Главная

Разделы


Теория государства и права
Аграрное право
Государственное право зарубежных стран
Семейное право
Судебные и правоохранительные органы
Криминальное право
История государства и права России
Административное право
Гражданское право
Конституционное право России
История государства и права зарубежных стран
История государства и права Украины
Банковское право
Правовое регулирование деятельности органов ГНС
Юридическая психология
Финансовое право
Юридическая деонтология
Трудовое право
Предпринимательское право
Конституционное право Украины
Разное
История учений о государстве и праве
Уголовное право
Транспортное право
Авторское право
Жилищное право
Международное право
Международное право
Наследственное право
Налоговое право
Экологическое право
Медицинское право
Информационное право
Судебное право
Страховое право
Торговое право
Хозяйственное право
Муниципальное право
Договорное право
Частное право

  • Вопросы
  • Советы
  • Заметки
  • Статьи

  • «все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 54      Главы: <   7.  8.  9.  10.  11.  12.  13.  14.  15.  16.  17. > 

    3.1. Поняття землеустрою в зарубіжних країнах

    ' ' Наше поняття і визначення "землеустрою" як сукупності соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання у більшості зарубіжних країн відсутнє, незважаючи на те, що всі землевпорядні дії мають місце і називаються по-різному.

    Немає й аналога слову "землеустрій". Його переводять іноземні автори не однаково. В англійській мові як "Land Use Planning" —^ планування використання земель; "Land Managment" — земельне керування; "Land Survey" — межування, земельна зйомка, хоча фахівці під усіма цими термінами розуміють конкретні землевпорядні дії. Близькими, але не рівнозначними аналогами землеустрою у французькій мові є слова "Amenagement Foncier", у німецькій мові — "die Flurbereinigung" [21].

    Такий стан обумовлений, в основному, історичними причинами, неоднаковими земельними відносинами і характером земельної власності в XX столітті в Україні і за рубежем, а також, до деякої міри, ізоляцією землевпорядної науки і вчених нашої країни в цей час. Тому, якщо наукові фундаментальні роботи в області геодезії українських вчених і практиків отримали визнання і добре розумілися за рубежем, переводилися на іноземні мови, в т.ч. для використання в Західній Європі, то підручники з землеустрою застосовувалися тільки в СРСР.

    В даний час, у зв'язку з можливістю вивчення, що .відкрилася, досвіду землеустрою в зарубіжних країнах, створилися умови для зближення точок зору і понять у землевпорядній науці і практиці.

    Землевпорядні дії в Західній Європі, США і Канаді історично були пов'язані з земельним кадастром. Це було обумовлено наступними причинами:

    дані    земельного    кадастру    використовувалися    при г^озцоділі,

    перерозподілі, об'єднанні земельних ділянок у ході земельних угод? на їх

    основі видавалися документи, що засвідчують право земельної власності

    (користування);

    земельно-кадастрові дані застосовувалися органами влади різного

    рівня для прийняття управлінських рішень в сфері землекористування

    (планування використання земель, контролю земельної облаштованості і т

    і.);

    •  на основі земельного кадастру здійснювалися облік і оцінка не тільки земельних ділянок, що вважаються нерухомістю, але й інших об'єктів

    39

     

    ерухомого    майна,    пов'язаних    із    землею    (будинків,    інженерних споруджень і т.і.), що давало інформаційну основу для оподатковування;

    • матеріали земельного кадастру були землевласникам інструментом, що давав можливість обслуговувати їх земельну власність у комплексі: координувати будівництво різних об'єктів (будинків і споруджень, доріг, систем водопостачання і каналізації, рекреаційних і торгових центрів), здійснювати земельні угоди, погоджувати використання своїх земель із суспільними інтересами.

    Таким чином, земельний кадастр в зарубіжних країнах, який історично акумулював у собі велику частину землевпорядних робіт, включає

    в себе не тільки технічні дії, але і визначений земельно-кадастровий процес, пов'язаний з реєстрацією земельних ділянок і інших об'єктів нерухомого майна й угод з ним.

    Тому зарубіжні вчені, розуміючи важливість і самостійну мету землеустрою, через обставини, що склалися, навряд чи зможуть виділити землевпорядне виробництво в окрему галузь, як це зроблено в країнах СНД.

    У багатьох країнах частина землевпорядних дій, пов'язаних з різними зйомками місцевості, складанням карт, землевпорядним виробництвом концентрувалася в службах, що відають земельним кадастром або геодезією і картографією.

    Землеустрій, при цьому, організовують органи виконавчої влади різного рівня (державного, регіонального, місцевого) в залежності від своєї компетенції.

    При цьому землевпорядні роботи містять у собі наступні дії:

    1.Планування використання земель (Land Use Planning) у різних адміністративно-територіальних утвореннях.

    2.Організація раціонального використання та охорони земель на основі державних, регіональних і муніципальних програм та методів державного управління земельними ресурсами (Land Management).

    3.Проведення робіт з межування земель (Land Survey).

    4.Проведення землевпорядних робіт, пов'язаних з удосконаленням землеволодінь і землекористувань.

    5.Землевпорядкування на землях сільськогосподарського

    призначення (внутрігосподарське землевпорядкування).       '

    Пристосовуючи до української термінології зміст землеустрою в зарубіжних країнах є таким:

    розробка державних,  регіональних і  муніципальних програм

    використання та охорони земель;

    складання генеральних і місцевих планів використання земель;

    складання проектів межування земель [ об'єднання земель (Land

    Consolidation);    поділ    нерухомості    (Subdivision);    визначення    меж

    (Delimitation); винос меж в натуру (Demarcation)];

    40

     

    складання проектів утворення нових та впорядкування існуючих

    землеволодінь і землекористувань [формування земельної власності (Real

    Properti Formation); перепланування земельних ділянок (Reallatment)];

    складання проектів відведення [формування земельної власності

    (Real    Properti    Formation);        придбання    земельних   ділянок   (Land

    Acquisition)];

    складання проектів землеустрою на сільськогосподарських землях

    (еколого - ландшафтна організація території);

    7)             складання   проектів   внутрігосподарського   землеустрою   (ви­

    значення складу угідь і посівів; розміщення екологічних коридорів, ніш,

    мікрозаповідників тощо; визначення протиерозійних заходів, терасування,

    консервація земель; організація садів, виноградників тощо; планування

    меліорації (зрошення, осушення); проектування інженерних комунікацій,

    доріг тощо);

    8)             складання інвестиційних проектів для земельних поліпшень.

    «все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 54      Главы: <   7.  8.  9.  10.  11.  12.  13.  14.  15.  16.  17. > 





    polkaknig@narod.ru ICQ 474-849-132 © 2005-2018 Материалы этого сайта могут быть использованы только со ссылкой на данный сайт.