  земель  адміністративно-територіальних  утворень,  права

державної і  комунальної власності, спеціальних земельних фондів та

81

 

земель з особливими природоохоронним і іншими режимами викорис­тання, зокрема:

а)             визначення   меж   об'єкту   землеустрою   на   місцевості   і   їх

погодження;

б)            закріплення на місцевості меж об'єкту землеустрою межовими

знаками   і   визначення   їх   координат   або   складання   іншого   опису

місцерозміщення меж об'єкту землеустрою;

в)             виготовлення плану (карти) об'єкту землеустрою;

г)             виготовлення землевпорядної документації та її затвердження.

3. Кадастровий землеустрій раніше утворених земельних ділянок,  але юридично не узаконених, зокрема:

а)             відновлення меж об'єктів землеустрою в натурі (на місцевості);

б)            закріплення на місцевості меж об'єктів землеустрою межовими

знаками і визначення їх координат;

в)             виготовлення плану об'єкту землеустрою;

г)             виготовлення   землевпорядної   документації,   її   погодження,

затвердження та виготовлення правоустановлюючих документів.

Будь-яку діяльність розпочинають з надання, вилучення (викупу) земель.

Надання земель - це передача земельної ділянки у власність, користування, в тому числі на умовах оренди, громадянину (фізичній особі або групі громадян), підприємству, організації, закладу (юридичній особі).

Вилучення (викуп) земель__- це припинення в установленому порядку права використання (власності, володіння, користування) конкретної земельної ділянки.

Для того, щоб розпочати використання земельної ділянки на законних підставах, юридична або фізична особа повинна знати точно місце розміщення і межі закріпленої за нею земельної ділянки та мати документи, які посвідчують право на землю. Це здійснюється в процесі розробки і затвердження проекту відведення земельної ділянки.

Відведення земель_- це землевпорядні дії з встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, наданої у власність, користування, в тому числі на правах оренди.

Межування земель - це комплекс землевпорядних дій з встановлення, відновлення і закріплення на місцевості меж земель права державної і комунальної власності, спеціальних фондів (земель запасу, резервного фонду) та територій з особливими природоохоронним, заповідним та іншими режимами використання. Межування земель являє собою певні технічні і юридичні дії.

Кадастровий землеустрій - це комплекс землевпорядних дій з встановлення, відновлення і закріплення на місцевості меж земельних ділянок, які були надані у власність або користування до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельного кодексу України в редакції 1992 року) та виготовлення документів, що посвідчують право на землю.

82

 

Проте будь-яке надання, вилучення або межування земель зачіпає не окремі землеволодіння або землекористування, а їх групу (систему). Так для організації нового сільськогосппідприємства чи іншого землеволо­діння (землекористування), слід реорганізувати старе господарство: ви­значити режим використання земель, склад угідь, перерозподілити землі, усунути наявні недоліки у використанні земель (черезсмужжя, вкраплення і ін.)- Вказані заходи можна здійснити тільки шляхом землеустрою, який має певний порядок, методи і зміст. Тому даний вид землеустрою, що охоплює групу землеволодінь та землекористувань, має назву територіальний (раніше - міжгосподарський).

Внутрігосподарський землеустрій - це система еколого-економічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на створення територіальних умов раціональної організації землі і виробництва, в основному, сільськогосподарських підприємств, селянсь­ких та фермерських господарств в межах їх землеволодінь і землекорис­тувань, яка забезпечує ефективність сільськогосподарського виробництва, раціональне використання земель, створення екологічного середовища і поліпшення природних ландшафтів.

Основними завданнями внутрігосподарського землеустрою є:

а)             організація    раціонального    використання    громадянами     і

юридичними       особами       земельних       ділянок       для       здійснення

сільськогосподарського виробництва, а також організація території земель

з особливими природоохоронними і іншими режимами використання.

б)            розробка заходів з поліпшення сільськогосподарських угідь, осво­

єння нових земель, відновлення і консервація земель, рекультивація пору­

шених земель, захист земель від ерозії, селей, підтоплення, заболочення,

ущільнення, забруднення відходами виробництва і споживання, радіо­

активними і хімічними речовинами, зараження і інших негативних дій.

Зокремлений землеустрій - це система ґрунтозахисних, природоохоронних, меліоративних та заходів по збереженню і підвищенню родючості земель щодо окремої земельної ділянки або території, які вимагають капітальних вкладень або розробки спеціальних технологій організації використання земель.

Основними завданнями зокремленого землеустрою є:

а)             уточнення   місця   розміщення   і   меж   земель,   які   підлягають

поліпшенню;

б)            встановлення   найбільш   економічно   й   екологічно   безпечних

технологій виконання меліоративних та інших будівельних робіт;

в)             уточнення порядку, умов і режиму використання та охорони

земель після меліорації;

ґ) розробка проекту первинного окультурення земель;

д) визначення об'ємів, кошторисної вартості, черговості організації робіт, потреби в будівельних матеріалах, машинах, механізмах і робочій силі.

83

 

Лучшие книги

Введение в право - П. Сандевуар.
Господарське право України - В.С. Щербина.
Основи римського приватного права - Є.М. Орач, Б.Й. Тишик.
Жилищное право - О.А. Городов.
Государственное и региональное управление - Э.А. Уткин, А.Ф. Денисов.
Адвокат как субъект доказывания в гражданском и арбитражном процессе - А.А. Власов.
Защита в советском семейном праве - З.В. Ромовекая.
Использование специальных знаний при установлении фактических обстоятельств уголовного дела - В.Д. Арсеньев, В.Г. Заблоц
Идентификация при расследовании преступлений - В.Я. Колдин.
Правоохранительные органы. Конспекты лекций - Р.А. Беленков.
Государство и местное самоуправление в России. Теоретико-правовые основы взаимодействия - Е.М. Ковешников.
Организация управления оперативно-розыскной деятельностью - В.П. Хомколов.




 
polkaknig@narod.ru ICQ 474-849-132 © 2005-2009 Материалы этого сайта могут быть использованы только со ссылкой на данный сайт.